Рішення

від 28.04.2020 по справі 910/1276/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.04.2020Справа № 910/1276/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМПЕКС"

до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва"

про стягнення грошових коштів 5 000,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМПЕКС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва" про стягнення 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погодився з діями відповідача та звернувся до органу оскарження - Антимонопольного комітету України - зі скаргою про порушення законодавства про захист публічних закупівель, яка була задоволена. З огляду на те, що позивачем сплачено плату за подання скарги у розмірі 5000,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.02.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 05.02.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.02.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.03.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. На переконання відповідача, звернення позивача зі скаргою до Органу оскарження є його правом, а внесення скаржником 5 000, 00 грн. обов`язкового платежу до Державного бюджету України спрямоване на дотримання встановленого законом порядку подання скарги до органу оскарження. За таких обставин відповідач вважає, що витрати позивача за подання скарги до Органу оскарження не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України, оскільки понесені саме з метою реалізації свого права на прийняття участі у процедурі закупівлі та на оскарження процедури закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача по відношенню до позивача, та не перебувають у причинному зв`язку з його діями. Відповідач наголошує, що скарга позивача була задоволена лише частково.

Позивач відповіді на відзив не подав у визначені судом строки. Згідно інформації з офіційного сайту Укрпошти, відзив отриманий позивачем 13.03.2020.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом`янської районної у м. Києві ради від 19.12.2007 № 218 Про утворення комунальних підприємств було створено Комунальне підприємство Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янської районної у м. Києві ради.

Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 291/5678 Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації , найменування Комунального підприємства Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янської районної у м. Києві ради змінено на комунальне підприємство Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва Комунальне підприємство Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації перейменоване на комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва .

Предметом діяльності підприємства згідно п.п. 2.2.1. та 2.2.25 Статуту (в редакції, яка діяла на момент проведення процедури закупівлі), є утримання житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва та закріплений за Підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку. Здійснення закупівлі, поставок і реалізація сировини, матеріалів та виробів із них тощо.

Як зазначено сторонами у заявах по суті спору, Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва було розміщено через систему Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2019- 10-30-001200-С на закупівлю: ДК 021:2015: 90920000-2 Послуги із санітарно- гігієнічної обробки приміщень .

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже обставини щодо розміщення оголошення визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню.

Позивачем при розгляді вимог тендерної документації були виявлені дискримінаційні та протизаконні вимоги щодо відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, а також обмежено конкуренцію серед потенційних учасників процедури, в зв`язку з чим подана скарга до Антимонопольного комітету України № 26 від 08.11.2019 на дії та бездіяльність замовника щодо встановлення дискримінаційних вимог тендерної документації. У своїй скарзі позивач просив призупинити процедуру закупівлі та зобов`язати замовника внести зміни до Тендерної документації та вилучити із додатку 2 виявлені скаржником дискримінаційні та незаконні вимоги до потенційних учасників.

За подання скарги позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1877 від 08.11.2019.

За результатами розгляду скарги позивача, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення № 17624-р/пк-з від 28.11.2019, яким зобов`язано КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015:90920000-2 - Послуги із санітарно-гігієнічної обробки приміщень", оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за номером № UA-2019-10-30-001200-c. За результатами розгляду скарги її було задоволено частково.

На переконання позивача, включивши до тендерної документації дискримінаційні умови, які визнані такими рішенням № 17624-р/пк-з від 28.11.2019, відповідач завдав позивачу збитків на суму 5000, 00 грн., що полягають у понесених позивачем витратах на оскарження дій та бездіяльності відповідача щодо встановлення дискримінаційних вимог у тендерній документації. Правовими підставами позову ТОВ "Емпекс" зазначає ст. 11, 22, главою 82 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 зазначеної статті унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, що стаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди". Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Остання складова- вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади закріплені в Законі України "Про публічні закупівлі". Метою зазначеного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відповідно до ст. 5, ч.4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. У разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів. Зазначена у цій частині інформація оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України "Про публічні закупівлі" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції)).

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (в чинній на момент виникнення правовідносин редакції) скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. До скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження. Відразу після внесення до реєстру скарг скарга з супровідними документами та її реєстраційна картка автоматично надсилаються органу оскарження та замовнику. За подання скарги до органу оскарження справляється плата. Розмір плати визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру плати за подання скарги" № 291 від 23.03.2016 встановлено, що за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" справляється плата в таких розмірах - 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг.

Закон не передбачає як можливість повернення вказаної плати, так і можливість її покладання на порушника процедури закупівлі в разі задоволення вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Таким чином, звернення позивача зі скаргою до Антимонопольного комітету України, є його правом, а не обов`язком. Позивач на власний розсуд вирішив реалізувати своє право на оскарження. Внесення позивачем 5000,00 грн. в якості обов`язкового платежу до Державного бюджету України спрямоване на дотримання встановленого законом порядку подання скарги до органу оскарження.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для покладення відповідальності за реалізацію позивачем свого права на оскарження на відповідача.

Окрім цього, в даному випадку витрати на реалізацію права на оскарження процедури закупівлі понесені позивачем ще до встановлення органом оскарження факту вчинення відповідачем неправомірних дій, а не внаслідок них.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Публічних закупівель Prozorro торги за лотом № UA-2019-10-30-001200-c відмінено 03.02.2020 відповідно до ч. 1 ст. 31 в зв`язку з неможливістю усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, а також порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі. З інформації на сайті вбачається, що процедурою оскарження скористались кілька юридичних осіб (ТОВ "Емпекс" та ТОВ "ВС Парк").

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами обставини, щодо порушення його права, оскільки, з поданих документів не вбачається його намір брати участь у вищезазначених торгах, і що саме ті дискримінаційні умови, які він оскаржував, були підставою неможливості реалізувати право взяти участь у відповідних торгах.

Крім того, позивачем не обгрунтовано стягнення з відповідача у вигляді збитків усієї суми у розмірі 5000,00 грн, сплаченої за подання відповідної скарги, оскільки, скарга позивача була задоволена частково.

З огляду на викладене, суд вважає, що витрати позивача щодо подання скарги до Антимонопольного комітету України не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, оскільки понесені саме з метою реалізації свого права на оскарження процедури державної закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача по відношенню до позивача, не мають обов`язкового характеру та не перебувають у причинному зв`язку з його діями, крім того, позивачем не доведено порушення його права.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків в сумі 5000, 00 грн., у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, відповідальність за порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена ст. 38 названого Закону, згідно з якою за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Тобто, позивач не позбавлений можливості захистити свої права в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України "Про публічні закупівлі".

Позивачем не доведено наявності всіх елементів необхідних для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наведених підстав.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 126, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпекс" (04128, м. Київ, вул 4-а Садова, 21, ідентифікаційний код 40100480) до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, м. Київ, вул Л. Мацієвича, 6, ідентифікаційний код 35756919) про стягнення 5 000, 00 грн. збитків - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко