Рішення

від 21.04.2020 по справі 732/69/20

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/69/20

Провадження № 2/732/177/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - Лиманської М.В., в присутності секретаря - Бруй І.В., за участі позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кредитної спілки Чернігівська про захист прав споживача, стягнення грошових коштів за договором про надання фінансової послуги залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, інфляційних втрат, 3% річних за порушення грошового зобов`язання та моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

16.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Кредитної спілки Чернігівська та після зміни позовних вимог просив стягнути з відповідача на свою користь: 12735 грн. - суми внеску (вкладу) на депозитний рахунок; 1188,95 грн. - інфляційних втрат за період з 07.06.2018 року по 01.04.2020 року; 695,00 грн. - 3% річних за порушення грошового зобов`язання, а також моральну шкоду в сумі 60 000,0 грн., завдану невиконанням відповідачем договору № Тс 10-13 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

З уточненої позовної заяви виходить, що 06 червня 2013 року між сторонами було укладено договір № Тс 10-13 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Сума вкладу - 12735,00 грн., що підтверджується додатком до членської книжки № 106-Г. Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 договору він діє з 06 червня 2013 року по 06 червня 2018 року. Процентна ставка за внеском встановлена в розмірі 20% річних. Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 договору нарахування процентів на внесок починається з наступного дня після внесення членом кредитної спілки внеску та припиняється у день, визначений п.1.1 договору. Відповідно до підпункту 2.11 пункту 2 договору спілка зобов`язується повернути члену кредитної спілки суму внеску, а також нараховані та не сплачені проценти на внесок в день, визначений п. 1.1. договору. Якщо член кредитної спілки не вимагає повернення суми внеску у зв`язку з закінченням строку, встановленого договором, то він вважається припиненим з дати, вказаної у п. 4.1. Внесок знаходиться у спілці до звернення члена кредитної спілки за отримання внеску, при цьому спілка не нараховує проценти за вказаний період (п.п.2.12.п. 2 договору). Автоматична пролонгація договору його умовами не передбачена. Після закінчення строку дії договору позивач звернувся з вимогою про повернення коштів, однак на його вимогу відповідач не відреагував та кошти не повернув, що стало причиною звернення до суду. Позивач просить стягнути 12735,00 грн. внеску(вкладу) на депозитний рахунок 1188,95 грн.інфляційних втрат за період з 07.06.2018 року по 01.04.2020 року та 3% річних за вказаний період в сумі 695,00 грн. Позивач стверджує, що він зазнав моральних переживань внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання, у зв`язку з чим позивач просив стягнути на його користь з відповідача 60000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді від 22.01.2020 року відкрито провадження у зазначеній справі.

У судовому засіданні позивач заявлені уточнені вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду Кредитна спілка Чернігівська неодноразово повідомлялася належним чином за її юридичною адресою, інформація щодо якої перевірена судом у встановленому законом порядку. Судові виклики повернуті до суду без вручення уповноваженій особі відповідача. (а.с. 18, 32, 39-42).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.Відповідно до положень ч. 4 ст. 223, 280 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що представник відповідача в розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином двічі повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.18, 32, 39-42), в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши в судовому засіданні позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1, 23 Закону України Про кредитні спілки кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки; кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом; внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності; кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти у порядку і строки, які визначені відповідно з укладеними з членом кредитної спілки договорами.

В судовому засіданні встановлено, що 06 червня 2013 року між сторонами було укладено в письмовій формі договір № Тс 10-13 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Факт внесення позивачем вкладу у сумі 12735,00 грн. підтверджується додатком до членської книжки № 106-Г. (а.с.6, 48)

За предметом договору член кредитної спілки вносить внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності в сумі, що не перевищує 150000 ( сто п`ятдесят тисяч ) грн. 00 коп. на строк, початком якого є 06 червня 2013 року, а закінченням - 06 червня 2018 року. Процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 20 % річних.

Письмовими доказами підтверджено, що 17.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути кошти. (а.с.10)

Доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло у нього з договору надання фінансової послуги № Тс 10-13 від 06 червня 2013 року, суду не подано.

За таких обставин між сторонами укладений договір депозиту, внаслідок чого виникли зобов`язання по його виконанню, в тому числі, і щодо його повернення, при цьому відповідач в порушення умов договору не здійснює заходів по поверненню позивачу, як споживачу фінансово-кредитної послуги, його грошового внеску.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 даної норми визначено, що зобов`язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України. Однією з встановлених ч. 2 ст. 11 ЦК України підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором, а ч. 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, які зроблені юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року №5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів до відносин, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів , належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово - кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Виходячи з положень частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, при цьому стягнення трьох відсотків річних та суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання не є фінансовою (економічною) санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці три відсотки та індекс інфляції нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним (чи звільнення його від сплати) неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно розрахунків позивача, які не спростовані відповідачем, сума інфляційних втрат за час прострочення повернення грошового внеску склала 1188,95 грн грн., три проценти річних від суми внеску за період прострочення складають 695,00 грн.

Ураховуючи наведене, стягненню з відповідача підлягають 12735,00 грн. внеску на депозитний рахунок, 1188,95 грн. інфляційних втрат за період з 07.06.2018 року по 01.04.2020 року та 3% річних за вказаний період за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Вирішуючи заявлену позивачем вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого.

Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Правовідносини сторін випливають з договірних відносин надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України Про захист прав споживачів споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом.

Оскільки законодавством, яке регулює правові відносини у сфері надання фінансової послуги, та договором, укладеним між сторонами, не передбачено відшкодування моральної шкоди, в задоволенні позовних вимог про її стягнення слід відмовити.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач в силу ч.3 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів" звільнений від сплати судового збору, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з Кредитної спілки Чернігівська пропорційно до розміру задоволених позовних вимог

На підставі викладеного, керуючись ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , ст. 1, 23 Закону України Про кредитні спілки , ст. 525-526, 530, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 1058, 1061, 1068 ЦК України, ст. 13,77-81,141, 223, 280-284, 293-294, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кредитної спілки Чернігівська про захист прав споживача, стягнення грошових коштів за договором про надання фінансової послуги залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, інфляційних втрат, 3% річних за порушення грошового зобов`язання та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки Чернігівська ЄДРПОУ-25620363 ( адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка,105-А, кімната 107) на користь ОСОБА_1 12735,00 грн. внеску (вкладу) на депозитний рахунок за договором № Тс 10-13 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, 1188,95 грн. інфляційних втрат за період з 07.06.2018 року по 01.04.2020 року та 3% річних за період з 07.06.2018 року по 01.04.2020 року в сумі 695,00 грн. за порушення грошового зобов`язання, а всього стягнути 14618,95 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки Чернігівська на користь держави 840,80 грн. судового збору.

Направити Кредитній спілці Чернігівська рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення на протязі 2 днів з дня його складання і роз`яснити, що вона має право на протязі 30 днів з дня отримання його копії подати до Городнянського районного суду Чернігівської області заяву про перегляд заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційного скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключеними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя М.В. Лиманська