Ухвала

від 28.04.2020 по справі 357/1794/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1794/20

2/357/1571/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.04.2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О. В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши клопотання відповідача, із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої особи,-

В С Т А Н О В И В:

18.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на своє утримання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову і до повноліття дитини.

Ухвалою суду від 16.03.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін, призначивши перше судове засідання на 28 квітня 2020 року о 10:30 год.

Відповідачу надіслано копію ухвали, копію позову та роз`яснено право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали подати відзив проти позову та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї, відповідач отримала 26.03.2020 року.

27.04.2020 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, мотивуючи тим, що існує така необхідність, оскільки відповідно до п.4 ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні. Дана справа, потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме встановлення обставин справи щодо: місця проживання позивача, матеріального утримання неповнолітнього, наявність на її утриманні інших осіб. Для встановлення даних обставин справи існує необхідність допитати в судовому засіданні свідків, дослідити матеріали поліції, які зібрані по її заяві. Також, цей вид провадження призначений для розгляду всіх справ, які у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, саме дана справа і є такою. Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі; підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань. За результатами підготовчого судового засідання суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті; розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті: з`ясування обставин справи та дослідження доказів; судові дебати; ухвалення судом рішення по суті справи. Крім того, оскільки на території України до 11 травня 2020 року включно введено карантин, тому долучити до даної заяви докази, які вона вважає за необхідне, і які є підставою для розгляду в загальному позовному провадженні не може, тому просила справу розглядати в порядку загального позовного провадження і надати їй строк для збору доказів 15 днів після закінчення карантину.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 2, 4, 6 ст. 19 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд,справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;2) щодо спадкування;3) щодо приватизації державного житлового фонду;4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦПК України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Враховуючи, вимоги ч. 3, 4 ст. 274 ЦПК України та положення ч. 4, 7 ст. 277 ЦПК України, предмет позову, обсяг та характер доказів у справі, можливість подання заяв по суті справи в строки визначені в ухвалі про відкриття провадження, подання відповідачем необґрунтованих заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне розглядати вказану справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Слід зазначити, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Дослідивши зміст вищевказаної заяви відповідача, судом було встановлено, що заява ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягає до задоволення.

Також, відповідач просила надати їй строк для збору доказів - 15 днів після закінчення карантину.

Так, ст. 178, 278 ЦПК України визначено право відповідача на подачу відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211, зі змінами від 16.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID- 19 встановлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин, який рішенням уряду продовжено до 11.05.2020 року.

Також, відповідно доп. 3 Прикінцевих положень Розділ XII ЦПК України (зі змінами внесені Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325,354,357,360,371,390,393,395,398,407,424цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Тому, суд приходить до висновку, що строк подачі відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача є продовженим на строк дії карантину, а саме на строк 15 днів після закінчення карантину, тому клопотання відповідача про надання додаткового часу для подачі доказів підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 19, 274, 277, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву відповідача ОСОБА_2 , із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вільнотарасівська сільська рада Білоцерківського району, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої особи, залишити без задоволення.

Надати відповідачу строк 15 днів після закінчення карантину для подання відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. В. Бондаренко