Справа № 185/548/20
Провадження № 2/185/1692/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 квітня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в приміщені суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2020 про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів
В С Т А Н О В И В
22.01.2020 р. позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2020 про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з метою придбання автомобіля ВАЗ Largus перерахувала грошові кошти на адресу відповідачів. До теперішнього часу автомобіль їй не надано і кошти сумі 62100.00 гривень не повернуті.
Позивач просить суд встановити, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №2790 від 03.01.2020 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 є нікчемним та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2020 на її користь грошові кошти у сумі 62100.00 гривень, сплачені за квитанцією №n1dvr4062m від 03.01.2020 року.
Позивачем надано суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Відповідачі неодноразово в судове засідання не з`явилися. Належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Судом було ухвалено розглядати справу в заочному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
03.01.2020 р., позивач уклала з ТОВ Геленіум 2019 , в особі директора Коноваленка С.В., попередній договір №2790, за умовами якого відповідач зобов`язався у строк до 03.01.2020 р. укласти з нею договір купівлі-продажу автомобіля (основний договір) марки ВАЗ Largus 2015 року випуску, колір білий, та після оплати повної вартості товару передати їй автомобіль. Працівники ТОВ Геленіум 2019 надали позивачу рахунок на оплату суми попереднього договору, після чого позивач здійснила платіж у банку.
Рахунок для оплати за договором № 2790 від 03.01.2020 р. належить ТОВ Геленіум 2020 (квитанція №n1dvr4062m від 03.01.2020 р., призначення платежу: оплата за договором № 2790).
Після сплати грошових коштів, в офісі відповідача 1 позивачу повідомили, що гроші надійшли на їх рахунок, проте автомобіля у них немає в наявності та потрібен деякий час, щоб його доставили та оформити всі необхідні документи, при цьому пообіцяли в найближчий час доставити автомобіль та надати для підписання договір купівлі-продажу.
На наступний день після підписання попереднього договору працівники ТОВ Геленіум 2019 повідомили, що оформлення документів затягується у зв`язку зі святковими та неробочими днями, а потім взагалі перестали відповідати на телефонні дзвінки, до теперішнього часу договір купівлі-продажу транспортного засобу не укладений, а автомобіль не передано.
Таким чином, працівники ТОВ Геленіум 2019 , всупереч вимогам Закону України Про захист прав споживачів , зловживаючи довірою позивача, здійснюючи нечесну підприємницьку діяльність, ввели позивача як споживача в оману. При цьому, ТОВ Геленіум 2020 безпідставно заволоділо грошовими коштами у сумі 62100.00 грн.
Згідно з п.п. 1.1.,1.2 попереднього договору, сторони зобов`язуються у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу (основний договір) на умовах, встановлених у цьому Попередньому договорі.Транспортний засіб, який Продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за основним договором, та який являтиметься предметом основного договору, має наступні ідентифікаційні ознаки: Марка ВАЗ; Модель Largus, Рік випуску 2015; Інші характеристики Lux. 1,6 МТ , пробіг 200 км, колір білий.
Пунктом 1.3,1.4 та 1.5 Попереднього договору визначено, що основний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти основний договір і прийняття пропозиції другою стороною. Пропозицію укласти основний договір може зробити кожна із сторін такого договору. Пропозиція укласти основний договір має містити істотні умови основного договору, включаючи умови, обумовлені цим договором.
Сторони зобов`язуються укласти основний договір 03.01.2020 р., за умови повного виконання п. 2.1 цього Попереднього договору. Згідно з п.п. 1.6 вказаного договору, істотні умови основного договору: продавець зобов`язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти майно та оплатити його вартість у сукупності 62100,00 грн. Право власності на майно переходить покупцю з моменту сплати повної вартості майна, зазначеної вище, на підставі основного договору. Майно передається продавцю з моменту сплати повної вартості майна, зазначеної в цьому попередньому договорі, після укладення основного договору, якщо сторони не домовляться про інше при укладенні основного договору.Всі інші умови основного договору, які не визначені сторонами в цьому Попередньому договорі, визначаються сторонами в основному договорі, враховуючи побажання покупця та реальність їх виконання продавцем.
Відповідно до п.п. 2.1 та 2.2. Договору, на підтвердження дійсних намірів сторін укладання основного договору в момент укладення попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти у розмірі 62100,00 грн., а продавець своїм підписом під цим договором підтверджує отримання таких грошових коштів. Зазначена сума розцінюється сторонами як аванс за основним договором, а при оформленні основного договору вартість майна, що підлягає сплаті покупцем, буде зменшена на суму, сплачену за цим попереднім договором.
За п. 2.3 Попереднього договору у разі відмови продавця від укладення основного договору, продавець зобов`язується протягом 10 банківських днів з дати, зазначеної у п. 1.5 цього договору повернути сплачені кошти.
Таким чином, як виходить з умов Попереднього договору, ТОВ Геленіум 2019 зобов`язалось 03.01.2020 р. укласти основний договір - договір купівлі-продажу автомобіля, однак ухилилось від виконання цих зобов`язань, в той час як позивач умови попереднього договору виконала і сплатила повну вартість товару за наданими працівниками відповідача 1 реквізитами. Крім того, на всі усні вимоги повернути кошти або укласти основний договір, відповідачі до теперішнього часу не відреагував.Представники ТОВ Геленіум 2020 на телефонні дзвінки не відповідають, тобто відсутня можливість вийти з ними на зв`язок.
Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Згідно з положеннями ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст.19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману.
Підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману, якщо вона спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, шляхом надання йому неправдивої чи неповної інформації або ненадання інформації, зокрема про: основні характеристики продукції, такі як: її наявність, гарантійний строк та гарантійне обслуговування продукції, умови оплати, доставки, виконання договору купівлі-продажу.
Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Підприємницька практика, яка істотно спотворює або може істотно спотворити економічну поведінку лише чітко визначеної (окремої) групи споживачів, особливо вразливих до такої діяльності через їх розумові або фізичні вади, вік чи довірливість, у разі якщо продавець мав об`єктивну можливість передбачити їх поведінку та особливості, має оцінюватися з точки зору середньостатистичного представника такої групи, а також з урахуванням припущення, що, зважаючи на викладені обставини, можливість здійснити свідомий і компетентний вибір відсутня і споживач помиляється при вчиненні правочину щодо обставин, які мають істотне значення.
Забороняються як такі, що вводять в оману: пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості продукції або про продаж продукції протягом обмеженого строку, що спонукає споживачів до прийняття швидкого рішення і позбавляє їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; пропонування продажу продукції за спеціальною ціною, якщо: а) у продажу така продукція відсутня; б) продавець відмовляється прийняти замовлення на таку продукцію або доставити її у прийнятний строк.
Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Про використання ТОВ Геленіум 2019 нечесної підприємницької практики під час укладення попереднього договору свідчать такі факти: попередній договір між сторонами укладено 03.01.2020 р., в той час як основний договір мав бути укладений також в цей день 03.01.2020 р., проте представники відповідача 1, запевнивши позивача перед укладенням попереднього договору про наявність обумовленого автомобіля, після підписання вказаного правочину та сплати повної вартості за товар, відмовились від укладення договору купівлі-продажу 03.01.2020 р. під приводом того, що автомобіль у них відсутній. Це говорить про те, що працівники відповідача 1, пропонуючи укласти попередній договір та сплатити за автомобіль, достовірно знали про відсутність товару та не мали наміру у цей день укладати основний договір, при цьому надали неправдиву інформацію щодо наявності у них автомобілю, можливості укласти основний договір купівлі-продажу у встановлений попереднім договором строк - 03.01.2020 р. та передати автомобіль, чим спонукали дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку позивач не погодилась.Відповідачі, з метою спонукати позивача до укладення попереднього договору, не маючи дійсного наміру продати автомобіль, встановив ціну на автомобіль, що істотно нижче за ціну на аналогічний транспортний засіб в автосалоні, та явно не відповідає характеристикам товару такого типу. Відповідачі повідомили позивачу недостовірну інформацію про наявність обмеженої кількості продукції та про продаж продукції протягом обмеженого строку, що спонукало позивача до прийняття швидкого рішення і позбавило можливості прийняття свідомого рішення щодо укладення попереднього договору.
Таким чином, надавши у нечіткий та незрозумілий позивачу спосіб інформацію про можливість придбати транспортний засіб, вказавши на наявність обмеженої кількості товару та продаж його протягом обмеженого строку за привабливою ціною, відповідачі ввели позивача в оману та спонукали укласти попередній договір, який позивач за умови надання останнім достовірної інформації про неможливість укласти основний договір 03.01.2020 р. на умовах, визначених у попередньому договорі, ніколи б не підписала.
З огляду на викладені норми права та обставини, попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2790 від 03.01.2020 р., укладений між позивачем та ТОВ Геленіум 2019 , є нікчемним, оскільки здійснений з використанням нечесної підприємницької практики.
Відповідно до ст. 202, 203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до статей 215, 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.
Згідно зі ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Укладений між позивачем та відповідачем 1 попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 2790 від 03.01.2020 р. порушує права позивача як споживача. Так, нечесна підприємницька діяльність відповідача 1 шляхом введення позивача в оману призвела до порушення принципу рівності сторін та свободи волевиявлення споживача, а також порушила права позивача як споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Згідно із частинами 1 та 2 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Також особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Дані положення цивільного кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути витрати на судовий збір в сумі 840.80 гривень.
Керуючись ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд -
У Х В А Л И В
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 , Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2020 про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити.
Встановити, що попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №2790 від 03.01.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 є нікчемним.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2020 (код ЄДРПОУ 43381518) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти у сумі 62100.00 гривень, сплачені за квитанцією №n1dvr4062m від 03.01.2020 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2019 на користь держави витрати на судовий збір в сумі 420.40 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Геленіум 2020 на користь держави витрати на судовий збір в сумі 420.40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається Дніпровському апеляційному суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: В. О. Головін
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2020 |
Оприлюднено | 29.04.2020 |
Номер документу | 88975260 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Головін В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні