Рішення

від 28.04.2020 по справі 560/1732/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1732/20

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною і скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №175582 від 27.02.2020 про стягнення з ТОВ Логіст Агро 1700 грн;

- визнати протиправною і скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №175583 від 27.02.2020 про стягнення з ТОВ Логіст Агро 8500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.01.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області складено акт № 203225 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно яких виявлено наступні порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт : - відсутній дозвіл на рух транспортного засобу з перевищенням вагових норм; - транспортний засіб облаштовано повіреним цифровим тахографом, але не використовується картка водія без щоденних реєстраційних листків (роздруківок) режимів праці та відпочинку водія за 21.01.2020. Вказав, що 27.02.2020 за результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, Управлінням Укртрансбезпеки в Хмельницькій області прийнято на підставі акту від 21.01.2020 № 203225 постанову № 175582 якою застосовано до ТОВ Логіст Агро адміністративно-господарський штрафу сумі 1700 грн, та постанову № 175583 якою застосовано до ТОВ Логіст Агро адміністративно-господарський штрафу сумі 8500 грн.

Вказані постанови позивач вважає протиправними, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами про їх скасування.

Суд, ухвалою від 31.03.2020 року відкрив провадження та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та оскаржувані постанови винесені за наявності підстав порушення норм чинного законодавства. Просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" зареєстроване як юридична особа, про що містяться відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

На підставі направлення на перевірку №010708 від 20 січня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області 21.01.2020 проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM 460 PХІ номерний знак НОМЕР_1 , н/причіпу самоскиду марки STAS номерний знак НОМЕР_2 , які на підставі договорів оренди належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Логіст агро", під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт №203225 від 21 січня 2020 року, в якому зафіксовано порушення, а саме: відсутній дозвіл на рух транспортного засобу з перевищенням вагових норм; транспортний засіб облаштовано повіреним цифровим тахографом, але не використовується картка водія без щоденних реєстраційних листків (роздруківок) режимів праці та відпочинку водія за 21.01.2020. Відповідальність за вказані порушення передбачена абз.3, абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З актом №203225 від 21 січня 2020 року водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис, від надання пояснень - відмовився.

Також, за результатами габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області встановили, що навантаження на строєну одинарну шину становить 23,295 т при нормативно допустимих 22 т, про що складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.01.2020 №203225 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.01.2020 №203225.

Посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на підставі зазначених довідки та акту склали розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.01.2020 №203225, яким визначили позивачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 315,2 Євро.

27.02.2020 начальник Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на підставі акту перевірки виніс постанови №№175582, 175583 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн та 8500 грн відповідно за порушення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись із спірними постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно з частиною 15 статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Положенням статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 33 закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі по тексту - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі по тексту - Порядок №879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Положеннями пункту 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктами 16-18 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За правилами підпункту 5 пункту 4 Порядку №879 взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

За змістом пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31-1 Порядку №879 встановлено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

В ході проходження габаритно-вагового контролю посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області встановили, що загальна маса транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM 460 PХІ номерний знак НОМЕР_1 становила 40,6 т, при допустимій 40 т, навантаження на строєну ось склало 23,295 т, при допустимому 22 т.

Таким чином, навантаження на строєну ось транспортного засобу позивача перевищило нормативно встановлені допустимі вагові параметри на 5,89%, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.01.2020 №203225, актом перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 21.01.2020 №203225, розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.01.2020 №203225.

Законодавством передбачена критична похибка в розмірі 2%, що еквівалентно 440 кг на строєну вісь. У цій справі перевищення навантаження на строєну вісь становить більше 2%.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2020 №203225 зафіксоване порушення позивачем статті 48 Закону №2344-III, пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм від 5% до 10% включно при перевезені вантажу без відповідного дозволу. З вказаним актом водій транспортного засобу ознайомлений.

Під час перевірки транспортного засобу у водія позивача був відсутній документ про внесення плати за проїзд транспортним засобом з перевищенням вагових обмежень. Позивач суду такий документ також не надав.

Таким чином, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення - дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів; у разі ж якщо рух здійснюється без відповідно дозволу або внесення плати за проїзд, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати.

Аналогічні висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №814/1461/16.

Отже, відповідач правомірно застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн, передбачений абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд критично оцінює доводи позивача, що під час перевезення сипучого вантажу його маса постійно перерозподіляється і це знімає відповідальність з водія, оскільки правилами №363 передбачено, що водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Позивач не спростував факт перевищення нормативно допустимого вагового навантаження транспортного засобу, відтак постанова відповідача №175583 від 27.02.2020 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" адміністративно - господарського штрафу є правомірною, тому відповідно відсутні підстави для її скасування.

Щодо встановленого під час перевірки порушення, що транспортний засіб облаштовано повіреним цифровим тахографом, але не використовується картка водія без щоденних реєстраційних листків (роздруківок) режимів праці та відпочинку водія за 21.01.2020, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 7 червня 2010 року N 340 (далі - Положення №340), встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Так, відповідно до п.1.3 наведеного Положення №340 його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно приписів п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Отже, у даному випадку, законодавець в імперативному порядку визначає умови для встановлення на транспортний засіб тахографа.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 N 385 (далі - Інструкції №385).

Згідно п.1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Приписами п.3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом повинен мати про собі, зокрема, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Отже, з аналізу змісту наведених норм слідує, що зазначений у наведеній статті 48 перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими, визначеними законодавством документами, зокрема, одним із таких інших документів є заповнені, а саме: 1) тахокарти (щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія) у кількості, що передбачена ЄУТР; 2) або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В Україні реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водіїв втілені у формі тахокарт або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа згідно п.3.3 Інструкції №385.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку, що водій, за умови обладнання транспортного засобу тахографом, зобов`язаний надати інспектору для контролю реєстраційні листи режиму праці та відпочинку кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, які в Україні оформлюються у формі тахокарт у кількості, що передбачена ЄУТР; або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, що відповідає вимогам п.3.3 Інструкції №385 та є іншими документами, які передбачені законодавством (Інструкцією №385) відповідно до вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ.

Водночас, п.3.6 Інструкції №385 також на перевізника покладено обов`язок забезпечувати належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснювати періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема, наявності та чинності у водіїв транспортних засобів картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа для цифрового тахографа, передбачених пунктом 3.3 Інструкції №385.

Отже, водії транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами повинні мати при собі та надавати інспектору для контролю наступні документи, а саме: картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, в свою чергу, автомобільний перевізник (у даному випадку позивач) повинен забезпечити наявність та чинність у водіїв транспортних засобів карток водія чи роздруківок даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, виходячи з обов`язку, встановленого для позивача п.3.6 Інструкції №385.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що 21.01.2020 при здійсненні інспекторами перевірки транспортного засобу RENAULT PREMIUM 460 PХІ номерний знак НОМЕР_1 , водій даного транспортного засобу ОСОБА_1 повинен був мати при собі та пред`явити інспекторам для контролю на транспорті такі документи, а саме: картку водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а позивач, як автомобільний перевізник, зобов`язаний був перевірити та забезпечити наявність та чинність у водія картки водія з урахуванням вимог п.3.6 Інструкції №385.

Проте, як встановлено у ході судового розгляду справи та дослідженими документами, відповідні картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у водія транспортного засобу ОСОБА_1 під час проведення перевірки 21.01.2020 були відсутні, оскільки протилежних доказів позивачем суду не було надано.

Зазначені встановлені судом факти та обставини в частині не забезпечення позивачем як автомобільним перевізником наявності у водія транспортного засобу ОСОБА_1 при собі під час перевірки 21.01.2020 картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа, тобто інших документів, що передбачені законодавством, свідчить про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Оскільки, вказані факти порушення позивачем вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ жодними доказами не спростовані, застосування відповідачем до позивача як автомобільного перевізника штрафу у сумі 1700 грн. за оспорюваною постановою №175582 відповідає вимогам вищенаведеного чинного законодавства України, виходячи з того, що надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, абз.3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн, відтак підстави для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу №175582 від 27.02.2020 відсутні.

Водночас, є безпідставними твердження представника позивача стосовно того, що у переліку ст.48 Закону №2344-ІІІ не передбачено необхідної наявності у водія при собі такого документу як картки водія, виходячи з того, що перелік документів, які при собі повинен мати водій та пред`являти для контролю не є вичерпним та відноситься до інших документів, передбачених законодавством, зокрема, іншими документами, що передбачені законодавством є тахокарти, у кількості, передбаченій ЄУТР або картка водія чи роздруківки даних роботи тахографа згідно п.3.3 Інструкції №385.

Отже, наявність при собі у водія транспортного засобу картки водія, передбаченої п.3.3 Інструкції №385 є обов`язковим, а на позивача покладено обов`язок забезпечити наявність та чинність вказаного документу у водія за п.3.6 Інструкції №385.

Крім того, суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Матеріалами справи підтверджується, що рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області повідомило позивача про розгляд справи за Актом № 203225 від 21.01.2020, про що свідчить супровідний лист реєстраційний вих. №13472/38/24-20 від 12.02.2020, реєстр поштових послуг з відправлення службової кореспонденції та список згрупованих поштових відправлень листів №520, де міститься номер відправлення, а саме №2900502103120. Вказаними матеріалами підтверджено, що відповідачем повідомлення про розгляд справи подано на відправку до відділення Укрпошти 17.02.2020. Відтак, із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та витягу-відстеження з сайту Укрпошти вбачається, що позивач його отримав, відповідно був належним чином повідомлений.

Відтак обов`язок щодо направлення порушнику повідомлення про дату, час та місце розгляду справи відповідач виконав в повному обсязі, позивача було завчасно (17.02.2020 подано на відправку до відділення Укрпошти повідомлення про розгляд справи) повідомлено про дату та місце розгляду справи.

Таким чином, суд відхиляє аргумент позивача про неповідомлення його належним чином про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.

За наведених вище обставин та норм законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.02.2020 №№175582, 175583 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та обґрунтовано.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області від 27.02.2020 №№175582, 175583 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 квітня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Логіст агро" (вул. Миру, 89, оф. 2, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000 , код ЄДРПОУ - 43156158) Відповідач:Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя П.М. Майстер