Рішення

від 28.04.2020 по справі 640/4988/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/840

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року м. Київ № 640/4988/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Українська Агро Група доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська Агро Група (надалі - позивач/ТОВ Українська Агро Група /Товариство) подало в Окружний адміністративний суд м. Києва позовну заяву, в якій викладені вимоги про визнання протиправним та скасування прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач/ГУ ДФС у м. Києві) податкового повідомлення-рішення від 12.07.2019 р. №0584841206 (надалі - ППР №0584841206).

Свої позовні вимоги ТОВ Українська Агро Група обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно застосував оскаржуваним ППР №0584841206 до товариства штраф у розмірі 10% на суму 19 100,13 грн. за затримку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН/Реєстр) податкових накладних №15 та №16 від 19.06.2017 р., складених на дату виникнення податкових зобов`язань із покупцем ТОВ В.С.В. Бородянський м`ясокомбінат , оскільки така затримка спричинена атакою комп`ютерного вірусу Petya .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач подав до Окружного адміністративного суду м. Києва відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом правомірно у зв`язку із порушенням ТОВ Українська Агро Група граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період 2017 р. - 2019 р. на загальну суму податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 191 00,31 грн. Також у відзиві викладене клопотання із проханням замінити відповідача у справі його правонаступником.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 р. за результатами розгляду клопотання відповідача суд вирішив за правилами, передбаченими ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), допустити заміну відповідача у справі №640/4988/20 - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС м. Києві (надалі - ГУ ДПС у м. Києві).

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з ППР №0584841206, ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта камеральної перевірки №5934/26-15-12-06/39262733 від 06.06.2019 р. та даних ЄРПН встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201, та згідно із п.120 1 .1 ст.120 1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% на суму 19 100,13 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ розміром 191 001,31 грн., а саме:

1. №15 від 19.06.2017 р. на суму ПДВ у розмірі 76 037,75 грн., зареєстровану в ЄРПН 20.07.2017 р. за №9141857438;

2.№16 від 19.06.2017 р. на суму ПДВ у розмірі 11 496,38 грн., зареєстровану в ЄРПН 20.07.2017 р. за №9141858894.

Між тим, обґрунтовуючи правомірність прийняття ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного ППР, відповідач у своєму відзиві вказує про реєстрацію ТОВ Українська Агро Група перелічених податкових накладних від 19.06.2017 р. із порушенням установленого чинним законодавством граничного строку для їх реєстрації в ЄРПН на 5 календарних днів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних.

Водночас, аргументуючи свою позицію щодо наявності підстав для задоволення позову, позивач не спростовує факт реєстрації складених ним у день реалізації продукції на користь ТОВ В.С.В. Бородянський м`ясокомбінат податкових накладних від 19.06.2017 р. №15 та №16 в ЄРПН із затримкою на 5 днів - 20.07.2017 р. та вказує на те, що несвоєчасна їх реєстрація відбулась внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж Товариства комп`ютерного вірусу Petya . Проте внаслідок прийняття Закону України від 13.07.2017 р. №2143-VІІ Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податковою кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж платників податків (надалі - Закон №2143) штрафні санкції у загальному розмірі 19 100,13 грн. застосовані відповідачем неправомірно.

Згідно із цим, вважаючи, що відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси Товариства під час прийняття ППР №0559441206, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно із п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Разом із тим п.201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між іншим, відповідно до абз.14 та 16 п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, абз.2 п.120 1 .1 ст.120 1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних.

Разом із тим суд звертає увагу, що серед інших обов`язків платника податків (продавця товарів/послуг) передбачено обов`язок скласти в установлені терміни податкову накладну та надіслати її в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у той час як такий орган зобов`язаний надсилати платнику податку в електронній формі протягом операційного дня квитанцію, сформовану за результатами проведеної в автоматизованому режимі перевірки, про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з доданих до позовної заяви доказів, за результатами здійснення господарських операцій з продажу товарів ТОВ Українська Агро Група складені податкові накладні №15 та №16 від 19.06.2017 р. на покупця ТОВ В.С.В. Бородянський м`ясокомбінат , які були зареєстровані 20.07.2017 р. в ЄРПН за №9141857438 та за №9141858894, про що свідчать відповідні квитанції про їх реєстрацію.

Отже, судом встановлено та визнається учасниками справи, що спірні податкові накладні були складені Товариством 19.06.2017 р. та зареєстровані в ЄРПН 20.07.2017 р., тобто після 15 календарного дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, чим порушені вимоги п.201.10. ст.201 ПК України.

Водночас судом приймається до уваги посилання позивача на Закон №2143, яким у підрозділ 10 розділу XX Перехідні положення ПК України внесені доповнення щодо незастосовування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних через несанкціоноване втручання у роботу комп`ютерних мереж платників податків.

Так, відповідно до п.42 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні санкції, передбачені п.120 1 .1 ст.120 1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.201.10 ст.201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року. Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Таким чином, з аналізу положень п.42 підрозділу 10 розділу XX ПК України вбачається, що штрафні санкції, передбачені п.120 1 .1 ст.120 1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, не застосовуються до платника податків при наявності двох обов`язкових умов:

1) складання податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р.;

2) реєстрація складених у червні 2017 р. податкових накладних та/або розрахунків коригувань до податкових накладних у ЄРПН до 31.07.2017 р. (включно).

Тобто, вказана норма є спеціальною і виключає у платника податку обов`язку сплачувати штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації лише відносно тих податкових накладних, які складені у період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. та зареєстровані у ЄРПН до 31.07.2017 р. (включно). У всіх інших випадках платники податків несуть відповідальність на загальних підставах.

Також суд враховує, що відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на одному із таких принципів, а саме: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Крім того, суд вважає за належне звернути увагу на викладену позицію у постанові Верховного Суду від 18.01.2018 р. у справі №804/5153/17 про те, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Зважаючи на те, що спірні податкові накладні №15 та №16 складені ТОВ Українська Агро Група 19.06.2017 р. (в межах періоду, встановленого п.42 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України) та зареєстровані 20.07.2017 р. (тобто, до 31.07.2017 р.) суд приходить до висновку про те, що позивачем було дотримано вимоги п.42 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а тому такі податкові накладні слід вважати своєчасно зареєстрованими, що, у свою чергу, не спростовано відповідачем у передбаченому ст.77 КАС України порядку.

Водночас суд приймає до уваги пояснення позивача щодо несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж товариства комп`ютерного вірусу Petya , що спричинило реєстрацію податкових накладних від 19.06.2017 р. №15 та №16 із порушенням граничних строків з незалежних від ТОВ Українська Агро Група причин. При цьому суд зазначає, що Закон №2143 було прийнято Верховною радою України саме у зв`язку із даною масовою кібератакою, яка сталася у червні 2017 р., що є загальновідомою обставиною та не потребує доказуванню на підставі ч.3 ст.78 КАС України.

Враховуючи зазначені вище обставини, оскільки інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних №15 та №16, складених Товариством 19.06.2017 р. та зареєстрованих у ЄРПН 20.07.2017 р., контролюючим органом до суду надано не було, суд не вбачає законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну їх реєстрацію в ЄРПН через несанкціоноване втручання у роботу комп`ютерних мереж ТОВ Українська Агро Група , а тому вважає оскаржуване ППР №0584841206 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах Салов проти України (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), Проніна проти України (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).

Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Підсумовуючи вищевикладене, встановлені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Українська Агро Група у повному обсязі, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття ним ППР №0584841206.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність у матеріалах справи платіжного доручення №137 від 20.02.2020 р. про сплату підприємством судового збору на суму 2102,00 грн, оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі суд вирішив судові витрати стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Українська Агро Група до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 р. №0584841206.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Українська Агро Група (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд.10, код ЄДРПОУ 39262733) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова