Постанова

від 12.04.2007 по справі 28/163-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28/163-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.04.2007р.

№ 28/163-А

за позовом          прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва   

до                    товариства з обмеженою відповідальністю "Фінрезерв"

про                    стягнення 25 173,00 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання  Ільмухіній Т.Ф.

За участі представників сторін:

від прокурора                    Бузницька Г.М., ст. пом. прокурора

від позивача:                    Марченко Ю.О. –ст.держ.под.інсп., дов. № 17356/9/10-200 від 19.12.06р.

від відповідача:          не з”явився

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п. 6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.04.07 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи :

Прокурор Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фін резерв" про стягнення 25 173,00 грн.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що під час проведення планової виїзної документальної перевірки щодо, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) виявлено порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"

За результатами вказаної перевірки складено акт, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, яким відповідачу за порушення чинного законодавства визначено суму податкового зобов'язання.

Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”відповідно до якого активи платника податків можуть примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно до цього позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва.

Позивач повністю підтримав правову позицію прокуратури та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, в судові засідання не з'являвся.

Ухвали суду та повістки про виклик направлялись відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, зокрема за адресою зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію та довідці головного управління статистики, однак відповідач своїм правом на участь повноважного представника в судовому засіданні не скористався.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи господарський суд -,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінрезерв" (далі ТОВ "Фінрезерв") зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.03.2002 року, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (код 31924672).

В період з 18.04.2006 року по 19.05.2006 року державною податковою інспекцією в Печерському районі м. Києва проводилась планова виїзна документальна перевірка, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідачем за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 року.

За результатами перевірки 25.05.2006 року складено акт № 217/23-6/31924672.

Під час перевірки виявлені порушення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян", а саме заниження податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8 642,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 01.06.06 р. винесено повідомлення –рішення: - № 0001991740/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 25 926,00 грн. (в тому числі 8 642,00 грн. –основний платіж –17 284,00 грн. –штрафні санкції).

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ у Печерському районі м. Києва. За результатами оскарження скасовано податкове повідомлення-рішення в частині визнання суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 251,00 грн. по основному платежу, та 502,00 грн. застосованої штрафної санкції.

Після розгляду скарги, 03.07.2006 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000199/1740/1, яким відповідачу визначену суму податкового зобов'язання в розмірі 25 173,00 грн., в тому числі 8 391,00 грн. за основним платежем. 16 782,00 грн. штрафні санкції.

В подальшому, відповідач оскаржив повідомлення-рішення до державної податкової адміністрації в м. Києві, за результати розгляду, з урахуванням рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва, скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

За результатами оскарження позивачем прийняте 28.09.2006 року податкове повідомлення-рішення № 0001991740/2, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 25 173,00 грн. Повідомлення-рішення направлялось відповідачу поштою, але повернулось та було розміщено на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження зазначеного рішення матеріали справи не містять.

На день прийняття постанови, сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 25 173,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою про стан заборгованості боржника та витягами з облікових даних платника податків.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі по тексту Закон).

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 4.2.2, п. 4.2 ст. 4 вищевказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами зазначеними у пп. 4.2.2  п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно  пп. 5.2.1, п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. (пп.5.2.2)

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (пп.5.2.3).

Процедура адміністративного оскарження закінчується, у тому числі, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. (пп.5.2.4).

Жодних доказів оскарження в судовому порядку податкових повідомлень - рішень на підставі яких позивач просить стягнути суму боргу матеріали справи не містять і таким чином визначені в них зобов'язання є узгодженими станом на час розгляду справи.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені законом, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (п. “а” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (п. „б” пп. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону).

Виконуючи визначену норму Закону позивач надіслав відповідачу першу та другу податкові вимоги № 1/8577 від 25.10.2006 року та № 2/9962 від 01.12.2006 року відповідно, які повернулась без вручення та були розміщені на дошці податкових оголошень (докази в матеріалах справи).

Податкові вимоги, відповідачем не оскаржувались, податковим органом не відкликані і є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу –передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”  державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах,  міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції, серед інших, виконують такі функції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про  стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи викладені положення законодавства господарський суд вважає, що  прокурор Печерського району м. Києва правомірно звернувся з позовом в особі ДПІ в Печерському районі про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідач суми зобов'язань визначені податковим органом протягом встановленого строку не сплатив; наявність боргу не заперечив, доказів сплати боргу до бюджету не надав.

За викладених обставин, господарський суд вважає позовні вимоги  обґрунтованими і доведеними відповідними доказами, а позовну заяву такою, що  підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.  94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінрезерв" (м. Київ, вул. Грушевського, 28/2А н/п 43, р/р 26009020004140/980, р/р 26008010004140/980, р/р 26008010004140/978/, р/р 26008010004140/840, р/р 26008010004140/643 в Київській ФВАТ КБ "Південкомбанк" МФО 320876; р/р 2610121536/980, р/р 2600431536/980, р/р 2600431536/978, р/р 2600431536/840, р/р 2600431536 в ТОВ "Фортуна-Банк" МФО 300904 код ЄДРПОУ 26088831) на користь Держави

на р/р 33213800600007 (код 11010101, одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019) суму заборгованості по податку з доходів фізичних осіб  25 173 (двадцять п'ять тисяч сто сімдесят три) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

            СуддяО.С. Копитова