Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/1843/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/1843/20

За позовом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ОСТ (м. Київ)

про стягнення 50.846,86 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ОСТ про стягнення 50.846,86 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовим рішенням встановлено неправомірність дій позивача з перерахування відповідачу 50.846,86 грн платіжним дорученням № 1580 від 31.05.16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.20. відкрито провадження у справі № 910/1843/20, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/1843/20.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувало виконавче провадження № 36985627 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.02.13. № 5009/4449/12 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електростанція (боржника) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ОСТ 54.823,36 грн.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області платіжним дорученням № 1580 від 31.05.16. перераховано на рахунок відповідача (стягувача у вказаному ВП) стягнуті з боржника 54.823,36 грн.

З підстав стягнення грошових коштів за означеним наказом в повному обсязі, ВП № 36985627 було завершено, про що прийнято відповідну постанову від 17.03.16.

Боржником до Господарського суду Запорізької області було подано скаргу про визнання дій відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо перерахування означених грошових коштів неправомірними.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.02.17. у справі № 5009/4449/12 встановлено, що Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС частково сплатив борг на виконання рішення № 5009/4449/12 від 17.01.13. перерахувавши на рахунок ТОВ НВП ОСТ суму заборгованості в розмірі 50.846,86 грн. та повідомив ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області про часткове погашення заборгованості за ВП № 36985627 для врахування та зменшення розміру суми до 3.976,50 грн. , яка підлягає стягненню за зазначеним рішенням, проте, ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області в порушення ч. 2, 3 ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження не розглянув зазначену заяву та не перевірив виконання боржником рішення, що підлягає виконанню відповідно до цього Закону Закон, та перерахував на рахунок стягувача повторно 54.823,36 грн . відповідно платіжного доручення № 1580 від 31.05.16., замість перерахування лише залишку боргу в розмірі 3.976,50 грн .

В означеній ухвалі суд дійшов висновку, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області від 04.02.13. у справі № 50009/4449/12 допущено неправомірні дії, наслідком яких стало подвійне перерахування на користь ТОВ Науково-виробниче підприємство ОСТ суми в розмірі 50 846,86 грн., та визнав неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, пов`язані з перерахуванням на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "ОСТ" суми в розмірі 50.846,86 грн.

На адресу відповідача позивачем направлено лист № 13447-3-03.4 від 20.11.19. з пропозицією повернути на рахунок відділу ДВС грошові кошти в сумі 50.846,86 грн., оскільки означена сума вже була добровільно перерахована боржником стягувачу, та відповідно відпала правова підстава для утримання цих коштів стягувачем.

Вказаний лист відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Позивач вважає, що грошові кошти в сумі 50.846,86 грн. підлягають поверненню відповідачем, оскільки відпала правова підстава для утримання цих коштів стягувачем.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно із статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки наслідком неправомірних дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області стало подвійне перерахування на користь відповідача суми в розмірі 50.846,86 грн, що встановлено ухвалою Господарського суду Запорізької області, то правова підстава набуття права на грошові кошти в сумі 50.846,86 грн у відповідача, як стягувача, відпала.

Вказана обставина зумовлює обов`язок відповідача як стягувача повернути кошти в сумі 50.846,86 грн, що перераховані позивачем відповідачу за платіжним дорученням № 1580 від 31.05.16.

Враховуючи те, що правова підстава набуття відповідачем грошових коштів у сумі 50.846,86 грн відпала, то в силу приписів статті 1212 ЦК України, відповідач зобов`язаний повернути грошові кошти позивачу.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Додатково суд відзначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ОСТ (01054, м. Київ, вул. Воровського, б. 33Д; ідентифікаційний код 34796023) на користь Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; ідентифікаційний код 02891463) грошові кошти в сумі 50.846 (п`ятдесят тисяч вісімсот сорок шість) грн 86 коп. та 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко