Рішення

від 28.04.2020 по справі 400/4135/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 р. № 400/4135/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, вул. Мельнична, 105 - А, Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642

про:визнання протиправним рішення від 10.09.2019 р. № 230 та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним рішення відповідача від 10.09.2019 року № 230 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства , яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме земельної комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове); зобов`язати Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області надати ОСОБА_1 , дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за заявою ОСОБА_1 від 16.07.2019 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправна бездіяльність відповідача перешкоджає реалізації його права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В відзиві обґрунтував свою позицію тим, що під час опрацювання клопотання позивачки, було встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 4824586000:01:000:1213, стосовно якої позивачкою заявлено клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, знаходиться в оренді громадського об`єднання "Степове" по випасу худоби згідно договору оренди б/н від 02.01.2019, також громадське об`єднання має проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 41,98 га із земель запасу для випасання худоби. Також відповідач зазначив, що посилання позивача на необхідність прийняття рішення суперечить вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування" та може бути розцінене як втручання в діяльність органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.07.2019 року позивач із урахуванням зауважень відповідача на попереднє звернення, звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове). До клопотання позивачем додано копії паспорта і довідки про присвоєння РНОКПП та графічні матеріали із вказанням місця розташування обраної земельної ділянки.

Рішенням від 10.09.2019 року №230 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, без зазначення підстав відмови.

Відповідно до ч.1-3 ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Згідно п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.6,7 ст.118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №527/43/17, від 25 лютого 2019 року у справі №347/964/17 та від 22 квітня 2019 року у справі №263/16221/17.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином, питання щодо передачі земельної ділянки у власність розглядається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, при цьому відмова у погодженні проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність має місце тільки за однієї підстави.

Судом встановлено, що відмова відповідача у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою жодним чином не вмотивована, та не зрозуміло з яких підстав відповідачем ухвалено це рішення.

З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.

Зі звернення позивача, чітко вбачається, що він має на меті отримати в майбутньому у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове), для чого звертається до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою відповідної ділянки.

Клопотання ОСОБА_1 не містить незрозумілості, протиріч чи будь-яких взаємовиключних вимог.

Таким чином, позивачем виконано всі вимоги Земельного кодексу України, а саме подано клопотання з графічними матеріалами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, однак відповідач, всупереч наведених вище норм клопотання позивача не розглянув, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні не надав, що перешкоджає реалізації права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Щодо доводів відповідача про те, що земельна ділянка кадастровий номер 4824586000:01:000:1213 знаходиться в оренді громадського об`єднання "Степове" згідно з договором б/н від 02.01.2019, то, оскільки вказаний договір не було зареєстровано у встановленому законом порядку та не внесено відомостей щодо права оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначене також не може бути підставою для відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Також, суд наголошує, що на час звернення позивача до Новополтавської сільської ради земельна ділянка, щодо якої позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, не входить до вичерпного переліку, передбаченого ч. 2 ст. 84 Земельного Кодексу України, щодо обмежень земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, а тому єдиною підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в даному випадку може бути лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Щодо способу поновлення порушених прав позивачки, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачем були виконані для того щоб суб`єкт владних повноважень міг прийняти рішення на його користь.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав визначених ч.7 ст.118 ЗК України є не правом, а обов`язком відповідача. На це зокрема вказує абзац третій ч.7 ст.118 ЗК України передбачивши наслідки мовчазної згоди у разі не вирішення питання про звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.

У відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.

А відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, якій залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача відмова у наданні дозволу, а надання такого дозволу буде неправомірним. За відсутністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.

Таким чином, посилання відповідача на те, що питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційними, суд відкидає, як безпідставне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачем були виконані для того щоб суб`єкт владних повноважень міг прийняти рішення на його користь.

Взагалі надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказану норму Конституції України суд зазначає, що неправомірною є відмова відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав інших, ніж передбачено законом, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Про те, що саме такий спосіб захисту прав позивача є правильним, також вказав Верховний Суд у постановах від 16.05.2019 у справі №821/925/18, від 23.01.2019 року у справі №808/3082/17, від 31.01.2019 року у справі №815/2488/17, від 06.03.2019 року у справі №1640/2592/18.

За таких обставин суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області №230 від 10.09.2019 року та зобов`язання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за клопотанням від 16.07.2019року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105 А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642 ідентифікаційний код 04376722) задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (вул. Мельнична, 105А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код 04376722) у задоволенні клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 10.09.2019 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове).

3. Зобов`язати Новополтавську сільську раду Новобузького району Миколаївської області надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності площею 41,97 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1213, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Шевченкове) за клопотанням від 16.07.2019 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Новополтавської сільської ради (вул. Мельнична, 105 А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 04376722) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник