Рішення

від 28.04.2020 по справі 922/869/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/869/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (25014, м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 29 М) до Приватного фермерського господарства " Гніздилова Михайла Єгоровича" (62710, Харківська обл., с. Камянка, вул. Центральна, 46) про стягнення 99726, 65 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" до Приватного фермерського господарства " Гніздилова Михайла Єгоровича " про стягнення 99726,65 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки № 3631/19/ХВЖО від 16.05.2019, з урахуванням чого, до стягнення заявлена сума основного боргу у розмірі 99726,65 грн., з яких: заборгованість за отриманий та неоплачений товар у розмірі 65570,65 грн.; пеня у розмірі 9400,84 грн.; штраф у розмірі 13114,13 грн. та 36 % відсотків річних у розмірі 11641,03 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00грн. та витрат на відрядження представника у розмірі 600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2020, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. При цьому, суд зазначає, що про розгляд даної справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 007257, з якого вбачається, що копія ухвали від 23.03.2020 була вручена уповноваженій особі відповідача ще 28.03.2020.

З урахуванням наведеного, оскільки Приватним фермерським господарством " Гніздилова Михайла Єгоровича " не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

16.05.2019 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (продавець) та відповідачем - Приватним фермерським господарством "Гніздилова Михайла Єгоровича" (покупець) укладено Договір поставки № 3631/19/ХВЖО (далі - Договір), відповідно до умов якого встановлено, що продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплачувати вартість сільськогосподарських товарів та супутніх послуг (наділі - Товари) (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 1.3. Договору встановлено, що кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка товару визначаються Специфікаціями, та/або накладними та/або рахунками фактурами, що є невід`ємною частиною цього Договору. За відсутності заперечень покупця можлива поставка іншого найменування (сорту або гібриду) товару аналогічної якості.

Згідно п. 1.4. Договору визначено, що загальним об`ємом поставки відповідно до Договору вважається або об`єм поставки, зазначений у специфікаціях до даного Договору, або фактичний об`єм поставки відповідно до видаткових документів, що повинен відповідати об`єму поставки, визначеному у специфікаціях, +/- 5 %.

Відповідно до п. 2.1. договору орієнтовні ціни на товар та/або надані послуги визначаються у Специфікаціях. Сторони встановлюють вартість (ціну) Товару в гривнях та відповідний еквівалент у доларах США чи Євро.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного Договору 16.05.2019 позивачем поставлено відповідачу товар за договором на загальну суму 3108, 20 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 81963, 30 грн., що підтверджується підписаною сторонами Специфікацією № 1 до Договору поставки (а.с. 8).

Товар був отриманий відповідачем 23.05.2019, що підтверджується видатковою накладною № /05/01338 від 23.05.2019 та актом приймання - передачі майна від 23.05.2019. Вказані документи підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками (а.с. 9-10).

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів слідує, що продавцем (позивачем) поставлено покупцю (відповідачу) продукцію на загальну суму 3108, 20 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 81963, 30 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору встановлено, що покупець зобов`язується перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок продавця в національній валюті України (гривні) у строки та розмірі, визначені в Специфікаціях до Договору. Обов`язок вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Так, у Специфікації № 1 до Договору поставки від 16.05.2019 визначено, що оплата товару здійснюється у такі строки:

- 20 % вартості, а саме: 621, 64 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 16392, 66 грн. - до 23.05.2019;

- 80 % вартості, а саме: 2486, 56 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 65570, 65 грн. - до 01.09.2019.

Із обставин справи вбачається, що 23.05.2019 відповідно до умов договору відповідачем була здійснена оплата товару у розмірі 20 % вартості, а саме: 621, 64 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 16392, 66 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 12).

Позивач у позові зазначає, що у порушення умов договору відповідачем не здійснено другий платіж за отриманий товар у розмірі 80 % вартості, а саме: 2486, 56 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 65570, 65 грн., у зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування відповідачу пені у розмірі 9400,84 грн., штрафу у розмірі 13114,13 грн. та 36 % відсотків річних у розмірі 11641,03 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами Договір № 3631/19/ХВЖО від 16.05.2019 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У даному разі, матеріалами справи підтверджено, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3108, 20 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 81963, 30 грн., що підтверджується Специфікацією № 1 до Договору поставки від 16.05.2019, видатковою накладною № /05/01338 від 23.05.2019 та актом приймання - передачі майна від 23.05.2019.

Однак, відповідачем сплачено лише 20 % вартості товару, а саме: 621, 64 доларів США, що в еквіваленті в гривні становить 16392, 66 грн., що підтверджується випискою по рахунку. Інших доказів сплати коштів за товар до суду не надано.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позовні вимоги про стягнення 65570, 65 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за період з 02.09.2019 по 05.09.2019, з 06.09.2019 по 24.10.2019, з 25.10.2019 по 12.12.2019, з 13.12.2019 по 30.01.2020, з 31.01.2020 по 28.02.2020 у розмірі 9400, 84 грн. та штрафу (20 % від суми заборгованості) у розмірі 13114, 13 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.5. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення, а також, у разі прострочення більше 14 днів, штраф у розмірі 20 % від суми несплаченого боргу.

За розрахунком позивача, сума пені за порушення строків оплати товару становить 9400, 84 грн. та сума штрафу (20 % від суми заборгованості) становить 13114, 13 грн.

Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що дані нарахування суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки нараховані арифметично невірно, з урахуванням чого, сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 9393,76 грн., в частині стягнення 7, 08 грн. пені суд відмовляє у зв`язку з невірним нарахуванням.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованим, у зв`язку з чим, підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 36 % річних за період з 02.09.2019 по 22.02.2020 у розмірі 11641, 03 грн., суд виходить з наступного.

В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 8.7. Договору встановлено, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару та наданих послуг, покупець, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, сплачує на користь продавця крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір не встановлено відповідною Специфікацією та/або додатковою(ими) угодою(ими) до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

За розрахунком позивача, сума 36 % річних становить 11641, 03 грн.

Разом з тим, перевіривши розрахунок 36 % річних, суд встановив, що дані нарахування суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки нараховані арифметично невірно, з урахуванням чого, сума 36 % річних, що підлягає до стягнення з відповідача становить 11630, 61 грн., в частині стягнення 10, 42 грн. 36 % річних суд відмовляє у зв`язку з невірним нарахуванням.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Окрім того, звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивач, визначаючи попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи, зазначив витрати на відрядження представника позивача до суду у розмірі 600, 00 грн.

Водночас, розгляд справи № 922/869/20 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а отже представник позивача жодного разу до суду не прибув, у зв`язку з чим, витрати на відрядження представника позивача до суду у розмірі 600,00 грн. задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного фермерського господарства "Гніздилова Михайла Єгоровича" (62710, Харківська обл., с. Камянка, вул. Центральна, 46, код ЄДРПОУ 22661469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс-А" (25014, м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова, 29 М, код ЄДРПОУ 39374096) - заборгованість за отриманий та неоплачений товар у розмірі 65570,65 грн., пеню у розмірі 9393,76 грн., штраф у розмірі 13114,13 грн., 36 % відсотків річних у розмірі 11630, 61 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2101,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "28" квітня 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв