Герб України

Постанова від 27.04.2020 по справі 910/12746/19

Північний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р. Справа№ 910/12746/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.11.2019

у справі № 910/12746/19 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"

до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант"

про відшкодування шкоди, ціна позову 48317,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 48317,57 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" задоволено.

Стягнуто із Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" 48317,57 грн. шкоди, 1921,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/12746/19 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням судом норм процесуального та матеріального права. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги останній зазначає, що Подільський районний суд міста Києва чітко в своїй постанові зазначив, що винним в настанні даної ДТП та нанесенні матеріальної шкоди власнику автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_1 , є як страхувальник ТДВ СК Альфа-Гарант (ОСОБА_3) так і ОСОБА_6 страхувальник ПАТ СК Брокбізнес . Зазначає також, що постановою Подільського районного суду міста Києва від 15.04.2019 встановлено, що шкоду було нанесено сукупними діями двох водіїв.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/12746/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Шаптали Є.Ю,, Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/12746/19.

Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/12746/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.02.2020 для розгляду справи № 910/12746/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі № 910/12746/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптали Є.Ю. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 910/12746/19 є вимоги про стягнення 48317,57 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, колегія суддів вирішила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 28.02.2019 по вул. Олени Теліги у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Шкода", д.н. Литовської республіки НОМЕР_4 , яким керував його власник ОСОБА_3 , та "Тойота", д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Купець першої Гільдії" під керуванням ОСОБА_4 .

Це підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 15 квітня 2019 р. у справі № 758/3557/19.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Тойота", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 84222,20 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку-фактури № 2019001687 від 06.03.2019, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосаміт на столичному".

Позивач як страховик згідно з платіжним дорученням № 543778 від 13.03.2019 виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Тойота" відповідно до умов укладеного з ним договору страхування наземного транспорту №106а8зда від 29.05.2018 страхове відшкодування в розмірі 84222,20 грн., що обчислене з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автомобіля "Шкода", д.н. Литовської республіки НОМЕР_4 , була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0005309923 на підставі Закону відповідачем.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "Купець першої Гільдії" збитки в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Тойота", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 84222,20 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Тойота" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 106а8зда від 29.05.2018 страхове відшкодування в розмірі 84222,20 грн.

Частина понесених ним витрат у розмірі 35904,63 грн. була відшкодована відповідачем як страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи.

Посилаючись на те, що залишок суми страхового відшкодування йому в установленому порядку не відшкодовано, позивач з підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 48317,57 грн. шкоди, а також понесені ним по справі господарські витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті страхового відшкодування у повному розмірі, у зв`язку із чим дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 48317,57 грн. шкоди.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про страхування", страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно ч.1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як зазначалось вище, 28.02.2019 по вул. Олени Теліги у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Шкода", д.н. Литовської республіки НОМЕР_4 , яким керував його власник ОСОБА_3 , та "Тойота", д.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Купець першої Гільдії" під керуванням ОСОБА_4 .

Це підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2019 у справі № 758/3557/19.

Доводи скаржника щодо обставин та механізму утворення ДТП, зокрема про те, що її учасниками були три транспортні засоби, а шкода потерпілому заподіяна спільними діями як забезпеченого ним, так і іншим учасником ДТП, матеріалами справи не підтверджуються та суперечать змісту вказаної постанови Подільського районного суду м. Києва, згідно з якою 28.02.2019 о 16 год. 35 хв. по вул. Олени Теліги у м. Києві мали місце дві не пов`язані між собою ДТП - спірна між автомобілями "Шкода", д.н. Литовської республіки НОМЕР_4 , та "Тойота", д.н. НОМЕР_1 , а також між автомобілями "Грейт Вол", д.н. НОМЕР_5 , та "Шкода", д.н. Литовської республіки НОМЕР_4 .

При цьому, зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення не вбачається, що водії останніх транспортних засобів спільними неподільними діями заподіяли шкоду потерпілій особі. Тому посилання скаржника з цього приводу є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо того, що підстави для застосування вимог п. 36.3 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закону) відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Тойота", д.н. НОМЕР_1 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 84 222,20 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку-фактури № 2019001687 від 06.03.2019, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Автосаміт на столичному".

В подальшому позивач як страховик згідно з платіжним дорученням № 543778 від 13.03.2019 виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Тойота" відповідно до умов укладеного з ним договору страхування наземного транспорту № 106а8зда від 29.05.2018 страхове відшкодування в розмірі 84222,20 грн., що обчислене з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 15.04.2019 у справі № 758/3557/19 винним у вчиненні спірної ДТП визнано ОСОБА_3 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України.

У силу вимог ст. 75 ГПК України зазначені обставини не потребують повторного доказування.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як володільця автомобіля "Шкода", д.н. Литовської республіки НОМЕР_4 , була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0005309923 на підставі Закону відповідачем.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані Товариству з обмеженою відповідальністю "Купець першої Гільдії" збитки в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту №106а8зда від 29.05.2018 перейшло право вимоги, яке Товариство з обмеженою відповідальністю "Купець першої Гільдії" мало до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як сам вказує позивач у своїй позовній заяві, та підтверджує скаржник у своїй апеляційній скарзі, 21.06.2019 відповідачем було сплачено на користь позивача частину заподіяної внаслідок спірної ДТП шкоди у розмірі 35904,63 грн.

За таких обставин судова колегія дійшла до переконання, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті страхового відшкодування у повному розмірі, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 48317,57 грн. шкоди.

Доводи скаржника з приводу визначення позивачем розміру шкоди без урахування фізичного зносу автомобіля є безпідставними, оскільки відповідно до вимог п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 коефіцієнт фізичного зносу для легкових колісних транспортних засобів які перебувають в експлуатації менше семи років дорівнює нулю.

Посилання скаржника на витяг з платформи Audahistory системи Audatex, в якому зазначено перелік ремонтних впливів щодо даного транспортного засобу у грудні 2017 року, в тому числі ремонт задньої частини автомобіля, судовою колегією залишаються поза увагою з огляду на відсутність даного витягу в матеріалах справи.

У зв`язку із чим, судова колегія дійшла висновку, що посилання скаржника на висновок аварійного комісара ОСОБА_5 від 04.06.2019 № 19/1001 є необґрунтованими.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/12746/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/12746/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "Альфа-Гарант" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 у справі №910/12746/19 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/12746/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.04.2020
Оприлюднено29.04.2020
Номер документу88980808
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12746/19

Постанова від 27.04.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 25.02.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Ухвала від 23.12.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Куксов В.В.

Рішення від 25.11.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Паламар П.І.

Ухвала від 12.11.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Паламар П.І.

Ухвала від 25.09.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Паламар П.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні