Рішення

від 27.04.2020 по справі 711/8564/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8564/19

Провадження № 2/711/697/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Черкаська міська рада, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкуванням, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Черкаська міська рада, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкуванням.

В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_4 .

Після смерті чоловіка вона звернулася до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ГТУЮ у Черкаській області МЮУ Ткаченко І.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом так як на день смерті чоловіка була зареєстрована з ним за однією адресою та є такою, що фактично прийняла спадщину.

Також вказує, що до спадкового майна входить частина земельної ділянки та частина житлового будинку, а саме:

- частина земельної ділянки, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, що розташована по АДРЕСА_1 Цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- частина житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №166217, виданого Черкаським міським управлінням земельних ресурсів від 05.11.2004 року, земельна ділянка площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, що розташована по АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

04.09.2019 року вона отримала постанову приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ГТУЮ в Черкаській області МЮУ Ткаченко І.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що земельна ділянка, яка входить до спадкової маси, зареєстрована на праві спільної сумісної власності (без визначення часток).

Вказує, що визначити частку померлого ОСОБА_4 у спільній сумісній власності в позасудовому порядку не можливо в зв`язку із смертю співвласника ОСОБА_4 , тому вона (позивачка) позбавлена можливості у визначеному порядку отримати свідоцтво про право власності спадкове майно. А тому з метою захисту свого права, вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

А тому, просить:

- визначити, що частка, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у праві у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 Ѕ (одну другу) її частину;

- визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності у порядку спадкування за законом, на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.12.2019 року відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.03.2020 року закрито підготовче судове засідання по справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку. 31.01.2020 року відповідач ОСОБА_3 подав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, також вказував, що позовні вимоги він визнає та не заперечує проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч. 2, 3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом смерть серії НОМЕР_1 від 06.02.2019 року (а.с. 10).

Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої входить в тому числі і земельна ділянка, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, що розташована по АДРЕСА_1 , яка згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №166217, виданого Черкаським міським управлінням земельних ресурсів від 05.11.2004 року, зареєстрована за померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги після смерті чоловіка, зверталася до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ГТУЮ у Черкаській області МЮУ Ткаченко І.П. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_4 . Однак постановою приватного нотаріуса Ткаченко І.П. від 04.09.2019 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, в зв`язку з тим, що дана земельна ділянка знаходиться у спільній власності із громадянином ОСОБА_3 і без визначення частки померлого ОСОБА_4 склад спадково майна встановити не можливо.

Оскільки в інший спосіб реалізувати своє право на спадкування позивачка не має можливості, відповідно вона і звернулася до суду з даним позовом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

В пункті 3.4. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент смерті ОСОБА_4 йому на праві власності спільно із відповідачем ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, що розташована по АДРЕСА_1 . Вказане стверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №166217, виданим Черкаським міським управлінням земельних ресурсів від 05.11.2004 року (а.с. 15).

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласника мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Оскільки земельна ділянка, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, що розташована по АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності відповідачу ОСОБА_3 та померлому ОСОБА_4 , відповідно їх частки у спільній частковій власності є рівними, тобто по Ѕ за кожним. Домовленості про інше між співвласниками не встановлювалося.

Враховуючи, що ОСОБА_4 помер і його спадкоємець за законом - ОСОБА_2 позбавлена можливості оформити своє право на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця - у вигляді вищевказаної земельної ділянки без визначення частки спадкодавця, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, а саме вважає за необхідне визначити, що спадкодавцю - ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя належала Ѕ частка у спільному майні - у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 , виходячи із наступних підстав.

За змістом норм процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначити відповідача у справі. При цьому суд, під час розгляду справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі в справі позивачем. У разі пред`явлення позову не до того відповідача, суд не праві за своєї ініціативи і без відповідного клопотання позивача заміняти первісного відповідача належним відповідачем.

Суд не може примушувати сторони до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача суд відмовляє в задоволенні позову.

Суд, у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень, позбавлений можливості самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, однак, встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, та за відсутності відповідних клопотань з боку позивача про заміну відповідача чи залучення співвідповідача, - відмовляє у позові з цих підстав.

В судовому засіданні 27.03.2020 року та 22.04.2020 року представнику позивачки ОСОБА_1 були роз`ясненні наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, але останній наданим йому процесуальним законом правом не скористався, так як вважає, що, належним відповідачем у справі є саме ОСОБА_3 . Відповідно суд самостійно, в силу вищевказаних норм, позбавлений можливості залучити до участі в справі (в цій частині позовних вимог) належного відповідача.

А тому, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині визнання за нею права власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка ОСОБА_2 не позбавлена можливості реалізувати своє право на спадкування вищевказаної частини земельної ділянки звернувшись після вступу даного рішення в законну силу до нотаріальної контори із відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 355, 356, 358, 1217, 1218, 1261, 1268, 1270 ЦК України, Законом України Про нотаріат , ст. ст. 4,5,10, 12, 13, 17, 81, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Черкаська міська рада, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкуванням - задовольнити частково.

Визначити, що частка, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0012 га, кадастровий номер: 7110136400:02:073:0007, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 Ѕ (одну другу) її частину.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складений 27.04.2020 року.

Головуючий: В.М. Скляренко