Ухвала

від 24.04.2020 по справі 308/3834/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3834/20

1-кс/308/1831/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду ОСОБА_1 , зучастю секретарясудових засідань ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду,клопотання старшогослідчого вОВС СУГУ НПв Закарпатськійобласті підполковникаполіції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №№12019070000000363 від 19.12.2019, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Старший СВв ОВССУ ГУНП вЗакарпатській області ОСОБА_3 звернулася до суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами Ужгородської міської ради внесено неправдиві відомості до графічних та текстових матеріалів про можливість надання у приватну власність земельних ділянок в районі АДРЕСА_1 , чим саме забезпечено винесення на розгляд сесії Ужгородської міської ради, як наслідок надання 25.07.2019 дозволів на розробку проектів відведення з подальшою передачею у приватну власність земельних ділянок в районі АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_4 , площею 0,0960 га., ОСОБА_5 площею 0,0960 га., ОСОБА_6 площею 0,0960 га., ОСОБА_7 площею 0,0960 га. та ОСОБА_8 площею 0,0960 га. загальною площею 0,48 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, громадських будівель та споруд.

У відповідності до листа Ужгородської міської ради № 4112/03-17 від 09.01.2020 земельна ділянка, площею 0,48 га., щодо якої громадяни отримали дозволи на розробку проектів відведення земельних ділянок у приватну власність, у відповідності до детального плану територій обмеженої АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , затвердженого рішенням 26 сесії Ужгородської ми міської ради 7 скликання знаходиться на території Г-6 - торговельна зона.

Згідно відомостей розміщених на сайті Ужгородської міської ради [https://rada-uzhgorod.gov.ua/rada_docs/show/detalnyj-plan-terytoriyi-obmezhenoyi-vulytsyamy-oleksandra-bogomoltsya-stepana-vajdy-8-go-bereznya-ta-tyvodora-legotskogo] у відповідності до детального плану територій обмеженої вулицями Олександра Богомольця, Степана Вайди, 8-го Березня та Тиводара Легоцького, затвердженого рішенням 26 сесії Ужгородської ми міської ради 7 скликання вказана земельна ділянка, окрім віднесення до торговельної зони Г-6 безпосередньо запроектована для будівництва дитячого дошкільного навчального закладу.

На відміну від загального правила, встановленого ч.2 ст.319 ЦКУ, де визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, обсяг права користування земельною ділянкою є обмеженим і обумовлюється цільовим призначенням земельної ділянки: вона може (і повинна) використовуватися лише за цільовим призначенням (ст.ст. 91, 96 Земельного кодексу України).

Таким чином, встановлено, що рішення 28 Ужгородської міської ради 7 скликання «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» 25.07.2019 №1615 ( п.п. 1.9, 1.10, 1.11,1.15,1.16) щодо відведення земельних ділянок в районі АДРЕСА_2 прийняті всупереч вимогам законодавства, вказана земельна ділянка за вказаних обставин не може бути надана у власність із вказаним видом цільового використання.

22.01.2020 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказом земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради, розташована в районі АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності міста, не має присвоєного кадастрового номеру, але розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:20:001:0063, 2110100000:20:001:0314, 2110100000:20:001:0313 та АДРЕСА_2 , є єдиною земельною ділянкою такої площі у вказаному житловому масиві, відповідно згідно детального плану території запроектована для будівництва дитячого дошкільного начального закладу, на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

Таким чином, органом досудового розслідування ставиться клопотання перед слідчим суддею про арешт земельної ділянки з метою запобігання можливості її перетворення, відчуження, яка, як встановлено не може бути передана у приватну власність для будівництва житлового будинку, з метою забезпечення збереження речових доказів у незмінному правовому статусі у комунальній власності міста.

Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме її передбачене запроектоване відведення для будівництва дитячого дошкільного навчального закладу.

Слідча зазначає, що невжиття заходів щодо організації заборони відчуження та розпорядження вказаною земельною ділянкою, призведе до порушення вимог законодавства та сприятиме вчиненню нових злочинів посадовими особами Ужгородської міської ради, а також порушить права громадян, які зможуть реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки у передбаченому для цього місці.

У судове засідання слідчий не з`явився, однак подала заяву про розгляд клопотання без її участі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання. Від представника Ужгородської міської ради до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з перебуванням представника у вимушеній відпустці у зв`язку з вжиттям тимчасових карантинних заходів з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 від 16.03.2020 року.

Відповідно до ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на те, що положеннями вказаної норми регламентовано можливість розгляду клопотання без участі власника майна у випадку, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд клопотання без участі власника.

Вивчивши зміст поданого клопотання та додані до нього письмові докази, приходжу до наступного висновку.

В провадженні ОВС СУ ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали кримінального провадження №12019070000000363 від 19.12.2019, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

В рамках даного кримінального провадження досліджуються обставини кримінального правопорушення внсення посадовими особами Ужгородської міської ради неправдивих відомостем до графічних та текстових матеріалів про можливість надання у приватну власність земельних ділянок в районі АДРЕСА_1 , чим саме забезпечено винесення на розгляд сесії Ужгородської міської ради, як наслідок надання 25.07.2019 дозволів на розробку проектів відведення з подальшою передачею у приватну власність земельних ділянок в районі вул. Богомольця в м. Ужгороді громадянам ОСОБА_4 , площею 0,0960 га., ОСОБА_5 площею 0,0960 га., ОСОБА_6 площею 0,0960 га., ОСОБА_7 площею 0,0960 га. та ОСОБА_8 площею 0,0960 га. загальною площею 0,48 га. з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, громадських будівель та споруд.

Сторона кримінального провадження ставить питання про накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно з тих підстав, що таке має значення речового доказу та для його збереження.

Положеннями ч.1ст. 170КПК Українивизначено,що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру

щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо статті173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.

Зі змістуклопотання вбачається,що 22.01.2020 у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказом земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради, розташована в районі вулиці Богомольця в м. Ужгороді, перебуває у комунальній власності міста, не має присвоєного кадастрового номеру, але розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:20:001:0063, 2110100000:20:001:0314, 2110100000:20:001:0313 та АДРЕСА_2 , є єдиною земельною ділянкою такої площі у вказаному житловому масиві, відповідно згідно детального плану території запроектована для будівництва дитячого дошкільного начального закладу, на тій підставі, що по своїй суті земельна ділянка є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, що є об`єктом кримінально протиправних дій.

Відтак, матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на відповідність зазначеного слідчим майна критеріям ст. 98 КПК України, а відповідно і можливості його використання стороною обвинувачення як доказу у кримінальному провадженні.

На підставі наведеного слідчий суддя приходить до переконання, що з метою належного забезпечення потреби досудового розслідування, зокрема для збереження речових доказів, а також для можливості органом досудового розслідування провести всі необхідні слідчі дії з вказаним речовим доказом, слід застосувати арешт вказаного в клопотанні майна.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотаннястаршого слідчогов ОВССУ ГУНП вЗакарпатській областіпідполковника поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №№12019070000000363 від 19.12.2019,внесеного доЄРДР заознаками злочинупередбаченого ч.2ст.364Кримінального кодексуУкраїни задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності Ужгородської міської ради, не має присвоєного кадастрового номеру, але розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:20:001:0063, 2110100000:20:001:0314, 2110100000:20:001:0313 та АДРЕСА_2 , згідно детального плану території запроектована для будівництва дитячого дошкільного начального закладу та є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`яти днів з дня її проголошення (особою, яка не була присутньою на оголошенні протягом п`яти днів з дня отримання її копії) до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1