Рішення

від 27.04.2020 по справі 603/70/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/70/20

Провадження №2/603/102/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

при секретарі : Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я., звернувся до суду з позовом до Григорівської сільської ради Монастириського району, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаний житловий будинок з надвірними будівлями, належав спадкодавцю ОСОБА_2 та відносився до суспільної групи колгоспний двір. Станом на 15.04.1991 року головою даного господарства була ОСОБА_2 , інших осіб у вказаному будинку не проживало. На вказане майно спадкодавцем ОСОБА_2 було складено заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1 . Вказану спадщину позивач прийняв, оскільки у встановлений законом строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вищезазначене спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Андрусенка І.Я. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позов підтримує.

Представник відповідача Григорівської сільської ради Монастириського району в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06.08.2012 року Григорівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №07.

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №639 від 01.11.2019 року, виданою виконкомом Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вказаний житловий будинок побудований в 1988 році.

Відповідно до п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. за №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Крім того, згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування в даній справі є житловий будинок з надвірними будівлями, який станом на 01.01.1991 року належав до суспільної групи колгоспний двір, що підтверджується копією погосподарської книги Григорівської сільської ради за 1991-1996 р.р., довідко (випискою з господарської книги) Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області №638 від 01.11.2019 року, згідно яких, головою домогосподарства є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала одна.

Так, згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

У відповідності до пункту 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові: будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку повинні бути подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований обєкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Відповідно до ч.1 ст.81, ч.1 ст.116, ч.4 ст.120 Земельного Кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. Громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом або за результатами аукціону. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно заповіту від 25.01.2012 року, посвідченого секретарем Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно, що належить їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що за законом матиме право, заповіла позивачу - ОСОБА_1 .

Згідно ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 прийняв, шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №33072456 від 17.01.2013 року та довідкою державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №62/01-16 від 04.02.2020 року.

З метою оформлення спадкових прав, позивач ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори, проте, як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №728/02-3 від 13.12.2019 року, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок з надвірними будівлями, свідоцтво про право на спадщину оформити неможливо.

Судом встановлено, що інших спадкоємців, які претендували б на спадкове майно, немає.

Так, згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Відповідно до положень ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленні судом.

Враховуючи наведені обставини справи, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5-7, 12, 265, 268 ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1225, 1268, 1276 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 45 кв.м., житловою площею 17,6 кв.м. під літерою А .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , с.Григорів Монастириський район Тернопільска область, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач: Григорівська сільська рада Монастириського району Тернопільської області, с.Григорів, Монастириський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04396118.

Суддя В. М. Іванчук