Рішення

від 28.04.2020 по справі 640/1994/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року м. Київ № 640/1994/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний дитячий садок

КІДС АП

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі-позивач/ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний дитячий садок КІДС АП (далі- відповідач), в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень дитячого садочку Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний дитячий садок КІДС АП , код ЄДРПОУ 40959213 (місцезнаходження юридичної особи: проспект Академіка Палладіна, буд. 25А, кв. 121, м. Київ, 03164), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 32-А у Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, про які зазначено в акті від 26.12.2019 №994, складеного за наслідками вказаної перевірки, виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження у адміністративній справі направлялась на адресу відповідача зазначену в позові, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте була повернута до суду із позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Пунктом 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов`язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ГУ ДСНС у м. Києві у період з 16.12.2019 р. по 26.12.2019 р. проведено позапланову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ Міжнародний дитячий садок КІДС АП , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 32А, за результатами якої складено відповідний акт від 26.12.2019 р. № 994 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зафіксовано наступні 18 порушень правил на норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- п.1.12 розділ IV Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - не надано акт проведення схованих робіт на прокладення електропроводки за підвісними стелями в приміщеннях будівлі дитячого садка;

- п. 16 розділ ІІ ППБУ - посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ;

- п. 1.1.1.4 розділ V ППБУ - не надано акти вводу в експлуатацію систем автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- п. 1.4 розділ V ППБУ - не надано підтвердження щодо технічного обслуговування та підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту;

- п. 1.8. розділ IV ППБУ - допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- п. 1.6 розділ IV ППБУ - в приміщеннях дитячого садочку з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п.1.18 розділ IV ППБУ - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м. від електрощитів;

- п. 3.10 розділ V ППБУ - в дитячому садочку вогнегасники не навішені на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

- п. 3.6 розділ V ППБУ - приміщення дитячого садочку не в повній мірі забезпечені вогнегасниками згідно з типовими нормами належності;

- п. 2.23 розділ ІІІ п. 1.4 розділ VІ ППБУ - не передбачено другий евакуаційний вихід з усіх поверхів будівлі дитячого садочку (порушення п.7.2.4. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , п. 9.6 ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти. Будинки і споруди );

- п.4 розділ І, п.22 розділ ІІ, п.2.23 розділ ІІІ ППБУ - для безпечної евакуації людей з усіх поверхів будівлі не передбачено дві сходові клітки типу СК1 (порушення п.9.7 ДБН В.2.2-4:2018 Заклади дошкільної освіти. Будинки і споруди ;

- п. 2.31, п.2.32 розділу ІІІ ППБУ - сходові клітки основного евакуаційного виходу не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- п.2.37 розділ ІІІ ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації сходових маршів меблями (шафи для роздягання);

- п.2.37 розділ ІІІ ППБУ - допускається розміщення на шляхах евакуації (сходовій клітці 1-го поверху) робочого місця адміністратора;

- п. 2.2.9 розділ V ППБУ - пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- п.п.2.6 розділ ІІІ, п. 22 розділ ІІ ППБУ - не проводяться роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням (металевих та дерев`яних елементів даху), які виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт (порушення п. 5.3 Таб. 1 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- п. 1.21 розділ ІV ППБУ - не надано документів, що підтверджують наявність та здійснення перевірки захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

- п.2.1 п/п 9 розділ V ППБУ - на фасаді будівлі не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) розташування найближчих пожежних гідрантів.

Позивач стверджує, що порушення наведені в Акті не є формальними, а стосується виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

Разом з цим, суд звертає увагу, що факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки позивача, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

У свою чергу, з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів протилежного відповідачем суду не було надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було спростовано.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 07.10.2019 у справі №810/3272/17, від 27.03.2020 у справі №804/8112/17.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, суд доходить висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування повного зупинення експлуатації приміщень шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Окрім цього, суд зазначає про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на те, що доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а самі порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, суд вважає, що існують підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) задовольнити у повному обсязі.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень дитячого садочку Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний дитячий садок КІДС АП , код ЄДРПОУ 40959213 (місцезнаходження юридичної особи: проспект Академіка Палладіна, буд. 25А, кв. 121, м. Київ, 03164), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 32-А у Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко