Ухвала

від 28.04.2020 по справі 340/1295/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1295/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Завод з виробництва ядерного палива" до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про зняття арешту з рахунків підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, в якому просить зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках АТ Укрексімбанк у м. Кропивницький (МФО 322313) та належать Приватному акціонерному товариству Завод з виробництва ядерного палива (код ЄДРПОУ 37705342), що накладений згідно постанови №47664088 про арешт коштів боржника від 08.11.2016 та згідно постанови ВИ №52354401 про арешт коштів боржника від 05.09.2017, винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Окрім того, Позивач просив відстрочити сплату судового збору та поновити строк звернення до адміністративного суду.

Дослідивши матеріли позовної заяви, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та відмові в задоволені вказаних клопотань виходячи з наступного.

Щодо строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Дана справа відноситься до категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Положеннями ч.2 ст. 287 КАС України регулюється строк звернення до адміністративного суду у вказаній вище категорії справ, відповідно до яких визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач зазначає, що 04.09.2019 року звернувся з поданням до державного виконавця, проте на час звернення до адміністративного суду, відповідь не надходила.

Проте, позивач ніяким чином не обґрунтовує пропуску строку звернення до суду до 04.09.2019 року, з моменту, коли виникли підстави для зняття арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналогічна правова позиція щодо визначення, які саме причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані поважними, викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 0 3 квітня 2019 року № 9901/896/18.

Таким чином, суддя дійшов висновку про неповажність причин пропуску строків звернення до адміністративного суду та відмову в задоволенні клопотання про поновлення такого строку.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналізуючи вказані положення, можна зробити висновок, що юридичні особи не відносяться до категорії осіб, визначених ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", яким можна відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.3. ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункт 3.1.3 ч.2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Позивачу необхідно сплатити 2102.00 грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Завод з виробництва ядерного палива" до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про зняття арешту з рахунків підприємства - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула