Рішення

від 15.04.2020 по справі 201/9235/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9235/19

Провадження № 2/201/1371/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 квітня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нью-Лайф 2017 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, посилався на те, що ТОВ Нью-Лайф 2017 є підприємством, основним видом якого є діяльність рекламного агентства. У березні 2019 року, у зв`язку із виробничою необхідністю, у підприємства виникла потреба у придбанні рекламної продукції (пластикових карток). Проте, внаслідок помилки, оплата за продукцію була здійснена з тим самим призначенням предоплата за продукцію , однак за платіжними реквізитами відповідача ОСОБА_1 . Оплата була здійснена у розмірі 50000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №404 від 18 березня 2019 року. ТОВ Нью-Лайф 2017 направляло лист про повернення помилково сплачених коштів, проте відповідач не вказану вимогу не відреагувала, грошові кошти позивачу не повернула. Також відповідач не здійснювала поставку жодної продукції, що підтверджує факт відсутності домовленості про здійснення про здійснення поставки продукції та безпідставність отриманих коштів. У зв`язку із викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 50000,00 грн. та судові витрати які складаються із судового збору у розмірі 1921 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просив суд їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, які є належними, допустимими і достовірними, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 404 від 18 березня 2019 року ТОВ Нью-Лайф 2017 перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 50000,00 грн.

27 травня 2019 року ТОВ Нью-Лайф 2017 направило на адресу ОСОБА_1 лист від 06 травня 2019 року вих. №10, в якому просило останню повернути помилково перераховані кошти, згідно платіжного доручення № 404 від 18 березня 2019 року у сумі 50000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно із ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Кондикція є позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли з цивільних відносин та регулюються ст.1212 ЦК України.

Дана позиція суду викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 161/17945/18, провадження № 14-599цс19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами по справі, відсутні належним чином оформлені договірні відносини, отже, кошти у розмірі 50000,00 грн. відповідач отримала від позивача без достатньої правової підстави.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

До матеріалів справи долучений договір про надання правової допомоги № 10 від 02 липня 2019 року, акт наданих послуг від 15 квітня 2020 року. Згідно наданого суду прибуткового касового ордеру №1 від 15 квітня 2020 року ТОВ Нью-Лайф 2017 сплачено адвокатському бюро Тетяни Костюк Віа Юріс 5000,00 грн. Тому суд, оцінивши рівень адвокатських витрат, вважає за необхідне задовольнити вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, оскільки позов задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1921 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-80, 259, 263, 264, 273, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Нью-Лайф 2017 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нью-Лайф 2017 (код ЄДРПОУ 41055428) грошові кошти в сумі 50000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нью-Лайф 2017 (код ЄДРПОУ 41055428) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Федоріщев