Рішення

від 28.04.2020 по справі 378/268/20

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/268/20

Провадження № 2/378/131/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2020 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права власності на частку в майні подружжя та права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 12 червня 1982 року у Розкішнянській сільській раді між нею та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб. В 1986 році її чоловіку ОСОБА_4 відведено в натурі присадибну земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку в с. Розкішна та виготовлений будівельний паспорт. Житловий будинок АДРЕСА_1 1986 року забудови, належав до майна двору робітників та службовців, головою якого був її чоловік ОСОБА_4 .. Вказаний будинок будувався ними в період шлюбу за спільні кошти та внаслідок спільної праці. Слід зазначити, що станом на 1988 рік новий будинок добудовувався, проте на земельній ділянці знаходився будинок 1930 року побудови (в подальшому переобладнаний в літню-кухню-гараж), право власності на який визнано рішенням виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів №153 від 11.10.1988 року Про виконання робіт по обліку житлової площі і оформлення права власності на житлові будинки с. Розкішна та Іванівка Ставищенського району Київської області , яким затверджено рішення виконкому Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області №38 від 14.07.1988 року "Про затвердження списків власників будівель по сільській Раді для одержання свідоцтв про право власності", де значиться власником житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 .. В новий будинок сім`я остаточно переселилася восени 1989 року. Реєстрація права власності на вказаний житловий будинок до 01.01.2013 р. не проведена. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформації щодо державної реєстрації права власності на вищевказаний житловий будинок відсутня. 13 липня 2013 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності земельну ділянку, площею 0,25 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224285601:01:022:0054, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), номер запису про право власності 1639477 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 104130932242. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_4 помер, спадщину після смерті якого прийняла вона, дружина спадкодавця, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори в передбачений законом 6-ти місячний. Із заявами про пропуск строку на прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори після спливу передбаченого законом 6-ти місячного терміну звернулися: дочка спадкодавця ОСОБА_2 та син спадкодавця ОСОБА_3 .. Вважає, що вказаний житловий будинок належить їй та спадкодавцю ОСОБА_4 , як подружжю на праві спільної сумісної власності, частка померлого становила 1/2 частину, і це право власності увійшло до спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті останнього. Як видно з технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, на земельній ділянці розташовані: житловий будинок А-1 з прибудовою а , відкритою верандою аі , ґанком а2 , прибудовою аЗ , загальною площею 85,8 м 2 , житловою площею 53,8 м 2 , господарські споруди: погріб під частиною будівлі А/пг , сарай-прибудова б , сарай Б-1 , сарай-прибудова б1 , убиральня б2 , навіс б3 , літня кухня-гараж В-1 , ворота з хвірткою №1, огорожа №2. Розкішнянська сільська рада свідоцтва про право власності на ім`я померлого не видала, що позбавляє її можливості оформити свої спадкові права в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі. 1 листопада 2019 року за №992\02-31 державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок через відсутність державної реєстрації права власності на ім`я померлого та відсутність правовстановлюючого документа на нього.

Позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку визначення частки в майні подружжя на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 на Ѕ частину вищевказаного житлового будинку загальною площею 85,8 м 2 , житловою площею 53,8 м 2 .

Позивач в судове засідання не прибула, в позовній заяві зазначила, що просить справу розглядати без її участі, позов просить задовльнити (а. с. 6).

Представник відповідача Розкішнянської сільської ради в судове засідання не прибув, Розкішнянська сільська рада направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просить справу розглядати без участі її представника (а.с. 45).

Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, до суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 58, 59).

Суд, розглянувши письмову заяву про визнання позову представником відповідача, та дослідивши матеріали справи, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 12 червня 1982 року у Розкішнянській сільській раді між позивачем та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб (а.с. 12).

В 1986 році ОСОБА_4 відведено в натурі присадибна земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку в с. Розкішна (а.с. 13).

Житловий будинок АДРЕСА_1 1986 року забудови, належав до майна двору робітників та службовців, головою якого був чоловік позивача ОСОБА_4 (а.с. 14 зв.- 16).

Рішенням виконавчого комітету Ставищенської районної ради народних депутатів №153 від 11.10.1988 року Про виконання робіт по обліку житлової площі і оформлення права власності на житлові будинки с. Розкішна та Іванівка Ставищенського району Київської області затверджено рішення виконкому Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області № 38 від 14.07.1988 року "Про затвердження списків власників будівель по сільській Раді для одержання свідоцтв про право власності", де значиться власником житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 (а. с. 22).

Відповідно до копії технічного паспорта (а.с. 17-19), вказаний житловий будинок літер "А-1" загальною площею 85,8 м 2 , житловою площею 53,8 м 2 , вартістю 548404 гривень розташований на приватизованій земельній ділянці, на якій також знаходяться погріб під частиною будівлі літер „А/пг", прибудова літер „а", відкрита веранда літер „а1", прибудова літер „а3", сарай-прибудова літер „б", сарай літер „Б-1", сарай-прибудова літер„б1", убиральня літер „б2", навіс літер „б3", літня кухня-гараж літер „В-1", ганок літер „а2", ворота з хвірткою № 1 та огорожа № 2.

Свідоцтво про право власності на вищевказаний будинок Розкішнянською сільською радою на ім`я померлого не видавалося (а.с. 16), реєстрація права власності на даний будинок згідно відповіді КП КОР Південне БТІ до 01.01.2013 року не проводилась (а.с. 19 зв.).

13 липня 2013 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності земельну ділянку, площею 0,25 га, розташовану по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3224285601:01:022:0054, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), номер запису про право власності 1639477 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 104130932242 (а.с. 46-48).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 11 зв.). До спадкового майна померлого належить 1/2 частина вищевказаного житлового будинку як подружжю на праві спільної сумісної власності.

З копії спадкової справи (а.с. 8-15), довідки виконкому Розкішнянської сільської ради (а.с. 16) встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 , яка, проживаючи з ним постійно до дня смерті, вступила у володіння та управління спадковим майном та подала до Ставищенської РДНК заяву про прийняття спадщини. 29 липня 2015 року діти спадкодавця, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подали до Ставищенської РДНК заяви про відмову від прийняття спадщини.

1 листопада 2019 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний будинок через відсутність державної реєстрації права власності на ім`я померлого та відсутність правовстановлюючого документа на нього (а.с. 14).

Відповідно до ст. ст. 22 ч. 1, 28 ч. 1 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Як вбачається із статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

В частині 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частинами 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію оречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_4 та позивач набули право власності на вказаний житловий будинок, відповідно до ст. ст. 22, 28 КпШС України, кожен на 1/2 його частину, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , позивач набула також право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину даного житлового будинку, і оскільки відповідачем позов визнається, то його слід задовольнити.

Оскільки, позивач в позовній заяві вказала, що понесені судові витрати бере на себе, Розкішнянська сільська рада до пред`явлення позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України суд не вирішує питання про стягнення або розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 22, 28 КпШС України, ст.ст. 15 ч. 1, 182, 392, 1218, 1223 ч. 2, 1261, 1268, 1269, 1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку визначення частки в майні подружжя на 1/2 (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 на Ѕ (одну другу) частину вказаного житлового будинку загальною площею 85,8 м 2 , житловою площею 53,8 м 2 , вартістю 548404 (п`ятсот сорок вісім тисяч чотириста чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко