Рішення

від 22.04.2020 по справі 319/72/20

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/72/20

Провадження №2/319/131/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мальованого В.О.,

при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,

за відсутності учасників справи, розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новоукраїнська сільська рада Більмацького району Запорізької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Новоукраїнська сільська рада Більмацького району Запорізької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказала, що 24 листопада 2001 року за №1779 на Маріупольській універсальній товарній біржі між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 . Згідно з умовами договору нею були сплачені ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 000грн. за придбання житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки. Продавець прийняла зазначені кошти, та передала їй правовстановлюючі документи та ключі від будинку. Однак від нотаріального посвідчення договору продавець ухилилась, оскільки була можливість оформити договір на біржі та з листопада 2010 року виїхала на постійне місце проживання до м.Макіївка Донецької області, яке з 2014 року відноситься до переліку населених пунктів на території яких здійснюється антитерористична операція.( а.с.3-4).

03 лютого 2020 року ухвалою судді зобов`язано Міністерство соціальної політики України надати з Єдиної інформаційної бази даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за відомостями суду зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно ЄІБД ВПО інформція про вказану особу відсутня.

05 лютого 2020 року до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Донецькій області було направлено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_2 , згідно наданої відповіді ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою не значиться.

28 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Виклик відповідача здійснений відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України та ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

28 лютого 2020 року хвалою суду від державного нотаріуса Більмацької державної нотаріальної контори Запорізької області та відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Дніпро) були витребувані відомості зі спадкового реєстру щодо наявності чи відсутності спадкової справи та інформацію щодо наявності актового запису про смерть у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про смерть. Згідно відповідей запитуваної інформації - інформація про вказану особу відсутня.

20 березня 2020 року позивач та представник третьої особи в підготовче засідання не з"явились, про час і місце розгляду повідомлені, будь-яких заяв чи клопотань не надходило; відповідач в підготовче судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду повідомлялась, відзиву на позовну заяву не надала; підготовче провадження у цивільній справі було закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 20 березня 2020 року.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, прохала суд розглянути справу за її відсутності за наявними матеріалами справи, вказуючи на те, що позивач підтримує заявлені вимоги у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення ( а.с.68).

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про дату і місце повідомлений, надав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів ( а.с. 69).

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності позивача та представника третьої особи на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явилась, про причини неявки суд не повідомила ( а.с.79).

У зв`язку з цим на підставі ст.ст. 223,280 ЦПК України, за письмової згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, з`ясувавши позицію позивача та представника третьої особи, викладені у письмових заявах, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про перейменування деяких населених пунктів" від 12 травня 2016 року № 1353-VIII, Куйбишевський район перейменовано на Більмацький район; селище міського типу Куйбишеве Куйбишевського району - на селище міського типу Більмак.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24 листопада 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на Маріупольській універсальній товарній біржі був укладений біржовий контракт №1779 (договір купівлі-продажу) житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.7). Згідно умовами вказаного договору покупець сплатила продавцю 10 000 грн. за придбання житлового будинку та земельної ділянки в день укладення договору, а продавець передала їй документи, які підтверджують право власності.

Згідно технічного паспорту, виданого малим підприємством "Промінь", станом на 06 квітня 1994 року ( інвентаризаційний номер 1935), житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами , розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з : літ.Аа - житловий будинок, саманний, загальною площею 55,0 кв.м., житловою площею 21,8 кв.м., надвірні будівлі та споруди : літ. Б- сарай, літ. В - підвал, літ. Г - сарай, літ. Д- сарай, літ. Е - вбиральня, літ. Ж - басейна ( а.с.8-10).

Згідно Державного акту на право власності на землю серії ЗП №698, виданого Новоукраїнською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області 20 липня 1994 року на ім`я ОСОБА_2 , земельна ділянка площею 0,56 га призначена для ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с.Новоукраїнка Новоукраїнської сільської ради Більмацького (Куйбишевського) району Запорізької області, ( а.с.12).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 після оформлення біржового контракту №1779 (договору купівлі-продажу) житлового будинку та земельної ділянки, отримавши кошти, виїхала з будинку, а в 2010 році змінила місце проживання та переїхала до м.Макіївка Донецької області.

Згідно копії домової книги для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 знята з реєстрації за вказаною адресою 09 листопада 2010 року. ( а.с.14).

Згідно витягу про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріупольська універсальна товарна біржа" , ЄДРПОУ 13482035, юридична адреса: пр.Металургів, буд.97 м.Маріуполь Донецької області, була ліквідована та припинила свою діяльність з 23 березня 2006 року, тому нема можливості залучити її представника до участі у судовому процесі. ( а.с.15).

На час укладання договору купівлі-продажу нерухомості діяв Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 року, який в подальшому втратив чинність з 01.01.2004 року на підставі Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.47 ЦК УРСР, яка діяла під час укладання спірного правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Спірний біржовий контракт №1779 (договір купівлі-продажу) житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до цивільного законодавства, що діяло на момент його укладання, підлягав нотаріальному посвідченню, оскільки положеннями ст.227 ЦК УРСР було передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність правочину.

Але, як встановлено судом, вказана вимога закону щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку при укладенні договору не була дотримана, так як договір був оформлений та зареєстрований на Маріупольській універсальній товарній біржі відповідно до ст.15 Закону України Про товарну біржу , про що зазначено у тексті договору. Крім того п.10 спірного договору передбачено, що угоди купівлі-продажу , які укладені на біржі, не потребують нотаріального посвідчення. ( а.с.7).

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України Про товарну біржу угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Таким чином, суперечливі норми законодавства призвели до того, що укладений позивачем договір купівлі-продажу (біржовий контракт №1779) та зареєстрований товарною біржею, не був посвідчений у нотаріальному порядку.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України (в редакції від 16.01.2003р.), який набрав чинності з 01.01.2004 року, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами ч.3,4 ст.334 ЦК України (в редакції від 16.01.2003р.) передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.2 ст.215 ЦК України, у випадках встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним, а згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до положень ст.ст.11,15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених, оспорюваних прав та вплив на правопорушника.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону,виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Судом встановлено, що для позивача підставою звернення до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу (біржового контракту №1779) житлового будинку та земельної ділянки дійсним стала та обставина, що вона на даний час позбавлена можливості зареєструвати право власності на нерухоме майно, яке було придбано нею на підставі угоди, оформленої та зареєстрованої на товарній біржі, і розпорядитися нею на свій розсуд, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки не був нотаріально посвідчений, державна реєстрація права власності на житловий будинок та земельну ділянку може бути проведена лише після визнання договору купівлі-продажу, який посвідчений товарною біржею дійсним на підставі рішення суду.

Аналізуючи надані у справі докази в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що при укладенні правочину договору купівлі-продажу (біржового контракту №1779) сторони договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджено письмовими доказами, якими є вищезазначений договір купівлі-продажу (біржовий контракт), відбулося повне виконання договору та вище вказані житловий будинок та земельна ділянка передані позивачу, за договором купівлі-продажу до позивача перейшло право власності на вищевказані об"єкти нерухомості. З моменту укладення договору і протягом 19 років по теперішній час жодна із сторін не заявила про недійсність правочину. Таким чином, суд приходить до переконання, що визнання правочину договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки дійсним не призведе до порушення прав будь-яких інших осіб та іншим шляхом захистити свої права у позивача немає можливості. Суд не має сумніву в достовірності документів, наданих позивачем як докази.

Згідно п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Питання розподілу судових витрат позивачем в позові не підіймалося.

Керуючись стст.11, 15, 215,328,334 ЦК України, ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 12, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273,280-285 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу ( біржовий контракт №1779) житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,56 га, що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , укладений 24 листопада 2001 року на Маріупольській універсальній товарній біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: літ.Аа - житловий будинок, саманний, загальною площею 55,0 кв.м., житловою площею 21,8 кв.м., надвірні будівлі та споруди : літ. Б- сарай, літ. В - підвал, літ.Г - сарай, літ. Д- сарай, літ. Е - вбиральня, літ. Ж - басейна .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,56 га, що розташована на території с.Новоукраїнка Новоукраїнської сільської ради Більмацького району Запорізької області, має цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП №698, виданого Новоукраїнською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області 20 липня 1994 року.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач: ОСОБА_2 ( зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 25.11.1995 Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області ),

Третя особа: Новоукраїнська сільська рада Більмацького району Запорізької області ( юридична адреса: вул. Снитка, 63 с.Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області, ЄДРПОУ 04352629).

Суддя: В.О.Мальований