Рішення

від 14.04.2020 по справі 280/170/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 квітня 2020 року Справа № 280/170/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікова Н.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо»

про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (надалі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо» (надалі - відповідач), в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків - ТОВ «Ельдорадо» .

Ухвалою суду від 13.01.2020 відкрито провадження у адміністративній справі №280/170/20 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду без виклику сторін.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В обґрунтування позову зазначено, що за підприємством рахується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 3784,03 грн. Платнику надіслано податкову вимогу про сплату боргу, однак її було повернуто у зв`язку з неможливістю вручити. Позивачем вживалися і інші заходи щодо стягнення вказаного податкового боргу, проте результатів не принесли. Вказує, що оскільки у підприємства відсутні джерела погашення податкового боргу, але наявні розрахункові рахунки, податковий орган звернувся із цим позовом на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо» (ідентифікаційний код 23786902) зареєстроване як юридична особа 29.02.1996 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9).

Товариство перебуває на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області (Вознесенівське управління у м.Запоріжжя).

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток у сумі 17,02 грн. та з податку на додану вартість у сумі 3767,01 грн., який виник на підставі наступного.

ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки №1343/08-01-50-06/23786902 від 06.05.2019 винесено податкове повідомлення-рішення від 31.05.2019 №0071165006, яким за встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на підставі ст. 126 Податкового кодексу України товариству нараховано штраф у сумі 115,37 грн. (10%).

Податкове повідомлення-рішення №1343/08-01-50-06/23786902 від 06.05.2019 було направлено на адресу відповідача, однак не вручено та повернуто засобами поштового зв`язку (а.с. 24).

З урахуванням переплати з податку на прибуток, яка обліковувалась на момент винесення вказаного податкового повідомлення-рішення у розмірі 98,35 грн., залишок несплаченої суми склав 17,02 грн.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу подавались податкові декларації:

-№9102201244 від 16.05.2019, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у розмірі 167,33 грн.

-№9131571808 від 20.06.2019 року, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у розмірі 2732 грн.;

-№9102201244 від 16.05.2019 року, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у розмірі 10,68 грн.;

-№9211737022 від 16.09.2019 року, згідно якої відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет у розмірі 857 грн.;

Загальна сума податкових зобов`язань за вищезазначеними податковими деклараціями з податку на додану вартість складає 3767,01 грн.

Вказані суми у встановлені законодавством строки відповідачем не були сплачені, у зв`язку з чим набули статусу податкового боргу.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області області 09.11.2018 року була сформована податкова вимога №31489-50/828 на суму 3006,67 грн., яка надсилалась відповідачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак була повернута у зв`язку з наможливістю вручення (а.с. 19-20).

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду та вирішення справи) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

За змістом пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас ПК України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема щодо погашення податкового боргу.

Встановлені обставини справи свідчать, що станом на день звернення до суду за Товариством обліковувався податковий борг в сумі 3784,03 грн., який виник внаслідок несплати узгодженого зобов`язання з податку на прибуток визначеного податковим повідомленням-рішенням №0071165006 від 31.05.2019 у сумі 17,02 грн. та за наслідком несплати грошових зобов`язань визначених відповідачем у самостійно поданих деклараціях з податку на додану вартість на загальну суму 3767,01 грн.

Станом на час розгляду справи розмір податкового боргу становить 3784,03 грн.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ Ельдорадо код ЄДРПОУ 23786902 - відсутні відомості про зареєстровані будь-які права (а.с. 18).

Отже, судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість з у розмірі 3784,03 грн., а також, що у відповідача відсутнє майно для погашення наявної заборгованості.

Таким чином, згідно вимог підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, в даному випадку наявна сукупність обставин, що дають право позивачу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Проте, суд також звертає увагу на те, що накладення арешту на кошти допускається лише в сумі існуючого податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов ГУ ДПС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо» (69006, м.Запоріжжя, пр.Соборний, б. 222а/15, код. ЄДРПОУ 23786902) про накладення арешту на кошти та інші цінності - задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо» (код ЄДРПОУ 23786902), що знаходяться в банках в межах суми податкового боргу у розмірі 3874,03 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 01 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В.Стрельнікова