УХВАЛА
27 квітня 2020 року
Київ
справа №320/1484/19
адміністративне провадження №К/9901/11376/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №320/1484/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рось-Будінвест до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у цій справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки доводам податкового органу, на які він посилався як на підставу пропуску строку на апеляційне провадження, що мало наслідком безпідставну відмову у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу відповідача було повернуто внаслідок неусунення її недоліків.
У січні 2020 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року в задоволенні клопотання було відмовлено, а апеляційну скаргу - залишено без руху через ненадання доказів сплати судового збору та пропуск строку на апеляційне оскарження і встановлено термін для усунення зазначених недоліків.
Оскільки недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема, щодо звернення із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Більш того, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження. У запропонований судом строк податковий орган не вказав інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №320/1484/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді Н.Є. Блажівська
М.Б. Гусак
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2020 |
Оприлюднено | 29.04.2020 |
Номер документу | 88960113 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні