Рішення

від 19.02.2007 по справі 402/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

402/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.02.07                                                                                           Справа №  402/17-06

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд-С”

до                   Відділу освіти Бородянської райдержадміністрації

про                 стягнення 8 123 грн.

      Суддя  

Представники:          

позивача:     Пархоменко С.І., Головатий В.І., Бабицький О.А.;  

відповідача:  Кухар В.І.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Гранд-С” (далі –Позивач) до Відділу освіти Бородянської райдержадміністрації (далі –Відповідач)  про стягнення 8 123 грн. заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором будівельного підряду від 01.09.2003 № 17 щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних документів розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.02.2007р. представник позивача позовні підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Позивачем в судовому засіданні подано претензію № 5 від 01.02.2007 та докази її надсилання відповідачеві.

          Відповідач у відзиві зазначив, що станом на 01.01.2007 даної заборгованості не рахується, тому що вона була не бюджетна. У грудні 2006 року заборгованість в сумі 8 123 грн. була списана відповідно до наказу Державного казначейства України від 08.05.2001 № 73 “Про списання кредиторської та дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд  в с т а н о в и в:

1 вересня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд-С” та Відділом освіти Бородянської райдержадміністрації було укладено договір № 17                (далі –Договір), відповідно до якого (п. 1), відповідач (замовник за договором) доручає, а позивач (виконавець) зобов'язується виконати капітальний ремонт опалення середньої школи в селищі Клавдієво Бородянського району Київської області.

Згідно з п. 2 Договору та Додаткової угоди № 1 від 01.12.2003 до Договору  джерелом фінансування є кошти відповідача, вартість робіт –23 123 грн., ціна робіт визначена у відповідності зі зведеним кошторисним розрахунком, зміни обсягів робіт, цін, термінів та інші зміни оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Термін виконання робіт, розрахунки і платежі, обов'язки сторін та відповідальність передбачені п.п 3, 4, 5, 6 Договору.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач у вересні та грудні 2003 року виконав роботи на загальну суму 23 122,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року на суму 19 497,60 грн. (а.с. 11); актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2003 року на суму 3 625,20 грн.                (а.с. 15); довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року                 (а.с. 10); довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2003 року (а.с. 14, належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач в порушення своїх зобов'язань за Договором за виконані позивачем роботи розрахувався частково у сумі 15 000 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за виконані за Договором № 17 від 01.09.2003 та Додатковою угодою № 1 від 01.12.2003 роботи становить 8 123 грн. Зазначена заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків (а.с. 18).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти факту виконаних робіт згідно з Договором та актами Ф-КБ-2.

Відповідач у відзиві, поданому в судовому засіданні, зазначив, що станом на 01.01.2007 даної заборгованості не рахується, тому що вона була не бюджетна. У грудні 2006 року заборгованість в сумі 8 123 грн. була списана відповідно до наказу Державного казначейства України від 08.05.2001 № 73 “Про списання кредиторської та дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув”.

Зазначений відзив слід розглядати як заяву про застосування позовної давності.

Аналіз матеріалів справи та пояснення сторін дають суду підстави дійти висновку, що трирічний строк позовної давності на час звернення з позовом закінчився, виходячи з такого.

Відповідно до п.6 “Прикінцевих та перехідних положень” ЦК України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, у вирішенні питань щодо позовної давності за позовними вимогами у даній справі суд керується приписами Розділу V “Строки та терміни. Позовна давність” ЦК України.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У частині 1 ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з п. 4.4 Договору № 17 від 01.09.2003 остаточний розрахунок за роботи виконані позивачем проводиться відповідачем на підставі акту виконаних робіт на протязі 5-ти банківських днів після його підписання.

Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2003 року підписано 25.09.2003р.

Таким чином, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення 19 497,60 грн. боргу за роботи виконані у вересні  2003 року розпочався 03.10.2003 року (25.09.2003 + 5 банківських днів), а трирічний строк за цими вимогами сплинув 3 жовтня 2006 року.

Отже на день звернення до суду з позовом – 12.12.2006 (а.с. 2), строк позовної давності за вимогами про стягнення 4 497,60 грн. (19 497,60 грн. –15 000 грн.) вже сплив, оскільки перевищував трирічний більш як на 1 місяць.

Що ж до позовних вимог про стягнення 3 625 грн. за виконані роботи згідно з актом приймання за грудень 2003 то суд дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині виходячи з наступного.

Акт за грудень 2003 року не містить дати його підписання, як того вимагає п.4.4 Договору. Отже, з урахуванням ст. 530 ЦК України слід вважати, що строк оплати за актом на суму 3 625 грн. сторонами не визначено.

Згідно з абзацом другим ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

З Акту звірки взаємних розрахунків, складеного бухгалтерами сторін станом на 08.12.2003, вбачається, що в ньому вже проставлена заборгованість за грудень 2003 року             в сумі 3 625 грн.

Виходячи з наведеного, у позивача право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання щодо сплати 3 625 грн. виникло з 09.12.2003. Оскільки позов пред'явлено в суд 12.12.2006, то трирічний строк позовної давності прострочено на три дні.

Водночас, у 4.5 ст. 267 ЦК України зазначено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач вперше звернувся до суду з даним позовом 24.11.2006, який було повернуто без розгляду згідно з ухвалою суду від 27.11.2006, право пред'явлення вимоги про оплату згідно з актом за грудень 2003 року виникло з 09.12.2003, але не раніше 01.12.2003.

Оскільки позивач вживав заходів стягнення заборгованості до спливу трирічного строку, а також враховуючи незначний (триденний) термін пропуску строку позовної давності щодо боргу згідно з актом за грудень 2003 року, суд вважає повноважними причини пропущення позовної давності за вимогою про стягнення 3 625 грн.

Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню частково в сумі 3 625 грн. основного боргу. В решті позову слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділу освіти Бородянської райдержадміністрації (Київська обл.,  смт. Городянка, вул. Нова, 1-а; код 02143910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд-С” (07853, Київська область, Бородянський район,                        смт. Немішаєве, вул. Петровського, 1; код 31713075) 3 625 грн. –основного боргу, а також держмито у розмірі 45,52 грн. та 52,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ.

3. У частині  стягнення 4 498 грн. –заборгованості відмовити.

Суддя