Постанова

від 15.03.2007 по справі 28/111-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/111-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.03.2007р.

№ 28/111-А

за позовом           Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного                     збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної                     податкової адміністрації України у м. Києві

до                     приватного підприємства “Геліос - Трейдінг”

про                     стягнення 1700,00 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Ільмухіній Т.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача:           Есманова –гол. дер. под. інсп. (дов.№ 343/9/21-231 від 14.12.2006 р.);

від відповідача:           не з'явився.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15.03.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України у м. Києві звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватної фірми “Геліос –Трейдінг” про стягнення  1 700,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перевірки виявлено порушення Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 р., а саме торгівля підакцизними товарами проводилась з кіоску без доступу покупців в середину приміщення, площа якого складає менше 20 м2., хоча ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видана на торгівлю у павільйоні, а не в кіоску.

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого прийнято рішення про застосування штрафних санкцій до відповідача за порушення чинного законодавства.

Відповідач в судові засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, зокрема за адресою зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію та довідці головного управління статистики, однак відповідач своїм правом на участь повноважного представника в судовому засіданні не скористався.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи господарський суд -,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Геліос Трейдінг»зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.11.1994 року, рішення про реєстрацію № 10681070002006238, код ЄДРПОУ 22915763.

07.09.2006 року регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів державної податкової адміністрації України у м. Києві (далі РУ ДААК ДПА України в м. Києві) проводилась перевірка кіоску розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 8 та використовується ПП “Геліос-Трейдінг”.

За результатами перевірки 07.09.2006 року складено Акт № 260569-0491/21.

Під час перевірки виявлено порушення відповідачем ст. 153 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а саме виявлений факт реалізації споживачеві алкогольних напоїв через віконце кіоску на вулицю за відсутності торгової площі.

На підставі зазначено акту 18.09.2006 р. позивачем прийняте рішення № 260167-112/1071 про застосування до ПП “Геліос-Трейдінг” фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., яке було отримане відповідачем 20.09.2006 р. (докази в матеріалах справи).

Основні засади державної політики, щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також засоби посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлюються Законом України " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі Закон).

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Як убачається з матеріалів справи, для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в павільйоні відповідачем було отримано ліцензію.

Під роздрібною торгівлею розуміється - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування (стаття 1 Закону).  

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлюється ст. 153 зазначеного закону, зокрема забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів з рук та у не визначених для цього місцях торгівлі.

Місцем торгівлі вважається  місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (абз. 11 ст. 1 Закону).

Вимоги зазначеної норми Закону враховані в Правилах роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 30.06.96 року № 854 (надалі –Правила), якими встановлюються  основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим і які  спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування (п. 1 Правил).

Відповідно до п. 4 зазначених Правил суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами. Суб'єкт господарської діяльності повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгівельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Таким чином викладені норми встановлюють, що при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями продавець повинен забезпечити реалізацію прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торгівельного обслуговування.

На думку господарського суду при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями в вікна кіоску без допуску покупців в приміщення не можливо вести мову про  належний рівень торгівельного обслуговування.

При цьому господарський зважає і на той факт, що ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями отримувалась відповідачем для здійснення діяльності в павільйоні.

Відповідно до наказу Мінекономіки від 28.07.04 року № 281 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих товарів та непродовольчих товарів” торговельний павільйон – відокремлена, закрита з усіх боків будівля або приміщення, призначене для торгівлі протягом усього року, що обов'язково має значних розмірів торговельний зал для покупців. 

Таким чином суд вважає, що здійснення торгівлі в павільйоні беззаперечно повинно передбачати допуск покупців товарів у торгівельне приміщення, а здійснення  торгівлі з вікна кіоску є порушенням законодавства та підпадає під ознаки  ст. 153    Закону, а саме під здійснення торгівлі в непередбачених для цього місцях.

Відповідальність за вказане порушення, передбачена ст. 17 Закону, згідно якої до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за  порушення вимог статті 153 цього Закону - 1700 гривень, у разі повторного протягом року порушення - 3400 гривень ( абз. 8 ст. 17).

Зазначені фінансові санкції і були застосовані позивачем до відповідача рішенням  № 260167-112/1071від 18.09.06 року.

Як убачається з матеріалів справи 19.09.06 року рішення було направлено на адресу відповідача рекомендованою поштою та отримано ним 20.09.06 року.

Доказів щодо добровільної сплати штрафних санкцій у встановлені строки матеріали справи не містять. Заборгованість підтверджується довідкою РУ ДААК ДПАУ у м. Києві.

Не містять матеріали справи і доказів щодо  оскарження результатів перевірки, зокрема рішення про застосування штрафних санкцій.      

Згідно з п.10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.  

Частина 3 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачає, що зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

На підставі пп. 2.2.23, п. 2.2 розділу 2 Положення про регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у м. Києві, затвердженого наказом Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України від 21.09.2001р. №34 (із змінами та доповненнями), одним з основних завдань та функцій регіонального управління Департаменту є застосовування у випадках, передбачених законодавством фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку, що дії РУ ДААК ДПА України у м. Києві узгоджуються з вимогами чинного законодавства; актом перевірки зафіксовані порушення норм закону, допущені суб'єктом підприємницької діяльності; рішення про застосування фінансових санкцій прийняте відповідно до обставин що склалися, є вірним по суті та не оскаржувалось відповідачем.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач у судові засідання не з'явився, по суті позову не заперечив, доказів сплати суми штрафу до бюджету не надав.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 23, 71, 86, 94, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства “Геліос –Трейдінг” (м. Київ, вул.. Глушкова, 31-А, ідентифікаційний код 22915763, р/р не відомий)  на користь Держави (на рахунок № 31118106500002, одержувач ВДК в Голосіївському районі м. Києва, код одержувача 26077879, код платежу 23030300) фінансові санкції –штраф в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя:                                                                                                    О.С. Копитова