Рішення

від 27.04.2020 по справі 400/784/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 р. № 400/784/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп", вул. Декабристів, 41/23а, м.Миколаїв,54020

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торола Дизайн Груп" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17, зобов`язання виключити з облікових даних позивача запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога не містить підстави (норми закону) її винесення та нарахування боргу, розрахунок боргу не надано. Недоїмка позивачу була визначена вимогою від 12.01.2018 р. № Ю-844/17, яка скасована судом.

Таким чином, загальна сума боргу за вимогою від 16.01.2020 р. № Ю-844-17 сформована зі скасованих та оскаржуваних в суді рішень. За таких обставин, відповідач не міг нараховувати заборгованість. Протягом 2018 р. позивач своєчасно та в повному обсязі сплачував задекларовані суми ЄСВ.

Також зазначив, що 04.02.2019 р. суд по справі №400/272/19 за заявою позивача застосував заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги від 03.01.2019 р. № Ю-844-17 до вирішення справи по суті., а також 14.02.2020 року суд вже по даній справі за заявою позивача застосував заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17 до вирішення справи по суті.

11.03.2020 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 30-73), в якому зазначено, що за даними інтегрованої картки в позивача виникла заборгованість у сумі 24 341,90 грн (недоїмка 24341,90 грн), що й стало підставою формування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17.Позивачем станом на 31.01.2020 року повністю погашено заборгованість згідно з вимогою від 16.01.2020 року №Ю-844-17, зокрема, 09.01.2020 сплачено 135,98 грн, 15.01.2020 року сплачено 20 650,00 грн, 31.01.2020 року сплачено 28 097,26 грн. Оскільки заборгованість за оскаржуваною вимогою погашено 31.01.2020 р. в повному обсязі, вимога анульована в автоматичному режимі.

09.04.2019р позивач подав відповідь на відзив,в якому зазначив, що не згоден з показниками інтегрованої картки, на які посилається відповідач, оскільки ЄСВ у 2018-2020 р.р. сплачував повністю та своєчасно, у своєму відзиві відповідач фактично констатує та підтверджує факт порушення ним вимог діючого законодавства.

Як зазначено в відзиві відповідач провів часткове погашення цієї вимоги в три етапи (09.01.2020р, 15.01.2020р) тобто ще до винесення вимоги та (31.01.2020р) тобто ще до її узгодження та вважає що предмет спору відсутній, таким чином відповідач своїми діями доводить факт вчинення ним протиправних дій, які суперечать Конституції України та іншим законам України

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач як юридична особа є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ).

16.01.2020 р. відповідачем сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-844-17, якою визначено до сплати заборгованість у сумі 24 341,90 грн, у тому числі: 24341,90 грн недоїмки, (а. с. 10).

Як зазначив позивач та не заперечив відповідач, борг позивача виник з вимоги про сплату боргу від 12.01.2018 р. № Ю-844-17 на суму 29905,57 грн (а. с. 7).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. по справі № 814/727/18 визнано протиправною та скасовано вимогу від 12.01.2018 № Ю-844-17 у повному обсязі. Відповідач рішення суду не оскаржив, а тому воно набрало законної сили 07.12.2018 р.

Крім того, рішенням від 19.11.2018 р. № 0009365006 до позивача застосовано штраф у розмірі 81893,24 грн та нараховано пеню в сумі 9637,05 грн (а. с. 11).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.03.2019 р. по справі № 400/3322/18 визнано протиправним та скасовано повністю рішення від 19.11.2018 р. № 0009365006. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Загальна сума боргу за вимогою від 03.01.2019 року №Ю-844-17 сформована зі скасованого та оскаржуваного в суду рішень.Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 р. по справі № 400/272/19 визнано протиправним та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 року. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, первинна вимога про сплату боргу від 12.01.2018 р. № Ю-844-17 скасована судом, як і рішення про застосування штрафу та пені за несплату ЄСВ. а також наступні вимоги прийняті податковою службою. Отже, подальше нарахування позивачу недоїмки з ЄСВ суд вважає незаконним.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно зі ст.25 цього Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За наданими позивачем доказами вбачається, що задекларовані ним суми ЄСВ сплачуються в повному обсязі. Відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень, за який саме період виникла заборгованість, в якому періоді позивач не доплатив ЄСВ, а також правомірність нарахування недоїмки у січні 2020 р. після скасування попередньої вимоги та рішення.

Суд критично оцінює посилання відповідача на анулювання вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17, оскільки визначена нею заборгованість не сплачена позивачем, а погашена за рахунок більш пізніх платежів з ЄСВ, що в свою чергу, потягло за собою формування наступних вимог 10.02.2020 р., 10.03.2020.

Частина 2 ст.77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішення покладає саме на суб`єкта владних повноважень.

Тобто, саме відповідач має надати суду докази обґрунтованого нарахування заборгованості, визначеної оскаржуваною вимогою.

З наданих відповідачем доказів не вбачається наявності підстав для нарахування боргу.

У даній справі відповідач свого обов`язку не виконав, оскільки посилається виключно на дані інтегрованої картки.Водночас, будь-яких пояснень щодо моменту виникнення боргу позивача з ЄСВ відповідач не надав. Вимога про сплату боргу від 12.01.2018 р. № Ю-844-17 на суму 29905,57 грн, яку позивач як раз і вважає підставою для виникнення боргу, а відповідач не заперечує проти цього, скасована судом. Відповідач не надав доказів того, що з січня 2018 р. позивач не сплачував ЄСВ або сплачував не в повному обсязі.

На підставі ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на недоведеність відповідачем обґрунтованості нарахування позивачу заборгованості, суд вважає, що є підстави для задоволення позову в частині скасування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17.

У той же час, вимога позивача про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність боргу (недоїмки) з ЄСВ задоволенню не підлягає, оскільки в межах даної справи судом не досліджувалася наявність чи відсутність у позивача боргу, нарахованого після формування вимоги від 16.01.2020 р. № Ю-844-17.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 1051,00 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" (вул. Декабристів, 41/23а, м.Миколаїв,54020 код ЄДРПОУ 35106961) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв,54001 код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити частково.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 р. № Ю-844-17.

3.В задоволенні вимоги про зобов`язання виключити з облікових даних запис про наявність у приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" боргу (недоїмки) з ЄСВ відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 43144729) на користь Приватного підприємства "Торола Дизайн Груп" (вул. Декабристів, 41/23а, м.Миколаїв,54020 35106961) судові витрати в розмірі 1051 грн (одна тисяча п`ятдесят одна грн).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга