Ухвала

від 23.04.2020 по справі 128/979/17

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/979/17

УХВАЛА

23 квітня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Бойко А.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця Вінницької області заяву представника відповідача про визнання позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

УСТАНОВИВ:

З 12.04.2017 в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області на розгляді знаходиться вищевказана цивільна справа.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим , що з 18.06.2011 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який 18.10.2016 за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області було розірвано, в період шлюбу в сторін народився син ОСОБА_5 , 2012 року народження.

Вказує, що під час шлюбу придбано майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності:

1. земельна ділянка за кадастровим № 0520680500:01:007:0263. площею 0,1091 га у межах згідно з планом, розташовану за адресою: Вінницька область Вінницький район Бохоницька сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення - для індивідуального садівництва;

2.земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 :08:001:0011, площею 0. 1185 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ;

3. будинок, за адресою АДРЕСА_1 (об`єкт незавершеного будівництва (будівельні матеріали), який на даному етапі являється об`єктом незавершеного будівництва (будівельні матеріали). Даний будинок знаходиться на земельній ділянці, за кадастровим номером 0520688900:08:001:0011, площею 0, 1185 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Ступінь готовності будинку становить 100%, однак у встановленому законом порядку він до експлуатації не прийнятий і державно реєстрація його не здійснена.

З посилкою на стст.69, 70 СК України, ст.331 ЦК України, просить суд :

-поділити спільне з відповідачем майно, виділивши їм по 1/2 частині земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_2 :0263, площею 0,1091 га у межах згідно з планом, розташовану за адресою: Вінницька область Вінницький район Бохоницька сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення - для індивідуального садівництва; 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 :08:001:0011, площею 0, 1185 га., розташовану за адресою АДРЕСА_1 та Ѕ частини об`єкта незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходиться на земельній ділянці, за кадастровим номером 0520688900:08:001:0011, площею 0, 1185 га. розташовану за адресою АДРЕСА_1 ;

-визнати за ним право власності на Ѕ частини земельної ділянки за кадастровим № НОМЕР_2 :0263, площею 0, 1091 га у межах згідно з планом, розташовану за адресою: Вінницька область Вінницький район Бохоницька сільська рада (за межами населеного пункту), цільове призначення - для індивідуального садівництва;

-визнати за ним право власності на Ѕ частини земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 :08:001:0011, площею 0, 1185 га. розташовану за адресою АДРЕСА_1 ;

визнати за ним право власності на Ѕ частини об`єкта незавершеного будівництва(будівельні матеріали), що знаходяться на земельній ділянці, за кадастровим номером НОМЕР_1 :08:001:0011, площею 0,1185 га. розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

07.10.2019, через канцелярію суду представником позивача - ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмету позову , яка за своєю суттю є заявою про уточненням позовних вимог первісного позову після поведеної експертизи .

17.03.2020, через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, оскільки відповідач ОСОБА_4 визнає позовні вимоги з врахуванням вищевказаної заяви від 07.10.2019.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, з врахуванням поданої ним заяви , в представник відповідача - ОСОБА_2 підтримав свою заву про визнання позову з врахуванням заяви від 07.10.2019.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вивчивши позовні вимоги позивача , суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині визнання за позивачем право власності на Ѕ частини об`єкта незавершеного будівництва (будівельні матеріали), що знаходяться на земельній ділянці, за кадастровим номером 0520688900:08:001:0011, площею 0,1185 га. розташовану за адресою АДРЕСА_1 , суперечить закону, виходячи з такого.

Так, за змістом статей 69,70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 Цивільного кодексу України).

У ЦК України, крім понять нерухомість , нерухоме майно , об`єкт нерухомого майна (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, як приклад: об`єкт незавершеного будівництва (стаття 331), об`єкт будівництва (статті 876, 877, 879- 881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об`єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

При цьому, суд може визнати право на частину об`єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

Оскільки спірний будинок є об`єктом незавершеного будівництва, ступень будівельної готовності якого становить 94%, визнання права власності на 1\2 його частку за позивачем буде суперечити ст. 331 ЦК України.

Виходячи з наведеного , суд вважає за необхідне постановити ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Керуючись ст.206 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті визнання представником відповідача ОСОБА_2 , в інтересах відповідача ОСОБА_4 , позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Ухвала оскарженню не підлягає але заперечення щодо неї можуть бути включені учасниками справа до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення у даній справі.

Об`явити перерву даному судовому засіданні для складання повної ухвали суду на 29.04.2020 о 14.00 годині.

Повна ухвала суду виготовлена 27.04.2020.

Суддя: О.Б. Саєнко