Рішення

від 28.04.2020 по справі 280/738/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Справа № 280/738/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-Плюс (Дослідна станція, буд. 82, кв. 34, м. Запоріжжя, 69031) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107), Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-Плюс (далі - позивач або ТОВ БК Леон-Плюс ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або ГУ ДФС у Запорізькій області), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДПС у Запорізькій області), та Державної податкової служби України (далі - відповідач 3 або ДПС України), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 №1180317/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 22.04.2019 та зобов`язати відповідача 3 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку податкову накладну №11 від 22.04.2019 датою її фактичного подання.

Крім того, просить включити до судових витрат у справі витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ БК Леон-Плюс зазначило, що спірне рішення комісії відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної є безпідставним та незаконним, оскільки позивач документально підтвердив реальність здійснення господарської операції, яка повністю відповідає меті господарської діяльності підприємства.

Ухвалою від 07.02.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 05.03.2020 без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні).

24.02.2020 від представника ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№8545), в якому зазначено, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної так як позивачем не в повній мірі надано запитувані документи. Отже відповідач 1 діяв в межах повноважень та у відповідності до норм Закону (Податкового кодексу України) з врахуванням поданих позивачем пояснень та документів. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ БК Леон-Плюс (код ЄДРПОУ 42585379) зареєстроване в якості юридичної особи 31.10.2018 (номер запису: 1 103 102 0000 045543). Основними видами діяльності підприємства є:

Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи;

Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.;

Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний);

Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

ТОВ БК Леон-Плюс зареєстровано в ГУ ДФС у Запорізькій області (Відділення у Комунарському районі міста Запоріжжя) як платник податків 01 листопада 2018 року.

ТОВ БК Леон-Плюс зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ Комунарському районі м. Запоріжжя 01 грудня 2018 року.

Загальна чисельність працюючих на підприємстві - дві особи, в тому числі покрівельник будівельний (а.с. 47).

Підприємство має у власності наступні необоротні активи:

- власний автомобіль ГАЗ-330202, 2005 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 , який використовується в господарській діяльності для перевезення вантажів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.01.2019 і для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт використовується автонавантажувачем Нуster;

- листозгинальний верстат 3000/2; листозгинальний верстат ТАRСО МАХ-20 НОМЕР_3 ; листозгинальній верстат ТАRСО МАХ-20 L-3800 для виготовлення (гнуття) продукції спеціальних планок.

На підставі Ліцензії від 28 листопада 2018 №72-Л, виданої Державною Архітектурно-будівельною інспекцією України та Додатка до ліцензії, реєстраційний запис 2013056950 (а.с.49-50) ТОВ БК Леон-Плюс виконує господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (за переліком видів робіт згідно з додатком) - будівельні та монтажні робот загального призначення: зведення металевих конструкцій; зведення дерев`яних конструкцій.

ТОВ БК Леон-Плюс отримано Дозвіл №629.18.23, який дозволяє виконувати роботи підвищеної небезпеки: роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників; зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; газополум`яні роботи (а.с. 51).

Також позивачем отримано Дозвіл №630.18.23, який дозволяє експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки (а.с. 52).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ БК Леон-Плюс орендує складське та офісне приміщення, а саме позивачам укладено договір оренди офісного та складського приміщення №0111 від 01 листопада 2018 року, згідно з яким ТОВ КАПІТЕЛЬ СІЧ (Орендодавець) передає, а ТОВ БК Леон-Плюс (Орендар) приймає у платне строкове користування за цільовим призначенням офісне приміщення (15.00 кв.м.) та складське приміщення (50.00 кв.м.) для використання в господарській діяльності за адресою: м.Запоріжжя, вул. Глісерна, 1-Г (а.с. 53-56).

Спірна податкова накладна була виписана та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних внаслідок господарських взаємовідносин між позивачем та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НАУКОВЕ ПРОМИСЛОВО-КОМЕРЦІЙНЕ ОБ`ЄДНАННЯ ТАТА .

Так, згідно з видатковою накладною №ЛПС-000015 від 22 квітня 2019 ТОВ БК Леон-Плюс відвантажило на ПП НПКО ТАТА товар на загальну суму 72146,94 грн. (сімдесят дві тисячі сто сорок шість гривень 94 копійки), в т.ч. ПДВ-12024,49 грн.: Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ соната червоний у кількості 174.000 м2; ТЕХНОНІКОЛЬ Гнучка черепиця, Фінська, Соната, Червоний у кількості 171.000 м2; Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ червоний у кількості 36.000 м2; ШИНГЛАС гребінь-карніз мікс червоний 4К4Е21-0433РУЗ(3) у кількості 36.000 м2; Підкладковий килим для бітумної черепиці ХММ 0.9 (15) у кількості 390.000 м2; 1013516-1 Шуруп універсальний з потайною головкою, Р2 (ЦЖ) РІИ 7997 3,5x16 у кількості 1000.000*100 шт. (а.с. 44).

Товар отриманий по Довіреності №188 від 15.04.2019 інженером-будівельником ОСОБА_1 (а.с. 42), та передано на ПП НПКО ТАТА , згідно ТТН №ЛПС-13.15 від 22 квітня 2019: Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ соната червоний у кількості 174.000 м2; ТЕХНОНІКОЛЬ Гнучка черепиця, Фінська, Соната, Червоний у кількості 171.000 м2; Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ червоний у кількості 36.000 м2; ШИНГЛАС Гребінь-карніз мікс червоний 4К4Е21-0433РШЗ(3) у кількості 36.000 м2; Підкладковий килим для бітумної черепиці ХММ 0.9 (15) у кількості 390,000 м2; 1013516-1 Шуруп універсальний з потайною головкою, Р2 (ЦЖ) ОІМ 7997 3,5x16 у кількості 1000.000*100шт. (а.с. 27).

За правилом першої події ТОВ БК Леон-Плюс було виписано на покупця ПП НПКО ТАТА податкову накладну №11 від 22.04.2019 у сумі 41000 гривень 00 копійок (сорок одна тисяча гривень 00 копійок) в т ч. ПДВ 6833 гривень 33 копійки (шість тисяч вісімсот тридцять три гривень 33 копійок), та направлено 13 травня 2019 року до органу ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18-19). Згідно отриманої квитанції за №9096951505 від 13 травня 2019 року податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 20).

У відповідності до рахунку-фактури №ЛПС-0000129 від 10 квітня 2019 року (а.с. 40) ПП НПКО ТАТА перераховано на рахунок ТОВ БК Леон-Плюс часткову оплату у сумі 3 1146 гривень 94 копійки (тридцять одна тисяча сто сорок шість гривень 94 копійки) в т.ч. ПДВ 5191 гривня 16 копійок (п`ять тисяч сто дев`яносто одна гривня 16 копійок), що підтверджується випискою банка від 15 квітня 2019 року (30).

За правилом першої події ТОВ БК Леон-Плюс було виписано на Покупця - ПП НПКО ТАТА податкову накладну №6 від 15.04.2019р у сумі 31146 гривень 94 копійки (тридцять одна тисяча сто сорок шість гривень 94 копійки) в т. ч. ПДВ 5191 гривня 16 копійок (п`ять тисяч сто дев`яносто одна гривня 16 копійок), та направлено 24 квітня 2019 року до органу ДФС для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 60). Згідно отриманої квитанції за №9083258218 від 24 квітня 2019 року податкову накладну прийнято та зареєстровано в ЄРПН (а.с. 59).

У відповідності до рахунку-фактури №ЛПС-0000129 від 10 квітня 2019 ПП НПКО ТАТА (а.с. 43) перераховано на рахунок ТОВ БК Леон-Плюс остаточну оплату у сумі 41000 гривень 00 копійок (сорок одна тисяча гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 6833 гривень 33 копійки (Шість тисяч вісімсот тридцять три гривень 33 копійок), що підтверджується випискою банка від 02 травня 2019 року (а.с.39).

ТОВ БК Леон-Плюс здійснює закупівлю матеріальних ресурсів у інших Постачальників, а саме: ТОВ РКЦ-БУД , ТОВ КРЕП-ТЕХ , ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ .

Так, згідно рахунку-фактури на оплату №РБ 0008345 від 12 квітня 2019 року (а.с. 57), ТОВ БК Леон-Плюс сплачено ТОВ РКЦ-БУД за матеріали суму 22219,67 грн (двадцять дві тисячі двісті дев`ятнадцять гривень 67 копійок), в т.ч. ПДВ - 3703,28 грн., що підтверджено банківською випискою від 15 квітня 2019 року (а.с. 58).

За правилом першої події ТОВ РКЦ-БУД було виписано на покупця ТОВ БК Леон-Плюс податкову накладну №443 бід 15.04.2019 у сумі 22219,67 грн (двадцять дві тисячі двісті дев`ятнадцять гривень 67 копійок), в т.ч. ПДВ - 3703,28 грн. (а.с. 31). Податкова накладна зареєстрована 24 квітня 2019 року в ЄРПН квитанція №9083807776 (а.с. 32).

Згідно з видатковою накладною №РБ-0012975 від 15 квітня 2019 року ТОВ РКЦ-БУД , відвантажило на ТОВ БК Леон-Плюс товар на загальну суму 22219,67 грн. (двадцять дві тисячі двісті дев`ятнадцять гривень 67 копійок), в т.ч. ПДВ-3703,28 грн. (а.с. 62).

- ТЕХНОНІКОЛЬ Гнучка черепиця, Фінська, Соната, Червоний у кількості 171.000 м2 Товар на адресу покупця ТОВ БК Леон-Плюс передано ТОВ РКЦ-БУД 15 квітня 2019 року згідно ТТН №ЛП-0000006 від 15 квітня 2019 року (а.с. 63).

- ТЕХНОНІКОЛЬ Гнучка черепиця, Фінська, Соната, Червоний у кількості 171.000 м2.

Також, згідно рахунку на оплату №КТ-00003201 від 12 квітня 2019 року ТОВ БК Леон-Плюс сплачено на ТОВ КРЕП-ТЕХ за матеріали суму 564,00 грн. (П`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок), в т.ч. ПДВ-94,00 грн., що підтверджено банківською випискою від 15.04.2019.

За правилом першої події ТОВ КРЕП-ТЕХ було виписано на покупця ТОВ БК Леон-Плюс податкову накладну №355 від 15.04.2019р у сумі 564,00 грн (п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок), в т. ч. ПДВ - 94,00 грн. (а.с. 69), податкова накладна зареєстрована 26.04.2019 в ЄРПН квитанція №9086688148 (а.с. 68).

Згідно з видатковою накладною №КТ-00002289 від 15 квітня 2019 року ТОВ КРЕП-ТЕХ відвантажило на ТОВ БК Леон-Плюс товар на загальну суму 564,00 грн (п`ятсот шістдесят чотири гривні 00 копійок), в т.ч. ПДВ - 94,00 грн.: 1013516-1 шуруп універсальний з потайною головкою. РZ (ЦЖ) DIN 7997 3,5x16 у кількості 100,000* 100 шт. (а.с. 70).

Товар на адресу покупця ТОВ БК Леон-Плюс передано ТОВ КРЕП-ТЕХ 15 квітня 2019 року, згідно Акту прийому-передачі товару за рахунком № КТ-00003201 від 12.04.2019: 1013516-1 Шуруп універсальний з потайною головкою, РZ (ЦЖ) DIN 7997 3.5x16 у кількості 100.000*100 шт. (а.с. 71).

Згідно з видатковою накладною №3-ПД-001279/01 від 16 квітня 2019 ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ відвантажило на ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС товар на загальну суму 42499,08 грн (сорок дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 08 копійок), в т.ч. ГІДВ-7083,18 грн.: Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ соната червоний у кількості 174.000 м2: Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ червоний у кількості 36.000 м2; ШИНГ ЛАС Гребінь-карніз мікс червоний 4К4Е21-0433яу3(3) у кількості 36.000 м2; Підкладковий килим для бітумної черепиці ХММ 0.9 (15) у кількості 390,000 м2.

Крім того, за правилом першої події ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ було виписано на покупця ТОВ БК Леон-Плюс податкову накладну №1528 від 16.04.2019р у сумі 42499,08 грн. (сорок дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 08 копійок), в т.ч. ПДВ-7083,18 грн. (а.с. 33).

Податкова накладна зареєстрована 06.05.2019 в ЄРПН. Реєстраційний номер №9089930605 (а.с. 34).

Товар на адресу покупця ТОВ БК Леон-Плюс передано ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ 16 квітня 2019 року, згідно акту приймання - передачі товару за рахунком-фактурою №З-ПД-001279 від 16 квітня 2019 року: Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ соната червоний у кількості 174.000 м2; Бітумна черепиця ШИНГЛАС ФИНСКАЯ червоний у кількості 36.000 м2; ШИНГЛАС Гребінь-карніз мікс червоний 4К4Е21-0433РУЗ(3) у кількості 36.000 м2; Підкладковий килим для бітумної черепиці ХММ 0,9 (15) у кількості 390.000 м2 (а.с. 36).

Згідно рахунку-фактурі №З-ПД-001279 від 16 квітня 2019 ТОВ БК Леон-Плюс сплачено 07.05.2019 на рахунок ТОВ ПЕРШИЙ ДІМ суму 42499,08 грн. (сорок дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень 08 копійок), в т.ч. ПДВ-7083,18 грн., що підтверджено банківською випискою від 07.05.2019.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до приписів и.201.10. ст.201 ПКУ позивачем складено податкову накладну №11 від 22.04.2019 та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 18-19). Згідно отриманої квитанції від 13 травня 2019 податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено (а.с. 20).

У квитанції від 13.05.2019 відповідач 1 зазначає, що реєстрація ПН/РК зупинена. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеню ризиків, визначеним пп.1.6. п1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатися у захищеному носії інформації.

ТОВ БК Леон-Плюс 24.05.2019 направлено на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, з поясненнями та додатками, з копіями всіх необхідних документів, що стосуються цієї податкової накладної.

Перевіряючому органу надано: копія наказу про призначення №1/К від 31 жовтня 2018 року; копія наказу про призначення №2/К від 01 листопада 2018 року; копія штатного розпису; копія оборотно-сальдової відомості про оборотні активи ТОВ БК Леон-Плюс ; копія ліцензії від 28 листопада 2018 року №72-Л; копія дозволу №629.18.23; копія дозволу №630.18.23; копія договору оренди об`єкта №0111 від 01 листопада 2018 року;: копія рахунку №РБ-0008345 від 12.04.2019; копія банківської виписки від 15.04.2019; копія квитанції від 24.04.2019; копія видаткової накладної №РБ-0012975 від 15.04.2019; копія ТТН №ЛП-0000006 від 15.04.2019; копія взаєморозрахунку з контрагентом ТОВ РКЦ-БУД ; копія рахунку №КТ-00003201 від 12.04.2019; копія банківської виписки від 15.04.2019; копія ПН №355 від 15.04.2019; копія квитанції від 26.04.2019; копія видаткової накладної №КТ-00002289; копія акту приймання-передачі товару від 15.04.2019; копія взаєморозрахунку з контрагентом ТОВ КРЕП-ТЕХ ; копія видаткової накладної №З-ПД-001279/01 від 16.04.2019; копія податкової накладної №1528 від 16.04.2019; копія квитанції від 06.05.2019; копія акту приймання-передачі товару від 16.04.2019; копія рахунку-фактури №З-ПД-001279 від 16.04.2019; копія банківської виписки від 07.05.2019.

Отже, на думку суду, було надано всі документи, які підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною №11 від 22. 04.2019.

Разом з тим, згідно рішення №1180317/42585379 від 03.06.2019 ТОВ БК Леон-Плюс повідомлено про відмову в реєстрації податкової накладної на підставі того, що на думку податкової платник податків не надав копії документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки.

При цьому про які саме документи йде мова, комісія з розгляду скарг не зазначає.

Як передбачено даним пунктом, на який послався відповідач 1, документи які не надано слід підкреслити за текстом даного пункту. Разом з тим, жодних підкреслення за текстом даного пункту відсутні.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням відповідача 1 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року №1797-VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірної податкової накладної була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Відповідачами також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Аналогічне стосується також щодо застосування пп.2.1 п.2 Критеріїв.

У пунктах 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №752/30620,в редакції чинній на час спірних правовідносин (далі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Як зазначено у пункті 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пункту 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо повідомлення, що Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатися у захищеному носії інформації, слід зазначити, що між позивачем та ГУ ДФС у Запорізькій області укладено Договір про визнання електронних документів. Предметом вказаного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифровою підпису (далі - ЕПЦ) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. Зазначений договір є діючим. Позивачем здійснюється реєстрація податкових накладних, що не є предметом позовної заяви, зауваження щодо зберігання кваліфікованого електронного підпису від податкового органу не надходили. Доказів іншого відповідачами не надано.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операції цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагента (ів), збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операції, а також про те, що вчинення зазначеної операції не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операції були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачами не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірних операцій.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинам з його контрагентом, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункті 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, щодо подібних правовідносин, зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності .

Крім того, при розгляді даного позову по суті, суд врахує правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, в якій підстави виникнення спору та застосовані норми матеріального права подібні підставам та нормам в справі, що розглядається.

В постанові, зокрема, зазначено, що: Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу від 04 травня 2018 року № 679000/39957239 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Таким чином, в мотивувальній частині постанови Верховного Суду прямо зазначено, що лист ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, єдиний документ яким визначаються критерії ризиковості платника податку, відповідність яким є підставою зупинення реєстрації податкових накладних, не є нормативним актом, а тому не може визначати критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних.

Саме з цих підстав Верховний Суд визнав протиправним рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних позивача у справі №822/1878/18.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 цього Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини шостої цієї статті, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не містить норм, які б надавали відповідачу право на відмову у реєстрацій податкової накладної. Податковий закон вбачає лише право на зупинення реєстрації податкової накладної. Порядок чи інший підзаконний акт не може створювати право, за своєю юридичною природою, оскільки такий підзаконний акт лише відображає порядок дій щодо реалізації законодавчих норм.

Крім того суд вважає, що ТОВ БК Леон-Плюс на виконання п. 14 Порядку №117 надано органу ДФС пояснення та запитувані первинні документи, що засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань.

У цей же час, як вже зазначалось судом, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надані документи за формою, змістом та походженням відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88)

Первинні документи, оформлені у межах укладених договорів, не мають дефекту форми, змісту або походження. Інше відповідачами не доведено.

Відповідачі, в порушення п. 21 Порядку №117 відмовляючи у реєстрації податкових накладних, не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання спірних рішень відповідача 1 протиправними та їх скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 3 зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС (ДПС) рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у податкового органу правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у такій реєстрації, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача 3 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні подані позивачем. Разом з тим, суд зазначає, що вищенаведеними нормами не передбачена можливість реєстрації на підставі судового рішення податкової накладної датою її подання на реєстрацію, відтак, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованим та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується стягнення з ГУ ДФС у Запорізькій області судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №347 від 27.01.2020, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 15).

Також, частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, позивачем укладено договір про надання правової допомоги №27/09/19 від 27.09.2019, відповідно до якого Адвокатське об`єднання Діалог в особі керуючого партнера Швеця Дмитра Івановича приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі і на умовах, передбачених договором (а.с. 76-79).

Відповідно до підписаного акту №ОУ-0000008 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 24.01.2020, Адвокатське об`єднання Діалог надало професійну правову допомогу з подання позову до Запорізького окружного адміністративного суду на рішення ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та зобов`язання вчинити дії. (а.с. 81).

Загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) складає 3000,00 грн.

24.01.2020 Адвокатське об`єднання Діалог виставило рахунок-фактуру про оплату послуг за договором про надання правової допомоги №27/09/19 від 27.09.2019 на суму 3000,00 грн. (а.с. 80).

Зазначена сумі була сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №344 від 27.01.2020. (а.с. 82).

Однак позовна заява була складена та підписана директором ТОВ БК Леон-Плюс Пінчуком О.В., а не адвокатом Швецом Д.І. Всі документи додані до позову також завірені директором ТОВ БК Леон-Плюс Пінчуком О.В. Будь-яких доказів того, що адвокат Швец Д.І., або інший адвокат з Адвокатського об`єднання Діалог надавав послуги по складанню позовної заяви суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі Лавентс проти Латвії наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено ЄСПЛ у п.268 Рішення по справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V). .

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.

З урахуванням вищевикладених обставин, норм права та практики Європейського суду з прав людини, вимоги щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що судові витрати, сплачені позивачем, стягується відповідно до ч.1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийняті протиправні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме - ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-Плюс (Дослідна станція, буд. 82, кв. 34, м. Запоріжжя, 69031; код ЄДРПОУ 42585379) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146), Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1180317/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 22.04.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних надіслану засобами електронного зв`язку податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-Плюс №11 від 22.04.2019.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-Плюс (Дослідна станція, буд. 82, кв. 34, м. Запоріжжя, 69031; код ЄДРПОУ 42585379) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Суддя Р.В. Кисіль