Постанова

від 17.05.2007 по справі 5/200-28/48 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/200-28/48 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

17.05.07                                                                                           Справа№ 5/200-28/48 А

12 год 35 хв     

За позовом: Приватної фірми „Буковина”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів

про скасування податкових  повідомлень-рішень ДПІ  у Личаківському районі м. Львова  № 0001282310/0 від 13.04.2006 року, № 0001292310/2/21620 від 22.11.2006 року та № 0003882310/0/21619 від 22.11.2006 року     

              Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м.Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Семенюта Д.В. - представник

Від відповідача: Саковець В.П. –старший державний податковий інспектор

Позов заявлено Приватною фірмою „Буковина” до Державної податкової інспекції у Личаківському  районі м. Львова про скасування податкових  повідомлень-рішень ДПІ  у Личаківському районі м. Львова № 0001282310/0 від 13.04.2006 року, № 0001292310/2/21620 від 22.11.2006 року та № 0003882310/0/21619 від 22.11.2006 року.  

Хід розгляду справи наведений у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова: № 0001282310/0 від 13.04.2006 року, яким ПФ “Буковина”зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 769,00 грн за червень 2003 року та застосовано штрафну(фінансову) санкцію в сумі 384,50 грн, № 0001292310/2/21620 від 22.11.2006 року, яким ПФ “Буковина”визначено суму податкового зобов”язання з податку на додану вартість на суму 110 715,53 грн, та № 0003882310/0/21619 від 22.11.2006 року, яким ПФ “Буковина”зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 8 місяць 2003 року в розмірі 296,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 148,00 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у зв”язку із неправильним застосуванням норм Закону України “Про податок на додану вартість”, а висновки викладені в акті перевірки № 101/23-0/20843491 від 31.03.2006 року є невірними та необгрунтованими. На думку позивача, платник податку на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, незважаючи на сплату чи несплату контрагентом сум ПДВ до бюджету за відповідною оподатковуваною операцією, і виходячи з цього визначати суму свого податкового зобов”язання з ПДВ за звітний період. Враховуючи те, що ні Законом України “Про систему оподаткування”, ні жодним іншим нормативним актом для платника податків не передбачено обов”язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, в тому числі щодо зарахування до бюджету іншими платниками податків сплаченого їм у ціні поставлених товарів податку на додану вартість, податковий орган не мав права визначати суму податкового зобов”язання ПФ “Буковина” та нараховувати їй штрафні (фінансові) санкції при несплаті цього податку продавцем або іншим суб”єктом господарювання по ланцюгу, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав такого нарахування та накладення штрафних санкцій.             

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні від 01.03.2007 року, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та залишити в силі спірні податкові повідомлення –рішення. Відповідач зазначає, під час проведення комплексної планової документальної перевірки ПФ „Буковина” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства було надіслано запити на проведення зустрічних перевірок. Виходячи із результатів проведення зустрічних перевірок до виробника (на ІІ-му ланцюгу) постачальник ТзОВ “Вірта”, який повинен був відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з ПДВ в рядку “податкове зобов”язання” та сплатити до бюджету у відповідному періоді суми податку, не задекларувало та не сплатило ПДВ за квітень-вересень 2003 року. Згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08.12.2005 року № 17684/7/23-1410, по даному підприємству триває ліквідаційна процедура за рішенням суду № 15/4 (неподання звітності протягом року) від 01.06.2005 року. Відповідач зазначає, що законодавець в Законі України “Про податок на додану вартість” чітко передбачає, що однією з обов”язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до державного бюджету України.

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкові повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарг, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, матеріали зустрічних перевірок та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП фірма „Буковина” з питань взаємовідносин з ТзОВ “Укрзахіденерго” та ТзОВ “Вірта Т.К.” за квітень, травень, червень, серпень, вересень 2003 року. За результатами перевірки складено Акт від 31.03.2006 року № 101/23-0/20843491 (далі-Акт перевірки).

          В Акті перевірки встановлено порушення вимог п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, п.п.7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого  підприємством занижено податок на додану вартість на суму 74 106,35 грн., в тому числі: квітень –22 013,12 грн., травень –28 611,88 грн., червень –18 492,1 грн., серпень –3 000,00 грн., вересень –1 989,25 грн. та завищено бюджетне відшкодування  на суму 769 грн., в тому числі за червень 2003 року –769 грн.

Як зазначено в акті перевірки, податковою інспекцією було направлено запит в Городоцьку МДПІ на проведення зустрічної перевірки постачальника ТзОВ “Укрзахіденерго” по питанню підтвердження податкового кредиту ПФ “Буковина” на суму 74 875,35 грн(1-й ланцюг). Згідно отриманого повідомлення від 31.03.2005 року б/н по ТзОВ “Укрзахіденерго” з питань взаємовідносин з ПФ “Буковина” за період з 01.04.2003 року –15.09.2003 року (І-й ланцюг), податковий кредит по податку на додану вартість за квітень-вересень 2003 року в сумі 74 875,35 грн ТзОВ “Укрзахіденерго” підтверджено. Проте ТзОВ “Укрзахіденерго” не є виробником реалізованого товару, даний товар придбало у ТзОВ “Вірта Т.К.”, податкова накладна № 457 від 01.04.2003 року на загальну суму 540 387,61 грн. в т.ч. ПДВ 90 064,6 грн. На запит ДПІ у Личаківському районі м. Львова про проведення зустрічної перевірки ТзОВ “Вірта Т.К.” з питань взаєморозрахунків з ТзОВ “Укрзахіденерго” (ІІ-й  ланцюг), ДПІ у Печерському районі м. Києва в листі від 08.12.2005 року № 17684/7/23-1410 повідомила, що провести зустрічну перевірку ТзОВ “Вірта Т.К.” є неможливим у зв”язку із ліквідаційною процедурою за рішенням суду (неподання звітності протягом року) № 15/4 від 01.06.2005 року. Останній звіт був поданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за листопад 2000 року.

На підставі Акту перевірки № 101/23-0/20843491 від 31.03.2006 року, ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято:  

- податкове повідомлення - рішення від 13.04.2006 року № 0001292310/0, яким ПП „Буковина” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 74 106,35 грн - основного платежу та 37 053,18 грн - штрафних (фінансових) санкцій, усього 111 159,53 грн;

- податкове повідомлення –рішення від 13.04.2006 року № 0001282310/0, яким ПП „Буковина” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2003 року на суму 769,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 384,50 грн.

          В ході адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень ДПА у Львівській області своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги від 15.11.2006 року за  № 18492/10/25-005/1104 залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 13.04.2006 року № 0001282310/0; скасовує податкове повідомлення –рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 13.04.2006 року № 0001292310/0 в частині 296 грн. основного платежу по податку на додану вартість та 148 грн. штрафної (фінансової) санкції, та в цій частині рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.06.2006 року № 12280/25-0 про результати розгляду первинної скарги, рішення ДПІ у м. Львові від 09.09.2006 року № 15118/25-0 про результати розгляду повторної скарги, а в іншій частині податкове повідомлення –рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 13.04.2006 року № 0001292310/0, рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 30.06.2006 року № 12280/25-0 про результати розгляду первинної скарги та рішення ДПІ у м. Львові від 09.09.2006 року № 15118/25-0  про результати розгляду повторної скарги –залишає без змін; зменшує бюджетне відшкодування за серпень 2003 року на 296 грн. з податку на додану вартість та застосовує штрафну санкцію в сумі 148 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

          У зв'язку з цим ДПІ у Личаківському районі м. Львова у відповідності до п. 6.5, 6.6 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ   приймає податкове повідомлення-рішення від 22.11.2006 року № 0001292310/2/21620, яким ПП “Буковина”визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість  в розмірі 73 810,35 грн –основного платежу та 36 905,18 штрафних (фінансових) санкцій, усього 110 715,53 грн, та податкове повідомлення-рішення № 0003882310/0/21619, яким ПП „Буковина” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 8 місяць 2003 року в розмірі 296,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 148,00 грн.

          При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

          Відповідно до пункту 1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 –ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями, в редакції, діючій в період, за який проведена перевірка, далі - Закон України "Про податок на додану вартість")  бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до п.1.7 ст.1 зазначеного Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.1997 року, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів(робіт,послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва(обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.  

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

02.04.2003 року між ПФ “Буковина” (Покупець) укладено договір № 0402/1 з ТзОВ “Укрзахіденерго” (Продавець), згідно якого Продавець зобов”язується передати лісоматеріали, шпон струганий, інші вироби (товар) Покупцю, а Покупець прийняти товар та оплатити повну вартість згідно накладної.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в квітні-вересні 2003 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Також матеріалами справи підтверджено факт здіснення позивачем оплати податку на додану вартість на адресу контрагента в складі вартості товарів(послуг) у відповідні періоди.

Як вбачається із Повідомлення від 31.03.2005 року б/н по ТзОВ “Укрзахіденерго” з питань взаємовідносин з ПФ “Буковина” за період з 01.04.2003 року –15.09.2003 року (І-й ланцюг), податковий кредит по податку на додану вартість за квітень-вересень 2005 року в сумі 74 875,35 грн ТзОВ “Укрзахіденерго” підтверджено.

Відповідач посилається на те, що (як вбачається із Повідомлення від 31.03.2005 року б/н) ТзОВ “Укрзахіденерго” не є виробником реалізованого товару, а тільки посередником, постачальником реалізованої товару є ТзОВ “Вірта Т.К.”. ДПІ у Печерському районі м. Києва листом  від 08.12.2005 року № 17684/7/23-1410 повідомила, що провести зустрічну перевірку ТзОВ “Вірта Т.К.” є неможливим у зв”язку із ліквідаційною процедурою за рішенням суду (неподання звітності протягом року) № 15/4 від 01.06.2005 року.

Відповідно до п.1.3 Закону України “Про податок на додану вартість”платник податку –це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. В даному випадку позивач (ПФ “Буковина”) є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент, а відтак саме на нього Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем), і він несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України (ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”). Чинне податкове законодавство, зокрема Закон України “Про податок на додану вартість”не містить положень відповідно до яких на покупця покладався б обов'язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

В даному випадку контрагент позивача (ТзОВ “Укрзахіденерго”) включив до податкових зобов'язань суму ПДВ, сплачену йому ПФ „Буковина”. Невстановлення податковим органом факту сплати до бюджету суми ПДВ наступним контрагентом по ланцюгу (ТзОВ “Вірта Т.К.”), з яким ПФ „Буковина” не мала жодних правових відносин, не може впливати на формування податкового кредиту ПФ „Буковина”.

Окрім цього, слід відзначити, що по ТзОВ “Вірта Т.К.” ліквідаційна процедура за рішенням суду № 15/4 від 01.06.2005 року розпочалася уже після здійснення операції по поставці товару ТзОВ “Укрзахіденерго”.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності(ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ПФ „Буковина”, якою при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов”язана нести відповідальність за дії інших осіб.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0001282310/0 від 13.04.2006 року, № 0001292310/2/21620 від 22.11.2006 року та № 0003882310/0/21619 від 22.11.2006 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.

          На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задоволити повністю.

2.          Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0001282310/0 від 13.04.2006 року, № 0001292310/2/21620 від 22.11.2006 року та № 0003882310/0/21619 від 22.11.2006 року.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми “Буковина” (79017, м.Львів, вул. Ольжича, 10/6, поштова адреса:79044, м. Львів, вул. Природна, 5, ідентифікаційний код 20843491) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя