Рішення

від 27.04.2020 по справі 340/627/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/627/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № ОМС-КР0095/1632/АВ/П/ТД/ФС від 23.01.2020 про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами винесену начальником Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького Рибак Миколою Аркадійовичем.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що ним не було допущено порушення вимог законодавства про працю, оскільки ОСОБА_2 не працювала на позивача, а виконувала певну роботу згідно договору. Щодо зазначення в письмових поясненнях про проходження ОСОБА_2 стажування, то це не відповідає дійсності та вказано у зв`язку з відсутністю юридичної освіти. Також зазначила, що до позивача навіть за доведеності його вини, могло б бути застосовано лише попередження, так як останній є платником єдиного податку другої групи, а атому за порушення до позивача може бути застосовано штраф у розмірі не більше 47230 грн.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень та у зв`язку з виявленими порушеннями трудового законодавства, а саме під час інспекційного відвідування, було виявлено роботу одного працівника, ОСОБА_2 , яка виконувала роботу продавця в магазині позивача без оформлення трудових відносин. Додатково зазначив, що розмір штрафу є законним та обґрунтованим, в редакції законодавства на час виникнення правовідносин (а.с. 34-44).

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін залишено без задоволення (а.с. 77).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом ч. 4 ст. 2 вказаного Закону заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97 до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, належать:

- здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про

працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

- накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість

населення у порядку, встановленому законодавством.

З метою реалізації вказаних повноважень рішенням Міської ради міста Кропивницького від 04.08.2017 № 1101 створено відділ з питань праці.

Відповідно до розділу II Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького, затвердженого рішенням Міської ради міста Кропивницького від 19.03.2019 № 2430 Про затвердження Положення про відділ з питань праці Міської ради міста Кропивницького у новій редакції (зі змінами), відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення на території міста Кропивницького контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21.08.2019 № 823, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці, її територіальних органів та інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань, передбачені п. 5 Порядку № 823.

09.01.2020 під час проведення превентивних заходів щодо інформування роботодавця та його працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин, інспекторами праці виявлено факт можливого використання нелегальної праці у приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), де здійснює діяльність позивач.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами пп.3 п. 5 Порядку № 823 відповідачем прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача.

У період з 11.01.2020 по 13.01.2020 інспекторами праці відповідача на підставі наказу Про проведення інспекційного відвідування від 11.01.2020 № 2 та направлення від 11.01.2020 № 21/01-05 проведено інспекційне відвідування позивача з питання оформлення трудових відносин за адресою здійснення діяльності: магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_3 ) (а.с. 47-49).

Направлення на проведення інспекційного відвідування вручено особисто позивачу 11.01.2020 о 12 год. 20 хв., що підтверджується його підписом (а.с. 49).

Так, інспекторами відповідача встановлено, що 11.01.2020 під час проведення інспекційного відвідування в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 окрім позивача знаходилась ОСОБА_2 , яка перебувала за прилавком у спецодязі (фартух та нарукавники), здійснювала обслуговування покупців та реалізацію товару, що підтверджено фото-матеріалами, що зафіксовано в акті інспекційного відвідування від 13.01.2020 № ОМС-КР0095/1632/АВ (а.с. 50-53).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 11.01.2020 вона проходить стажування на посаду продавця в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 у ФОП ОСОБА_3 з 04.01.2020 за графіком роботи з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., а до її обов`язків входить вивчення асортименту товару та обслуговування покупців. Після 2-х тижнів стажування буде вирішене питання її працевлаштування (а.с. 54).

Позивач підписала акт перевірки із зазначенням - із зауваженнями (а.с. 52, зворотна сторона аркуша).

Позивачем на адресу відповідача надано заперечення до акту перевірки, згідно якого ОСОБА_2 не була допущена до роботи в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 в розумінні статті 24 КЗпП України та не виконувала ніяких посадових обов`язків продавця, прибиральниці або іншого найманого працівника. В день інспекційного відвідування, ОСОБА_2 дійсно знаходилась в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому вона виконувала лише той обсяг робіт, що був визначений в підписаному між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорі про надання послуг, дані послуги не мали систематичного характеру, не виходили за межі обумовленого в договорі та після їх виконання сторонами договору був підписаний акт виконаних робіт.

Також, зазначила, що 11 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли рішення щодо оформлення між ними трудових відносин, так як у ФОП ОСОБА_1 виникла необхідність в найманій праці продавця, але перевіркою дана обставина була розцінена як доказ, того що станом на 11 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 використовувала найману працю без оформлення. Таке судження перевірки є суб`єктивним та не відповідає дійсності (а.с. 19-20).

20.01.2020 за №42/01-05 інспектором праці надано позивачу письмову відповідь на зауваження до акту інспекційного відвідування, згідно якої висновки акту перевірки відповідають чинному законодавству України та не спростовуються наданими ФОП ОСОБА_1 зауваженнями (а.с. 65-66).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем надано дот суду належні докази порушення позивачем вимоги ч.1 ст.21, ч.1, ч.3 ст.24 КЗпП України щодо допущення працівника до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно п. 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

21.01.2020 інспектором праці винесений припис про усунення виявлених порушень № ОМС-КР0095/1632/АВ/П , який направлений рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача, проте повернувся на адресу відповідача з відміткою пошти щодо невручення (а.с. 67-71).

Відповідно п. 25 Порядку №823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Відповідно до пункту 3 Порядку №509 (враховуючи зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №823), справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Норма щодо повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи чинним Порядком №509 не передбачена.

Матеріали заходу контролю позивача передано начальнику відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького 21.01.2020 , про що свідчить доповідна записка головного спеціаліста відділу від 21.01.2020 № 46/01-08 (а.с.72).

Про дату одержання вказаних документів позивач повідомлений листом Про одержання документів від 22.01.2020 № 52/01-05 (а.с. 73).

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку статті 265 КЗпП України проведено 23.01.2020, за результатами прийнято Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-КР0095/1632/АВ/П/ТД/ДФ на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 141 690 грн. (а.с. 74).

Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст.265 КЗпП (в редакції на час виникнення правовідносин, (редакція КЗпП станом на 01.01.2020) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ст. 8 закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 01.01.2020 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4723 грн.

Таким чином, постанова № ОМС-КР0095/1632/АВ/П/ТД/ДФ від 23.01.2020 про накладення штрафу у розмірі 141 690 грн. прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Щодо доводів позивача про проходження стажування ОСОБА_2 під час інспекційного відвідування слід зазначити наступне.

Вимогами Кодексу законів про працю України не передбачено проходження стажування особою, яка бажає працевлаштуватися шляхом укладення трудового договору, для перевірки її кваліфікації та навиків роботи або отримання таких.

Чинне законодавство передбачає застосування стажування лише відносно студентів або осіб, які мають статус безробітних.

Так, з метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді, ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» надається можливість студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних. Так, відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 № 318/655, стажування - це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов`язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

Відповідно, громадяни, які мають офіційний статус безробітного, можуть проходити стажування - професійне навчання працівників на виробництві, чи іншому підприємстві, організації незалежно від форми власності. Стажування безробітних здійснюється на замовлення роботодавців за індивідуальною програмою, що затверджується роботодавцем і погоджується центром зайнятості. Для цього укладається тристороння угода між центром зайнятості населення, підприємством і безробітним.

У всіх інших випадках - роботодавець зобов`язаний оформити працівника на роботу відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України.

Позивач не надав для інспекційного відвідування договір про професійне навчання найманого працівника, наказ про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» .

Щодо доводів позивача, що ним не було допущено порушення вимог законодавства про працю, оскільки ОСОБА_2 не працювала на позивача, а виконувала певну роботу згідно договору, то суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що у відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Згідно ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачем надано договір про надання послуг № б/н від 04.01.2020 укладений з ОСОБА_2 (а.с .56-58).

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте ні в договорі про надання послуг № б/н від 04.01.2020, ні в додатку № 1 до вказаного не зазначено, про виконання яких саме конкретних робіт дійшли згоди позивач та ОСОБА_2 .

Крім, того позивачем не надані докази виконання конкретної роботи ОСОБА_2 та доказів її оплати зі сплатою необхідних податків.

Щодо позиції позивача, що до нього навіть за доведеності його вини, могло б бути застосовано лише попередження, так як останній є платником єдиного податку другої групи, а за порушення до позивача може бути застосовано штраф у розмірі не більше 47230 грн., то суд зазначає, що відповідачем правильно обраховано та застосовано штраф згідно абз. 2 ч. 2 ст.265 КЗпП (в редакції на час виникнення правовідносин, (редакція КЗпП станом на 01.01.2020).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати, які підлягають стягненню на користь відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст. 139, 243 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу з питань праці міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022, код ЄДРПОУ 42188147) про визнання протиправною та скасування постанови № ОМС-КР0095/1632/АВ/П/ТД/ФС від 23.01.2020 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на апеляційне оскарження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун