ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2020 р. Справа № 924/213/20
м.Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-56" м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області
про стягнення 3791,60 грн. пені та 741,63 грн. 3% річних
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
02.03.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-56" м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 3791,60 грн. пені та 741,63 грн. 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №1175/1718-ТЕ-34 від 19.09.2017 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 800046,53 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, відповідач здійснював оплату за переданий газ несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1 договору. В зв`язку із вказаним позивач на підставі п. 8.2 договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу пеню та 3% річних. Окремо позивач звертає увагу суду, що п. 10.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.03.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 05.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-56" м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 3791,60 грн. пені та 741,63 грн. 3% річних в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.03.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 24.03.2020, у якому відповідач підтверджує факт укладення договору №1175/1718-ТЕ-34 від 19.09.2017 та повідомляє, що намагався належним чином виконувати його умови, однак, у деяких випадках мала місце несвоєчасна оплата. Звертає увагу, що ОСББ лише акумулює у себе кошти, що надходять від громадян, не має іншого джерела фінансування, а тому не може авансувати оплату тієї частини комунальних послуг жильців, які взяла на себе зобов`язання профінансувати держава, та сама ж порушує зобов`язання. Відповідач вказує, що визнає позов про стягнення 3791,60грн. пені та 741,63грн. 3% річних, оскільки дійсно мала місце несвоєчасна оплата за отриманий газ. Також просить суд застосувати вимоги ч. 1 ст. 130 ГПК України і повернути АТ НАК "Нафтогаз України" з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
19.09.2017 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-56"(споживач) укладено договір постачання природного газу № 1175/1718-ТЕ-34, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).
У п. 2.1 договору зазначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017р. по 31.03.2018р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 147,0 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях (тис. куб. м): жовтень - 18,0 тис. куб. метрів, листопад - 20,0 тис. куб. метрів, грудень - 25,0 тис. куб. метрів, січень - 33,0 тис. куб. метрів, лютий - 29,0 тис. куб. метрів, березень - 22,0 тис. куб. метрів.
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору (п.2.2. договору).
Відповідно до п. 2.4. договору допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 відсотків від підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін.
Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу.
Як передбачено п. 3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Згідно з п. 5.1 договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням.
Ціна за 1000 куб.м. природного газу за цим договором становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн. (п. 5.2 договору).
Згідно п. 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).
Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1)у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2)у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.
Згідно з п.п. 6 п. 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
У п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3 договору).
Відповідно до п. 12.1 договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017р. по 31 березня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їхніх печаток.
12.01.2018 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору постачання природного газу від 19.09.2017, якою, зокрема викладено в новій редакції пункт 8.2 договору та визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256. Дана угода діє з 01.01.2018 (п. 6 додаткової угоди № 1 від 12.04.2018).
02.04.2018 між сторонами підписано додаткову угоду №2, за умовами якої вказано, що постачальник передає споживачу в період з 01.04.2018 по 31.05.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 19,0 тис. куб.м., зокрема у квітні - 12,0 та у травні 7,0. Крім того, вказано, що договір діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 року о 31.05.2018 року (включно).
Додатковою угодою №3 від 07.06.2018 сторони передбачили передачу споживачу природного газу в період з 01.06.2018 по 31.07.2018 в обсязі до 10,0 тис. куб.м., зокрема в червні - 5,0 та в липні - 5,0. Зазначено, що договір діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 року по 31.07.2018 року (включно).
За умовами додаткових угод №4 від 06.09.2018 року та №5 від 06.09.2018 року сторони погодили, що постачальник передає споживачу в період з 01.09.2018 по 30.09.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 200,0 тис. куб.м. (додаткова угода №4) та до 10,0 тис. куб.м. (додаткова угода №5). Також внесли зміни у п. 12.1 договору та вказали, що договір діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 року по 30.09.2018 року (включно).
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ власного видобутку виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками печаток актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 56350,66 грн. (9,502 тис. куб. м), від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 97234,84 грн. (16,396 тис. куб. м), від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 132058,15 грн. (22,268 тис. куб. м), від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 147204,38 грн. (24,822 тис. куб. м), від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 134418,44 грн. (22,666 тис. куб. м), від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 135723,13 грн. (22,886 тис. куб. м), від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 30084,92грн. (5,073 тис. куб.м.), від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 16326,40грн. (2,753 тис. куб.м.), від 30.06.2018 за червень 2018 року на суму 12590,24грн. (2,123 тис. куб.м.), від 31.07.2018 за липень 2018 року на суму 8338,14грн. (1,406 тис. куб. м.), від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 12258,13грн. (2,067 тис. куб. м.), від 30.09.2018 за вересень 2018 року на суму 17459,10грн. (2,944 тис. куб. м.). Всього на суму 800046,53 грн.
Також надано в матеріали справи сформовану позивачем виписку по операціях відповідача за період з 01.10.2017р. по 31.05.2019р., в якій відображено надходження від відповідача коштів за договором №1175/1718-ТЕ-34 та відповідно до якої кінцеве сальдо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія - 56" становить 800046,53 грн.
У матеріалах справи наявна також копія Статуту акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016р. № 1044 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019р. № 226).
У зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості поставленого та отриманого природного газу за договором від 19.09.2017 №1175/1718-ТЕ-34 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 791,60 грн. пені та 741,63 грн. 3% річних.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Суд встановив, між сторонами було укладено договір постачання природного газу від 19.09.2017 № 1175/1718-ТЕ-34, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2017-2018 роках природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток актами приймання-передачі природного газу а саме: від 31.10.2017 за жовтень 2017 року на суму 56350,66 грн. (9,502 тис. куб. м), від 30.11.2017 за листопад 2017 року на суму 97234,84 грн. (16,396 тис. куб. м), від 31.12.2017 за грудень 2017 року на суму 132058,15 грн. (22,268 тис. куб. м), від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 147204,38 грн. (24,822 тис. куб. м), від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 134418,44 грн. (22,666 тис. куб. м), від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 135723,13 грн. (22,886 тис. куб. м), від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 30084,92грн. (5,073 тис. куб.м.), від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 16326,40грн. (2,753 тис. куб.м.), від 30.06.2018 за червень 2018 року на суму 12590,24грн. (2,123 тис. куб.м.), від 31.07.2018 за липень 2018 року на суму 8338,14грн. (1,406 тис. куб. м.), від 31.08.2018 за серпень 2018 року на суму 12258,13грн. (2,067 тис. куб. м.), від 30.09.2018 за вересень 2018 року на суму 17459,10грн. (2,944 тис. куб. м.). Всього на суму 800046,53 грн.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачу 56350,66 грн. у строк до 25.11.2017 включно, 97234,84 грн. до 25.12.2017 включно, 132058,15 грн. до 25.01.2018 включно, 147204,38 грн. до 25.02.2018 включно, 134418,44 грн. до 25.03.2018 включно, 135723,13 грн. до 25.04.2018 включно, 30084,92грн. до 25.05.2018 включно, 16326,40грн. до 25.06.2018 включно, 12590,24грн. до 25.07.2018 включно, 8338,14грн. до 25.08.2018 включно, 12258,13грн. до 25.09.2018 включно, 17459,10грн. до 25.10.2018 включно.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач в повному обсязі здійснив оплату за отриманий природний газ, однак, з порушенням п. 6.1 договору, що підтверджується випискою по операціях за договором №1175/1718-ТЕ-34 за період з 01.10.2017 по 31.05.2019.
Також факт несвоєчасної оплати отриманого природного газу не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору постачання природного газу від 19.09.2017 № 1175/1718-ТЕ-34.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Вказане положення договору діяло по 31.12.2017.
З 01.01.2018 положення п. 8.2 договору діяло в редакції додаткової угоди №1 від 12.01.2018, згідно якої у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3 договору).
Позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 3791,60грн., з яких 50,64грн. за період з 28.11.2017 по 29.11.2017 на суму боргу 56350,66грн., 87,38грн. за період з 26.12.2017 по 27.12.2017 на суму боргу 97234,84грн., 332,14грн. за період з 26.01.2018 по 31.01.2018 на суму боргу 132058,15грн., 547,97грн. за період з 01.02.2018 по 14.02.2018 на суму боргу 93375,75грн., 1649,99грн. за період з 27.02.2018 по 26.03.2018 на борг в сумі 140580,13грн., 432,92грн. за період з 26.04.2018 по 03.05.2018 на борг 129098,88грн., 314,69грн. за період з 26.05.2018 по 26.06.2018 на борг 23460,67грн. та 104,67грн. за період з 27.06.2018 по 31.07.2018 на борг в сумі 7134,27грн., 239,53грн. за період з 27.06.2018 по 31.07.2018 на суму заборгованості 16326,40грн. та 31,67грн. за період з 26.07.2018 по 31.07.2018 на суму боргу в розмірі 12590,24грн. (згідно розрахунку).
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд прийшов до висновку, що остання нарахована по кожному акту приймання-передачі природного газу, а також з урахуванням проведених відповідачем оплат за природний газ. Таким чином, заявлені позивачем до стягнення 3791,60 грн. пені нараховані в межах суми, допустимої до стягнення, а отже вимога про стягнення вказаної суми пені є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 741,63 грн. 3% річних нараховані за періоди та на суми заборгованості, з урахуванням яких нараховувалась пеня (згідно розрахунку).
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, прийшов до висновку про правомірність та правильність такого нарахування, у зв`язку із чим позовна вимога про стягнення 741,63грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 3791,60 грн. пені та 741,63грн. 3% річних.
При розподілі судових витрат суд враховує, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Положення аналогічного змісту закріплені у ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
26.03.2020, тобто до початку розгляду справи по суті, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 24.03.2020, у якому відповідач визнав позов про стягнення 3791,60грн. пені та 741,63грн. 3% річних та просив суд застосувати вимоги ч. 1 ст. 130 ГПК України і повернути АТ НАК "Нафтогаз України" з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Зважаючи на викладені обставини, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжного доручення № 0000001588 від 24.02.2020 (1051,00 грн.), а також відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача 1051,00 грн. (50%) витрат зі сплати судового збору, в зв`язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд
ВИРІШИВ:
Позов акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія-56" м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 3791,60 грн. пені та 741,63 грн. 3% річних задовольнити .
Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вікторія - 56" (Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, проспект Грушевського, 56, ідентифікаційний код 36213160) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 3791,60 грн. (три тисячі сімсот дев`яносто одну гривню 60 коп.) пені, 741,63грн. (сімсот сорок одну гривню 63 коп.) 3% річних, 1051,00грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код 20077720) з Державного бюджету України 1051,00грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 коп.) судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оригінал платіжного доручення № 0000001588 від 24.02.2020 про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддруковано у 3 примірниках:
1 - до справи,
2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6),
3 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м.Кам`янець-Подільський, проспект Грушевського, 56 )
Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2020 |
Оприлюднено | 29.04.2020 |
Номер документу | 88954290 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Субботіна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні