Справа № 761/10893/20
Провадження № 1-кс/761/6841/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
секретаря ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Констаната Авто» про скасування заходів забезпечення кримінального провадження арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42018220340000080, -
В С Т А Н О В И В :
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло вищезазначене клопотання.
В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що слідчими Шевченківського УПГУНП ум.Києвіпроводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42018220340000080, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190та ч.4ст.358КК України.
При цьому, в межах вказаного кримінального провадження за клопотанням прокурора, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року було накладено арешт на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, 12-А (2-х поверхова будівля літ «А», загальною площею 189.5 квадратних метрів), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101245080000, які є речовими доказами у кримінальному провадженні№ 42018110340000080 від 14.08.2018 року за ознаками вчинення злочинів передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, із забороною відчуження та проведення будь-яких інших реєстраційних дій.
Як підставу для скасування арешту майна заявник посилається на те, що арешт у вказаному кримінальному провадженні накладено не обґрунтовано, без ретельного з`ясування приналежності вказаного арештованого майна як об`єкту вчинення кримінального правопорушення, при цьому ТОВ «Констаната Авто», його посадові особи не є причетними до розслідуваного кримінального правопорушення, на законних підставах набуло право власності на вказане арештоване майно у законний спосіб, який ніким не оспорюється. Окремо також заявником зазначається, що насьогодні у подальшому арешті такого майна відпала потреба, оскільки у провадженні скінчились строки досудового розслідування.
Представник володільця арештованого майна у судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Прокурор у кримінальному провадженні проти заявленого клопотання заперечував, вказавши на те, що доводи клопотання про скасування арешту майна не ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а також перевірялись апеляційним судом, однак не знайшли свого підтвердження.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що слідчими слідчими Шевченківського УПГУНП ум.Києвіпроводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42018220340000080, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.190та ч.4ст.358КК України.
У межах вказаного кримінального провадження за клопотанням прокурора, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року було накладено арешт на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вулиця Новокостянтинівська, 12-А (2-х поверхова будівля літ «А», загальною площею 189.5 квадратних метрів), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101245080000, які є речовими доказами у кримінальному провадженні№ 42018110340000080 від 14.08.2018 року за ознаками вчинення злочинів передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, із забороною відчуження та проведення будь-яких інших реєстраційних дій.
Таке клопотання прокурор обґрунтовував тим, що вказане майноє речовим доказом у кримінальному провадженніза № 42018110340000080з підставйого відповідностіознакам ст.98КПК України,а саметого,що воноє предметомрозслідуваного кримінальногоправопорушення,а томуз метою збереження речового доказу, необхідно накласти на нього арешт у зв`язку з можливістю його власника відчужити вказане майно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.08.2018 року клопотання прокурора було задоволено.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, щонерухоме майно, яке в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, при цьому останнє визнано речовим доказом, а тому, з метою його збереження, у даному кримінальному провадженні накладено арешт на зазначене у клопотанні майно.
В той же час, як зазначає заявник, ТОВ «Констаната Авто»на законних підставах набуло право власності на нерухоме майно, щодо якого просить скасувати арешт, а наявна заборона на його відчуження порушує права юридичної особи на володіння та розпорядження нерухомим майном.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
При цьому, доводи сторони заявника, що арешт на нерухоме майно, щодо якого йдеться у клопотанні, було накладено необгрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останнє досі є предметом розслідуваного кримінального правопорушення, у той же час відсутність у ТОВ «Констаната Авто», його посадових осіб, процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого не доводить необґрунтованість накладеного арешту майна, оскільки такий арешт накладено з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
В той же час перевірка законності набуття та переходу права власності до ТОВ «Констаната Авто» нерухомого майна, може бути здійснена, у даному випадку, тільки повноважною особою (слідчим або прокурором) у кримінальному провадженні, зважаючи на відсутність у суду належним чином посвідчених документів та відповідних процесуальних повноважень.
Окремо слід відзначити, що перевірка наявності підстав для арешту майна, щодо якого йдеться у клопотанні, також здійснювалась Київським апеляційним судом, ухвалою якого від 10.01.2019 р. ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, якою задоволено клопотанняпрокурора військової прокуратури Дарницького гарнізону ОСОБА_4 і накладено арешт на нежитлове приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, 12-А (2-х поверхова будівля літ «А», загальною площею 189,5 квадратних метрів), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1101245080000, із забороною відчуження та проведення будь-яких інших реєстраційних дії з цим нежитловим приміщенням, залишено без змін,аапеляційну скаргупредставника ТОВ «Констаната Авто» ОСОБА_5 без задоволення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінальних правопорушень, які розслідуються в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Констаната Авто» про скасування заходів забезпечення кримінального провадження арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 42018220340000080 відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2020 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 88968895 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Трубніков А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні