ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"27" квітня 2020 р. м.Київ Справа№ 910/10442/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Дикунської С.Я.
Тищенко О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Стартрейдінг
на рішення Господарського суду міста Києва
від 11.10.2018 (повний текст складено 18.10.2018)
у справі №910/10442/18 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг", м. Київ,
про розірвання договору про закупівлю від 20.02.2018 №33.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 (повний текст якого складено 18.10.2018) у справі № 910/10442/18:
- позов Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 122; ідентифікаційний код 02143809) до товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19; ідентифікаційний код 38390363) про розірвання договору про закупівлю від 20.02.2018 №33 задовольнити повністю;
- розірвано договір про закупівлю від 20.02.2018 № 33, укладений Управлінням освіти і науки Білоцерківської міської ради (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 122; ідентифікаційний код 02143809) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19; ідентифікаційний код 38390363);
- стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Стартрейдінг" (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19; ідентифікаційний код 38390363) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 122; ідентифікаційний код 02143809) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Стартрейдінг засобами поштового зв`язку 14.04.2020 (що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції у відповідності до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 (повний текст якого складено 18.10.2018) у справі № 910/10442/18 - скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження судового рішення, яке мотивоване тим, що скаржник в особі директора І.Герасименко дізнався про оскаржуване рішення з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень 06.04.2020, а до цього часу про ухвалене рішення скаржника не повідомлено внаслідок недобросовісних дій представника.
27.04.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради надійшли заперечення стосовно відновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження з посиланням на ч. 2 ст. 261 ГПК України, оскільки скаржником пропущено річний строк на оскарження відповідного рішення, який є присічним.
Дослідивши наявні матеріали справи та матеріали апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі Брумареску проти Румунії ). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії , пп. 51 і 52).
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить положення res judicata (лат. вирішена справа ), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як підтверджується матеріалами справи, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10442/18 ухвалено 11.10.2018, повний текст якого складено 18.10.2018, а отже, визначений ч. 1 ст. 256 ГПК України 20-денний строк на його оскарження учасником справи тривав до 07.11.2018 включно.
В свою чергу, не погоджуючись з ухваленим рішенням про задоволення позову відповідач засобами поштового зв`язку 22.04.2020 (що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, в якому апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції у відповідності до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, тобто з відповідною скаргою скаржник звернувся з пропуском як визначеного ч. 1 ст. 256 ГПК України 20-денного строку, так і після спливу річного строку з дня складення повного тексту рішення, визначеного ч. 2 ст. 261 ГПК України.
У свою чергу частина друга статті 261 ГПК України встановлює загальне правило, за яким незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Одночасно вказана процесуальна норма встановлює два виключення з цього правила, а саме:
- (1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 1 частини 2);
- (2) пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (пункт 2 частини 2).
Отже, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною 2 статті 261 ГПК України , а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Суд апеляційної інстанції стосовно обумовленого п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України випадку щодо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановив наступне.
Апеляційну скаргу подано стороною спору - відповідачем, який в силу ст. 43 ГПК України зобов`язаний добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами.
При цьому, матеріали справи містять докази, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом першої інстанції за адресою свого юридичного місцезнаходження, зазначеною як в статуті товариства, так і у загальнодоступних відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 01015 м.Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19, а саме: ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.08.2018, ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 18.09.2018 (яка отримана відповідачем згідно поштового повідомлення 0101507771530), ухвала від 02.10.2018 про призначення судового розгляду на 11.10.2018 (на звороті якої міститься відмітка про її отримання представником відповідача Лисенко М.В., довіреність щодо представництва яким інтересів відповідача від 30.08.2018 наявна в матеріалах справи).
Крім того, відповідач був обізнаний про наявність судового спору, оскільки:
- до матеріалів позовної заяви позивачем додано документи про надіслання та вручення відповідачу як матеріалів позову, так і доданих до нього документів;
- відповідачем реалізовано своє право на подачу відзиву на позов (в якому викладено правову позицію стосовно заявленого спору), вказаний відзив підписано директором товариства та посвідчено печаткою останнього; до відзиву додано ряд документів в обгрунтування правової позиції; крім того відповідачем 11.10.2018 о 9 год 33 хв. (тобто до часу судового засідання о 15:00 год у цей же день) через канцелярію суду першої інстанції подано заперечення на відповідь на відзив (який підписано директором товариства та посвідчено печаткою останнього);
- представник відповідача Лисенко М.В., довіреність щодо представництва яким інтересів відповідача від 30.08.2018 наявна в матеріалах справи, був присутній в судовому засіданні 11.10.2018, в якому оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову, що підтверджується аудіо фіксацією та протоколом судового засідання від 11.10.2018;
- повний текст судового рішення від 11.10.2018 складено 18.10.2018, направлено на адресу юридичного місцезнаходження відповідача та вручено останньому 25.10.2018 згідно рекомендованого поштового повідомлення 0101507504702;
- рішення суду виконано відповідачем (боржником) станом на 21.12.2018 у повному обсязі та фактично, про що державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2018, та повернуто виконавчий документ (оригінал наказу) до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції стосовно обумовленого п. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України випадку щодо пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, встановив, що скаржником таких обставин не наведено ні в апеляційній скарзі, ні в клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, і надзвичайних та/або невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності відповідачем, які б унеможливили подачу ним у встановлений процесуальний строк апеляційної скарги - судом апеляційної інстанції за наведених скаржником підстав - не встановлено, і таких належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні вимог процесуального закону скаржником не подано.
При цьому, посилання скаржника на недобросовісність представника - судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті та відхиляються як підстава вважати таке посилання саме обставиною непереборної сили та/або обставиною неналежного повідомлення сторони про розгляд справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази отримання скаржником процесуальних документів по справі, зокрема і рішення, подання заперечень проти позову та виконання рішення суду за виданими виконавчими документами, що в сукупності свідчить про відсутність та недоведеність скаржником виключних випадків, обумовлених п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02.04.2019 у справі №922/765/15 та від17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції не встановлено обумовлених п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України підстав для поновлення процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана стороною спору (відповідачем) після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, і судом апеляційної інстанції не встановлено правових підстав для відходу від принципу res judicata в контексті оскарження в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 (повний текст якого складено 18.10.2018) у справі № 910/10442/18, після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 253, 254, 256, 257, ч. 2 ст. 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Стартрейдінг про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 (повний текст якого складено 18.10.2018) у справі № 910/10442/18 - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Стартрейдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 (повний текст якого складено 18.10.2018) у справі № 910/10442/18.
3. Матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами - надіслати скаржнику, а матеріали справи № 910/10442/18 - повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, порядку і строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді С.Я. Дикунська
О.В. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2020 |
Оприлюднено | 30.04.2020 |
Номер документу | 88980800 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні