Ухвала

від 27.04.2020 по справі 340/1049/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2020 року

м.Київ

справа №340/1049/19

адміністративне провадження №К/9901/10444/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №340/1049/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Добробут" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року по справі №340/1049/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. В подальшому ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту, відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків по сплаті судового збору.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 30 жовтня 2019 року.

Третій апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалою від 19 листопада 2019 року залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику подати заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, із зазначенням поважних підстав поновлення строку.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що первинну апеляційну скаргу ним було подано в межах встановленого процесуального строку, проте її було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Скаржник вдруге звернувся з апеляційною скаргою. Вважає, що повторне право на звернення з пропуском встановленого законом строку, у зв`язку з відсутністю фінансування є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 09 грудня 2019 відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що відсутність належного фінансування, і, як наслідок, невиконання через це вимог закону, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням первинної не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності.

Втретє апеляційна скарга подана апелянтом 18 грудня 2020 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що у справі вже є наявна ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї ж особи на це саме судове рішення, ухвалою від 27 січня 2020 року повторно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, в якій закріплено обов`язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності постанови про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

З аналізу частини третьої статті 298, пунктів 3, 4 частини першої статті 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція "є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила пункту 3 частини першої статті 299 КАС України не підлягають обмеженню в застосуванні, а норми частини третьої статті 298 вказаного Кодексу - розширеному тлумаченню.

Аналогічного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 816/1310/16.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, правильно застосував положення пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі №340/1049/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська