УХВАЛА
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа №1-103/10
провадження № 61-6066ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року в цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви у повному обсязі.
20 березня 2020 року представник ОСОБА_1 , діючий в інтересах ОСОБА_2 , надіслав засобами поштового зв`язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Таким чином, касаційна скарга розглядається лише в частині оскарження судових рішень стосовно видачі дублікату виконавчого листа до виконання.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
Для касаційних скарг, поданих після 08 лютого 2020 року, законодавцем встановлений новий порядок подання та підстави звернення особи з касаційною скаргою до суду.
Право на касаційне оскарження та підстави касаційного оскарження судових рішень визначені положеннями статті 389 ЦПК України.
Цивільний процесуальний закон містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги, за умови дотримання яких касаційна скарга може бути прийнята судом до розгляду (стаття 392 ЦПК України).
Зокрема, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права
У даній справі скаржник оскаржує в касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали суду в апеляційному порядку, право на касаційне оскарження яких передбачене пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Так скаржник узагальнено посилається на те, що суди надали неправильну оцінку доказам у справі, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви.
В свою чергу суд касаційної інстанції роз`яснює скаржнику положення статті 400 ЦПК України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими
За правилами частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення скаржником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги.
З огляду на вищенаведене, касаційна скарга повинна містити чітко зазначену підставу касаційного оскарження, передбачену частиною другою статті 389 ЦПК України, та її відповідне обґрунтування, однак такого касаційна скарга не містить.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оскільки неоформлена відповідно до вимог, встановлених процесуальним законодавством для касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення даного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування. Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне мотивування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо) .
За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючого в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 липня 2019 року та на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 січня 2019 року щодо видачі дубліката виконавчого листа залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2020 |
Оприлюднено | 28.04.2020 |
Номер документу | 88952068 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Калараш Андрій Андрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні