Рішення

від 24.04.2020 по справі 918/876/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/876/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Васильєвій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо Плюс" (43023, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 16А, код ЄДРПОУ 40149808) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (23000, Вінницька обл., Барський район, місто Бар, вулиця Шевченка, будинок 41, код ЄДРПОУ 38978263) про стягнення заборгованості у сумі 46 010 грн 50 коп.

У судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 грудня 2019 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо Плюс" (далі - позивач, ТОВ "ФЕП") надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ "БЕКОН" (далі - відповідач, ТОВ "ГК" БЕКОН") у якому позивач просить суд, посилаючись на ст. ст. 11 , 509 , 599 , 626, 629 , 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173 , 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 126, 129, 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стягнути з відповідача 46 010 грн. 50 коп. заборгованості та 1 000 грн 00 коп. професійної правничої допомоги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договору купівлі-продажу товару № 01/18022019 укладеного між позивачем та відповідачем 18.02.2019 року в частині повного та своєчасного проведення розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 року позовну заяву ТОВ "ФЕП" залишено без руху, надано заявнику строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви, а саме: запропоновано у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали подати суду опис вкладення з переліком конкретних додатків, які надіслані відповідачу, що підтвердить направлення доданих до позовної заяви документів для відповідача.

19 грудня 2019 року від заявника на поштову адресу господарського суду надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого долучено необхідний опис вкладення.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/876/19, постановлено: здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.01.2020 року, визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - шість днів з дня вручення даної ухвали, запропоновано сторонам:

- позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу;

- відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу.

13 січня 2020 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від ТОВ "ФЕП" надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, у якій директор ТОВ "ФЕП" Волошин А.Є., крім іншого, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14 січня 2020 року в судовому засіданні судом встановлено, що учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 918/876/19 по суті.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.01.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 04.02.2020 року.

04.02.2020 року в судовому засіданні судом з`ясовано, що учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.02.2020 року оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/876/19 по суті на 19.02.2020 року у зв`язку з необхідністю заслухання пояснень учасників справи, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи.

У судовому засіданні 19.02.2020 року судом встановлено, що учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

19 лютого 2020 року судом встановлено, що від відповідача до господарського суду Рівненської області повернулися конверти із ухвалами від 20.12.2019 року, 14.01.2020 року, 04.02.2020 року з поштовою відміткою "організація вибула" .

При цьому, ухвали від 20.12.2019 року, 14.01.2020 року, 04.02.2020 року по справі № 918/876/19 направлялися судом на адресу відповідача ТОВ "ГК" БЕКОН", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого формувався судом станом на 13.01.2020 року: 33018, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Курчатова, будинок 62 Г.

19 лютого 2020 року відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на запит судді Господарського суду Рівненської області Заголдної Я.В. за № 1006356546 (відповідно до наступних критеріїв пошуку: код ЄДРОПОУ 38978263) надано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманого судом 19.02.2020 року вбачається, що після відкриття провадження у справі № 918/876/19 до Реєстру внесено дані про реєстраційні дії стосовно відповідача у справі ТОВ "ГК" БЕКОН" (за кодом ЄДРПОУ 38978263), а саме:

- внесення відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, 27.01.2020 року (зміна складу або інформації про засновників);

- внесення відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, 28.01.2020 року (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи);

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 28.01.2020 року (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна видів діяльності, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників).

Відтак, судом встановлено, що відповідач ТОВ "ГК" БЕКОН" 28.01.2020 року змінив:

- повне найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД";

- скорочене найменування юридичної особи на ТОВ "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД";

- місцезнаходження юридичної особи на 23000, Вінницька обл., Барський р-н, м. Бар, вул. Шевченка, буд. 41.

Суд враховує, що зміна найменування юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. В результаті зміни найменування юридичної особи структура цивільних правовідносин не змінюється. Зміна найменування юридичної особи тягне лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Таким чином, зміна найменування юридичної особи не тягне за собою процесуального правонаступництва в зв`язку з відсутністю сукцесора (правонаступника) - нового учасника цивільних відносин якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула) та юридичної незмінності ауктора (правопопередника) - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Оскільки справа № 918/876/19 прийнята Господарським судом Рівненської області до свого провадження 20.12.2019 року з додержанням правил підсудності, а тому повинна бути розглянута Господарським судом Рівненської області і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про необхідність належного повідомлення відповідача у справі про час, дату та місце проведення судового засідання та замінити найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача у справі № 918/876/19 (код ЄДРПОУ 38978263) ТОВ "ГК" БЕКОН" (33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 Г), на належне - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (23000, Вінницька обл., Барський р-н, м. Бар, вул. Шевченка, буд. 41).

Оскільки строк розгляду справи № 918/876/19 по суті у порядку спрощеного позовного провадження завершувався та враховуючи вищевказані обставини, з метою забезпечення дотримання завдань господарського судочинства, господарський суд застосував принцип розумного строку тривалості провадження та відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України за власною ініціативою дійшов висновку про необхідність постановлення ухвали про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.02.2020 року замінено найменування та місцезнаходження юридичної особи відповідача у справі № 918/876/19 (код ЄДРПОУ 38978263) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ "БЕКОН" (33018, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 62 Г) на належне - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (23000, Вінницька обл., Барський р-н, м. Бар, вул. Шевченка, буд. 41); за ініціативою суду здійснено перехід від розгляду справи № 918/876/19 за правилами спрощеного позовного провадження до її розгляду за правилами загального позовного провадження; постановлено подальший розгляд справи № 918/876/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи № 918/876/19 розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, призначити підготовче засідання у справі на 12.03.2020 року, запропоновано сторонам:

- відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення позивачу та надати суду докази такого скерування позивачу;

- позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.

12.03.2020 року в судовому засіданні судом з`ясовано, що учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Від відповідача та його засновника (керівника) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Господарського суду Рівненської області повернувся конверт із ухвалою від 19.02.2020 року з поштовою відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення". Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем господарському суду Рівненської області не відомо.

Судом встановлено, що від учасників справи не надходило додаткових заяв, клопотань чи пояснень, а також не надходило заперечень щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи розгляду по суті.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, зазначені у ч. ст. 182 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та призначення справи № 918/876/19 до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 918/876/19, призначено справу № 918/876/19 до судового розгляду по суті на 01.04.2020 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.03.2020 року повідомлено учасників справи про те, що 01.04.2020 року о 10 год. 00 хв. розгляд справи № 918/876/19 не відбудеться у зв`язку із запровадженням в Україні карантину з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року через спалах у світі коронавірусу COVID-19 , постановлено про дату і час судового засідання з розгляду справи № 918/876/19 по суті учасників справи повідомити додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.04.2020 року розгляд справи по суті призначено на 24.04.2020 року.

24.04.2020 року в судовому засіданні судом з`ясовано, що учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного судового засідання.

Позивачу вручено ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.04.2020 року - 21.04.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням (трек-номер 3301310683370).

Відповідачу не вручено ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.04.2020 року, що підтверджується витягом із сайту Укрпошти в мережі Інтернет за трек-номером 3301310683362 з поштовою відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

При цьому, ухвала 14.04.2020 року по справі № 918/876/19 направлялася судом на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - 23000, Вінницька обл., Барський р-н, м. Бар, вул. Шевченка, буд. 41 та є неврученою з 22.04.2020 року.

Господарським судом додатково направлено ухвалу від 14.04.2020 року на адресу засновника та керівника відповідача, дані про якого внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), однак вказане відправлення не вручено під час доставки: "інші причини" (трек-номер 3301310683354).

Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" про час, дату та місце проведення судового засідання з розгляду справи № 918/876/19 по суті.

Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" щодо її належного отримання.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" вважається повідомленим про засідання з розгляду справи по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

Явка представників сторін у підготовче судове засідання 24.04.2020 року обов`язковою не визнавалася.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі доказами.

За таких обставин, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши справу за наявними у ній доказами, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року між ТОВ "ФЕП" (далі - продавець) в особі директора Волошина Андрія Євгенійовича, який діє на підстав Статуту, з однієї сторони та ТОВ "ГК" БЕКОН" (далі - покупець) в особі директора Станіславчука Віталія Івановича, який діє на підстав Статуту, з іншої сторони уклали Договір купівлі-продажу 01/18022019.

Згідно з п. 1.1. Договору продавець зобов`язується протягом терміну дії цього Договору передати у власність покупця товар в асортименті (будівельні матеріали та інструмент) та в кількості, зазначеними у накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах даного договору.

Загальний обсяг товару, що продається за цим договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов цього договору окремими партіями товару. Ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару. У випадку здійснення покупцем 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця, при передачі оплаченої партії товару не змінюються. (п. п. 1.2, 1.3 Договору).

У відповідності до п. 2.1. Договору асортимент (номенклатура), кількість та терміни поставки кожної окремої партії товару погоджуються сторонами у вигляді замовлення (в тому числі і усного).

Згідно з ч. 2.2. замовлення вважається прийнятим в редакції покупця, якщо продавець протягом 3-х днів (за винятком вихідних та святкових) після його отримання не заявить за ним свої заперечення.

На підставі п. 2.3. приймання товару здійснюється покупцем відповідно до Інструкцій П-6 та П-7. У разі виявлення невідповідності товару за кількістю або якістю умовам цього Договору покупець зобов`язаний призупинити приймання. Подальше приймання та складання відповідних актів здійснюється за участю представника продавця, якщо продавець не надасть письмового дозволу на самостійне приймання товару покупцем.

Товар передається покупцю по видаткових накладних, які оформлюються на кожну поставку товару. Факт отримання покупцем товару та перехід права власності відбувається шляхом підписання видаткових накладних. (п. 2.5 Договору).

Розділ 3 Договору регулює порядок розрахунків між сторонами. Порядок розрахунків:

а) попередня оплата складає 100 % від вартості замовленої партії товару.

б) остаточний термін оплати товару --- днів з моменту отримання товару по накладній.

На підставі п. 3.2 Договору розрахунок проводиться у гривнях шляхом перерахування суми вартості товару на поточний рахунок продавця . За погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою - через каси продавця в установленому чинним законодавством порядку.

У п. 8.1. Договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2019 року.

Згідно з п. 8.2. Договору у разі, коли на момент закінчення терміну дії договору покупцем не виконано зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання покупцем зобов`язань по оплаті за отриманий товар (включаючи і штрафні санкції).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

У позовній заяві позивач зазначає, що на виконання до умов Договору ТОВ "ФЕП" відвантажило на адресу ТОВ "ГК" БЕКОН" товар на загальну суму 62 139 грн 50 коп. (в т. ч. ПДВ).

Однак відповідач свої зобов`язання в частині своєчасного та повного проведення розрахунків не дотримав, обумовлену вартість наданих послуг оплатив лише частково на суму 16 129 грн 00 коп.

Унаслідок вказаного ТОВ "ФЕП" як продавець змушене було звернутися до господарського суду за захистом своїх прав ти інтересів, позовні вимоги обґрунтовуючи невиконанням покупцем умов розділу 3 Договору в частині повного проведення розрахунків за видатковими накладними, внаслідок чого, як вказує позивач, у відповідача виникла заборгованість у сумі 46 010 грн. 50 коп.

Судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України та ухвалами Господарського суду Рівненської області від 10.12.2019 року та 19.02.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак, суд вирішує спір за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою від 04.11.2019 року про оплату за поставлений товар протягом 7 (семи) днів з дня отримання вимоги.

Вказану вимогу отримано керівником відповідача, про що свідчить напис на вимозі отримано 19.11.2019 року та підпис керівника Станіславчука В.І. та відтиск печатки ТОВ "ГК" БЕКОН".

Крім того, сторонами проведено звірку взаєморозрахунків та підписано сторонами Акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.07.2019 року становила 46 010 грн 50 коп.

Акт підписано представниками позивача та відповідача, скріплено печатками, заперечення сторонами до акту звіряння взаємних розрахунків відсутні.

Позивач вказує, що на письмову вимогу про сплату боргу відповідач не відреагував, заборгованість залишається непогашеною.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору купівлі-продажу товару № 01/18022019 від 18.02.2019 року, продавець ТОВ "ФЕП" відвантажило для покупця ТОВ "ГК" БЕКОН" товар (за адресою м. Рівне, вул. Курчатова, 62 г), а ТОВ "ГК" БЕКОН" отримало товар на загальну суму 62 139 грн 50 коп. (в т. ч. ПДВ), що підтверджується видатковими накладними:

- від 18.02.2019 року № 313 на суму 973 грн 00 коп.;

- від 19.02.2019 року № 315 на суму 1 185 грн 00 коп.;

- від 05.03.2019 року № 442 на суму 3 562 грн 00 коп.;

- від 05.03.2019 року № 447 на суму 9 109 грн 00 коп.;

- від 21.03.2019 року № 568 на суму 820 грн 00 коп.;

- від 25.03.2019 року № 589 на суму 5 590 грн 00 коп.;

- від 28.05.2019 року № 1129 на суму 884 грн 50 коп.;

- від 29.05.2019 року № 1151 на суму 8 178 грн 00 коп.;

- від 06.06.2019 року № 1208 на суму 3 298 грн 00 коп.;

- від 11.06.2019 року № 1236 на суму 8 024 грн 00 коп.;

- від 08.07.2019 року № 1454 на суму 10 780 грн 00 коп.;

- від 08.07.2019 року № 1456 на суму 240 грн 00 коп.;

- від 16.07.2019 року № 1635 на суму 9 496 грн 00 коп.

Кожна з вказаних видаткових накладних підписана уповноваженою особою за довіреністю, а саме - директором ТОВ "ГК" БЕКОН" Станіславчуком Віталієм Івановичем .

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання відповідачем продукції на загальну суму 62 139 грн 50 коп. за видатковими накладними: від 18.02.2019 року № 313, від 19.02.2019 року № 315, від 05.03.2019 року № 442 та № 447, від 21.03.2019 року № 568, від 25.03.2019 року № 589, від 28.05.2019 року № 1129, від 29.05.2019 року № 1151, від 06.06.2019 року № 1208, від 11.06.2019 року № 1236, від 08.07.2019 року № 1454 та № 1456, від 16.07.2019 року № 1635 за адресою м. Рівне, вул. Курчатова, 62 г) - свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарських операцій з поставки та прийняття продукції на виконання договірних зобов`язань за Договором.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов Договору купівлі-продажу товару № 01/18022019 від 18.02.2019 року відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 16 129 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 70 від 28.05.2019 року на суму 3 562 грн 00 коп.;

- № 71 від 28.05.2019 року на суму 1 185 грн 00 коп.;

- № 72 від 28.05.2019 року на суму 973 грн 00 коп.;

- № 75 від 28.05.2019 року на суму № 10 409 грн 00 коп.

Дії відповідача з добровільного підписання Договору, з часткової оплати заборгованості за Договором та з підписання акту звіряння взаємних розрахунків свідчать про те, що договір фактично був укладений.

Також як свідчать матеріали справи, покупець не відмовився прийняти товар, заперечень щодо ціни, кількості, якості чи комплектності товару ТОВ "ГК" БЕКОН" не має.

Оскільки поставку товару було здійснено на загальну суму 62 139 грн 50 коп., а покупець оплатив лише частину заборгованості у розмірі 16 129 грн 00 коп., відтак основна заборгованість відповідача за Договором становить 46 010 грн. 50 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України принцип свободи договору передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однією з загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України є свобода договору.

Сторони Договору на підставі вільного волевиявлення домовилися, погодили та зафіксували у п. 1.3. Договору, що ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару. У випадку здійснення покупцем 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця, при передачі оплаченої партії товару не змінюються.

Також сторони погодили порядок розрахунків у розділі 3 Договору: а) попередня оплата складає 100 % від вартості замовленої партії товару б) остаточний термін оплати товару --- днів з моменту отримання товару по накладній.

На підставі п. 3.2 Договору розрахунок проводиться у гривнях шляхом перерахування суми вартості товару на поточний рахунок продавця . За погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою - через каси продавця в установленому чинним законодавством порядку.

Відтак, судом встановлено, що сторонами узгоджено порядок оплати товарів.

Згідно з ч. 2.2. Договору замовлення вважається прийнятим в редакції покупця, якщо продавець протягом 3-х днів (за винятком вихідних та святкових) після його отримання не заявить за ним свої заперечення.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення покупця стосовно прийняття замовлень за Договором.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено стороною позивача, відповідач жодного разу не здійснив передоплату за товар.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відтак, оскільки позивач не виставляв рахунків на попередню оплату, а відповідач їх не оплачував, факт поставки товару, суд розцінює як виконання зустрічного зобов`язання позивачем.

Отже, зважаючи на факт поставки товару за Договором та підписання видаткових накладних стороною покупця, у ТОВ "ГК" БЕКОН" виник обов`язок зі сплати за товар з моменту його поставки.

Оскільки поставку товару було здійснено на загальну суму 62 139 грн 50 коп., а покупець оплатив лише частину заборгованості у розмірі 16 129 грн 00 коп., відтак основна заборгованість відповідача за Договором становить 46 010 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 09 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 01 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 07 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

Суд зауважує, що ст. 91 ГПК України встановлює право, а не обов`язок суду оглядати оригінали доказів, копії яких надані учасником справи.

За результатами з`ясування обставин, на які сторона позивача посилалася як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які долучено до матеріалів справи із наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

ТОВ "ФЕП" до позовної заяви долучило платіжне доручення № 3026 від 02.12.2019 року на суму 1921 грн 00 коп., що підтверджує сплату судового збору .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Предметом спору було стягнути з відповідача 46 010 грн. 50 коп. заборгованості.

На підставі п. 2 ч. 1 с. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 грн. 00 коп.

Відтак, за подання даної позовної заяви судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1921 грн 00 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, то розмір судового збору який покладається на відповідача становить 1921 грн 00 коп.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 1 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Судом встановлено, що 19.11.2019 року між адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною та ТОВ "ФЕП" укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати від імені замовника наступні юридичні дії, а саме: підготовка позовних заяв до господарських судів про стягнення заборгованості із контрагентів ТОВ Волиньпрестижбуд , ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ "БЕКОН", ТОВ ІБК РАНГ .

26.11.2019 року між адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною та ТОВ "ФЕП" підписано акт виконаних робіт .

Згідно з п. 4 акту виконаних робіт детальний опис наданих послуг та затраченого часу на виконання наданих послуг обумовлений Додатком № 1 до даного акту, котрий затверджений сторонами Договору.

Як вбачається із Додатку № 1 сторонами обумовлено, що вартість витраченого часу Виконавцем при виконанні умов Договору (незалежно від характеру надання правової допомоги) становить 500 грн 00 коп.

Адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною для ТОВ "ФЕП" надано наступні послуги:

- Попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, вивчення та правовий аналіз матеріалів справи (0,5 год.);

- Підготовка позовної заяви з додатками до Господарського суду Рівненської області про стягнення заборгованості з ТОВ ГРУПА КОМПАНІЙ БЕКОН (1,5 год).

Відтак, судом встановлено, що адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною витрачено 2 год. часу для надання послуг з професійної правничої допомоги, за що ТОВ "ФЕП" фактично сплачено 1 000 грн 00 коп. унаслідок проведеного розрахунку.

На підтвердження перерахування коштів у сумі 1 000 грн 00 коп. позивачем до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 3011 від 25.11.2019 року (призначення платежу: за надання правової допомоги згідно рахунку № 2 від 22.11.2019 року).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, суд прийшов до висновку про стягнення з ТОВ "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" 1 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката виходячи з наступного.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Судом встановлено, що позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, де зазначено, що такий розрахунок складається з суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 000 грн 00 коп.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого заявником за подання позовної заяви у розмірі 1 921 грн 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 грн 00 коп. покласти на відповідача.

У відповідності до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

При цьому згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача стосовно неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом Юрковською Ольгою Юріївною робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

Відтак, суд встановив, що витрати, які поніс позивач, сплативши за Договором № б/н від 19.11.2019 року є витратами на професійну правничу допомогу відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, при цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Сплата даних витрат на професійну правничу допомогу підтверджується доказами на загальну суму 1 000 грн 00 коп.

Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 р. у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 р. у справі №923/726/18).

Суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), а також повністю відповідає та не порушує правові позиції із даного питання, котрі викладені Верховним Судом у таких постановах від 25.04.2018 року у справі № 922/3142/17, від 02.05.2018 року у справі № 910/22350/16 та від 11.06.2018 року у справі № 923/567/17.

Відтак, суд дійшов до висновку про стягнення зі сторони відповідача ТОВ "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (23000, Вінницька обл., Барський район, місто Бар, вулиця Шевченка, будинок 41, код ЄДРПОУ 38978263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо Плюс" (43023, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 16А, код ЄДРПОУ 40149808) заборгованість у сумі 46 010 (сорок шість тисяч десять) грн 50 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (23000, Вінницька обл., Барський район, місто Бар, вулиця Шевченка, будинок 41, код ЄДРПОУ 38978263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо Плюс" (43023, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 16А, код ЄДРПОУ 40149808) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (23000, Вінницька обл., Барський район, місто Бар, вулиця Шевченка, будинок 41, код ЄДРПОУ 38978263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо Плюс" (43023, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 16А, код ЄДРПОУ 40149808) 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 27.04.2020 року.

Суддя Заголдна Я.В.