Рішення

від 28.04.2020 по справі 906/5/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/5/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Автокар-777" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка Агро" (с.Українка,

Малинський район, Житомирська область)

про стягнення 51110,00грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка Агро" про стягнення 69763,62грн, з яких: 58653,62грн основного боргу, 6129,20грн пені та 4980,80грн 25% річних, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.01.2020 відкладено підготовче засідання на 02.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.03.2020 судом прийнято до розгляду заяву №10 від 29.01.2020 про зменшення позовних вимог та вирішено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін - про стягнення з відповідача на користь позивача 51110,00грн з яких: 40000,00грн основного боргу, 6129,20грн пені та 4980,80грн 25% річних, а також судових витрат; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.03.2020 відкладено розгляд справи по суті на 28.04.2020.

На адресу Господарського суду Житомирської області надійшли:

- 24.04.2020 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка Агро" клопотання від 24.04.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату в якому, посилаючись на недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема учасників справи і працівників суду представник відповідача просить відкласти розгляд справи на іншу дату;

- 28.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" клопотання від 24.04.2020 про розгляд даної справи по суті за відсутності представника позивача. Також в даному клопотанні позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви №10 від 29.01.2020 про зменшення позовних вимог. Крім того, до вказаного клопотання додано довідку про розмір заборгованості №30 від 24.04.2020, відповідно до якої заборгованість відповідача станом на 24.04.2020 становить 40000,00грн;

- 28.04.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" письмові пояснення від 24.04.2020, до яких додано оригінал супровідного листа №5374 від 08.10.2018.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач у клопотанні від 24.04.2020 просив здійснювати розгляд справи по суті за відсутності представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяву №10 від 29.01.2020 про зменшення позовних вимог (а.с.184-185).

Відповідач повноважного представника в судові засідання 30.03.2020 та 28.04.2020 не направив, відзиву на позов не подав. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №1000231623870 про вручення поштового відправлення (а.с.181).

Судом розглянуто клопотання представника відповідача від 24.04.2020 про відкладення розгляду справи та відмовлено у його задоволенні з огляду на таке.

Клопотання представника відповідача мотивоване неможливістю забезпечення участі свого представника 28.04.2020 у підготовче засідання через встановлення карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 215 від 16 березня 2020 щодо обмеження з 18 березня по 3 квітня 2020 року пасажирських перевезень на території України для запобігання поширенню коронавірусної інфекції, а також, постанови №239 від 25.03.2020, якою внесено зміни, зокрема, до постанови №215 у зв`язку з епідемічною ситуацією та поширенням територією України та країн світу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) продовжено обмежувальні заходи в Україні до 11 травня 2020 року включно.

Водночас, суд враховує, що відсутність представника відповідача, відповідно до ст.216 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд зауважує, що явка представників сторін в судове засідання 28.04.2020 обов`язковою не визнавалась (п.2 ухвали суду від 30.03.2020) і нез`явлення в судове засідання представника відповідача не є перешкодою для вирішенню спору. Судом також враховується, що представник відповідача не був позбавлений права звернутись з клопотанням про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч.4 ст.197 ГПК України. Крім того, відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника в засідання суду для надання усних пояснень, а й підготувавши та направивши на адресу суду (поштову або електронну) письмові пояснення по суті заявлених позивачем вимог, а також надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування доводів, викладених у позовній заяві позивача, проте такими правами відповідач не скористався.

При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Керуючись приписами процесуального законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року №9рс-186/20 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантинних заходів, які передбачають у тому числі можливість здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, зважаючи на наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, господарський суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" (перевізник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українка Агро" (замовник/відповідач) укладено договір №АК-1534 перевезення вантажу (далі - договір) (а.с.19-23).

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно п.1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж, надалі іменується "вантаж" (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується вантажоодержувач ), а замовник бере на себе зобов`язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим договором або додатками до нього.

Відповідно до пункту 1.2. договору, протягом виконання перевезення за договором, вантаж є власністю замовника без права розпорядження ним перевізником. Місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту надання послуг. Факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (пункти 1.3 та 1.4 договору).

Пунктами 2.6, 2.7, 2.10, 2.12 договору передбачено права та обов`язки перевізника, зокрема, перевізник зобов`язаний своєчасно та правильно оформлювати документацію, обов`язок оформлення якої покладається на перевізника чинним законодавством України; перевізник зобов`язаний надати замовнику копії товарно-транспортної документації (завірені печаткою перевізника) у термін 10-ти робочих днів з моменту оформлення такої документації, своєчасно готувати і передавати замовнику акти надання послуг і рахунки за послуги по даному договору; перевізник має право на своєчасне одержання оплати наданих ним послуг; перевізник має право відмовитись від перевезення вантажу у випадку не отримання визначеної цим договором попередньої оплати, без застосування до нього будь-яких штрафних санкцій.

Згідно пункту 4.1 договору, вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу, встановлюється в додатковій угоді до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору, розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок перевізника. При цьому замовник оплачує перевізнику:

- 50% передплату від вартості перевезення вантажу (партії вантажу), що вказана в додатковій угоді, на підставі виставленого перевізником рахунку протягом одного банківського дня з дати відправлення такого рахунку замовнику, але в будь-якому випадку не пізніше дня початку виконання зобов`язань перевізником.

- 40% від вартості перевезення вантажу, на підставі наданого перевізником копії рахунку та акту надання послуг, переданого шляхом факсимільного зв`язку, або електронною поштою;

- остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання сторонами акту надання послуг на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати відправлення такого рахунку замовнику. Моментом виконання оплати вважається день зарахування коштів на рахунок перевізника.

Відповідно до пункту 5.1 договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2017 року. В будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 8.2 договору).

Сторони погодили, що у разі відсутності у сторін заяв про розірвання договору протягом 2-х останніх місяців терміну дії договору, то він вважається продовженим терміном на 1 рік на тих самих умовах, але в будь-якому випадку не більше ніж двічі.

Відповідно до пункту 8.6. договору сторони погодили, що при реалізації цього договору (після його підписання) в разі отримання будь-якою із його сторін факсимільним або електронним зв`язком документів, з відповідним відтиском печатки, що в тій чи іншій мірі стосуються виконання сторонами зобов`язань по цьому договору - вони мають силу оригіналу до моменту отримання самого оригіналу документу.

Договір підписаний представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

До договору №АК-1534 про перевезення вантажу від 07.08.2017 позивачем було підписано, скріплено печаткою та надіслано відповідачу додаткові угоди: №11 від 04.09.2019, №12 від 18.09.2019, №13 від 25.09.2019, якими доповнено пункт 1.3 договору щодо маршрутів перевезення та пункт 4.1.1 договору щодо вартості (ціни) послуг з перевезення однієї тони вантажу (а.с.24-26).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №АК-1534 про перевезення вантажу від 07.08.2017 у зв`язку з чим, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 29.01.2020, просить стягнути з відповідача 40000,00грн основного боргу, 6129,20грн пені та 4980,80грн 25% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних: №14 від 10.09.2019 (маса нетто 27,920т), №15 від 10.09.2019 (маса нетто 25,940т), №17 від 11.09.2019 (маса нетто 28,270т), №20 від 12.09.2019 (маса нетто 28,180т), №21 від 12.09.2019 (маса нетто 26,660т), №22 від 13.09.2019 (маса нетто 28,600т), №25 від 14.09.2019 (маса нетто 26,240т), №26 від 14.09.2019 (маса нетто 25,480т), №27 від 15.09.2019 (маса нетто 25,520т), №29 від 16.09.2019 (маса нетто 27,380т), №30 від 16.09.2019 (маса нетто 26,540т), №31 від 16.09.2019 (маса нетто 25,220т), №33 від 17.09.2019 (маса нетто 27,440т), №38 від 19.09.2019 (маса нетто 28,720т), №39 від 19.09.2019 (маса нетто 28,420т), №41 від 20.09.2019 (маса нетто 27,940т), №42 від 22.09.2019 (маса нетто 28,720т), №43 від 22.09.2019 (маса нетто 28,480т), №45 від 23.09.2019 (маса нетто 28,560т), №46 від 23.09.2019 (маса нетто 27,580т), №48 від 24.09.2019 (маса нетто 28,500т), №25/Р від 25.09.2019 (маса нетто 23,380т), позивач здійснив перевезення вантажу за маршрутами: с.Любовичі, Малинського району Житомирської області - Ладижин, Тростянецький район Вінницька область; с.Любовичі, Малинського району Житомирської області - м.Київ, Київська область. Вказані накладні підписані замовником без будь-яких зауважень, що свідчить про прийняття відповідачем від перевізника - ТОВ "Автокар-777" послуг з перевезення вантажу.

Згідно погоджених сторонами в пункті 1.3 договору умов, надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту надання послуг.

На виконання умов пункту 1.3 договору, позивачем були складені та підписані акти надання послуг №1789 від 18.09.2019 на суму 244004,60грн (в кількості 348,58т), №1806 від 20.09.2019 на суму 40576,85грн (в кількості 162,31т), №1833 від 25.09.2019 на суму 158549,10грн (в кількості 226,5т), №1834 від 26.09.2019 на суму 16365,91грн (в кількості 23,38т) (а.с.27-33).

Також, на виконання вимог п.4.2 договору, позивач виставляв відповідачу для оплати рахунки: №1789 від 18.09.2019 на суму 244044,60грн, №1833 від 25.09.2019 на суму158549,10грн, №1834 від 26.09.2019 на суму 16365,91грн (а.с.34-36).

Вказані акти наданих послуг, реєстри переданих ТТН, рахунки на оплату, а також примірники додаткових угод №11 від 04.09.2019, №12 від 18.09.2019, №13 від 25.09.2019 позивач надсилав на адресу відповідача, що підтверджується листами №5304 від 18.09.2019, №5365 від 30.09.2019, №5374 від 08.10.2019, електронною перепискою, списками групованих реєстрів поштових відправлень, відстеженням поштових відправлень, а також поштовими рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.69-81).

Відповідач акти наданих послуг, додаткові угоди не підписав, заперечень щодо незгоди з зазначеними в актах послугами позивачу не надав (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).

При цьому судом приймається до уваги, що пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що замовник зобов`язаний підписати акт надання послуг протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого акту, але не більше 10-ти днів з моменту відправлення його перевізником на адресу замовника. У разі незгоди з актом надання послуг, надати перевізнику свої письмові мотивовані заперечення. Якщо протягом вказаного строку замовник не надав таких заперечень, або не повернув підписаний акт надання послуг на адресу замовнику, то такий акт вважається підписаним, послуги перевізника вважаються наданими якісно та в повному обсязі та прийнятими замовником без претензій.

Враховуючи погоджені сторонами в п.4.3 договору умови, надіслання позивачем на виконання умов договору №АК-1534 про перевезення вантажу від 07.08.2017 відповідачу актів надання послуг та їх неповернення останнім, свідчить про те, що зазначені в актах надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 459496,46грн прийняті замовником (відповідачем) без претензій, тобто такі послуги надані якісно і в повному обсязі, а акти надання послуг №1789 від 18.09.2019, №1806 від 20.09.2019, №1833 від 25.09.2019, №1834 від 26.09.2019 в силу п.4.3 договору, вважаються підписаними.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні: №14 від 10.09.2019, №15 від 10.09.2019, №17 від 11.09.2019, №21 від 12.09.2019, №20 від 12.09.2019, №22 від 13.09.2019, №25 від 14.09.2019, №26 від 14.09.2019, №27 від 15.09.2019, №29 від 16.09.2019, №30 від 16.09.2019, №31 від 16.09.2019, №33 від 17.09.2019, №38 від 19.09.2019, №39 від 19.09.2019, №41 від 20.09.2019, №42 від 22.09.2019, №43 від 22.09.2019, №45 від 23.09.2019, №46 від 23.09.2019, №48 від 24.09.2019, №25/Р від 25.09.2019 підписані замовником без будь-яких зауважень, в них вказано кількість вантажу та маршрут перевезення, найменування сторін, тобто відповідач прийняв від перевізника послуги з перевезення вантажу у повному обсязі. Відповідно, вказані документи є належними первинним документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксують факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин та є підставою для здійснення розрахунків.

10.12.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію №318 від 05.12.2019 з вимогою про сплату заборгованості за договором в загальному розмірі 68653,62грн (а.с.82-83, докази надіслання та отримання - а.с.84-85,87). Однак, зазначену претензію було залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як уже зазначалось, згідно пункту 4.2, остаточний розрахунок між сторонами проводиться після підписання сторонами акту надання послуг на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати відправлення такого рахунку замовнику. Моментом виконання оплати вважається день зарахування коштів на рахунок перевізника.

Отже, відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, узгоджених в п.4.2 та п.4.3 договору умов щодо строків оплати, відповідач отримавши 19.10.2019 усі передбачені умовами договору документи, зобов`язаний був оплатити надані позивачем послуги за актами надання послуг №1789 від 18.09.2019 на суму 244004,60грн, №1806 від 20.09.2019 на суму 40576,85грн, №1833 від 25.09.2019 на суму 158549,10грн, №1834 від 26.09.2019 на суму 16365,91грн - в строк до 23.10.2019.

Судом встановлено, що у період з 26.09.2019 по 10.01.2020 на виконання умов договору №АК-1534 про перевезення вантажу від 07.08.2017, відповідачем було частково проведено оплату за послуги перевезення на загальну суму 419230,47грн, а саме: 26.09.2019 на суму 40576,85грн, 27.09.2019 на суму 20000,00грн, 04.10.2019 на суму 40000,00грн, 16.10.2019 на суму 30000,00грн, 21.10.2019 на суму 40000,00грн, 23.10.2019 на суму 50000,00грн, 31.10.2019 на суму 30000,00грн, 12.11.2019 на суму 120000,00грн, 04.12.2019 на суму 20000,00грн, 21.12.2019 на суму 10000,00грн, 27.12.2019 на суму 10000,00грн, 10.01.2020 на суму 8653,62грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1607 від 26.09.2019, №1584 від 27.09.2019, №1585 від 04.10.2019, №1592 від 16.10.2019, №1600 від 21.10.2019, №1601 від 23.10.2019, №1612 від 31.10.2019, №1623 від 12.11.2019, №1637 від 04.12.2019, №1615 від 21.12.2019, №1603 від 27.12.2019, №1612 від 10.01.2020, банківською довідкою №029-1-3/86-БТ від 24.02.2020 та банківською випискою (а.с.37-46,126-127, 148-149). Крім того, судом враховується, що згідно з поясненнями позивача, які містяться у позовній заяві, станом на 18.09.2019 у відповідача існувала переплата в сумі 265,95грн, яку позивач зарахував в рахунок оплати послуг, наданих перевізником у період з 18.09.2019 по 26.09.2019.

Отже, враховуючи надані відповідачу послуги з перевезення позивачем вантажу на суму 459496,46грн та проведені відповідачем оплати на загальну суму 419230,47грн і здійснене позивачем зарахування коштів в сумі 265,95грн, неоплаченими станом на час розгляду справи залишились послуги з перевезення на суму 40000,04грн.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем в сумі 40000,00грн не заперечував, про що представник відповідача зазначав в судовому засіданні 30.01.2020, вказавши, що відповідач основний борг має намір погасити, хоча раніше такої можливості у нього не було, оскільки відповідач є сільськогосподарським підприємством.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків з позивачем за отримані послуги з перевезення вантажу у встановлений строк не виконав, доказів сплати заборгованості в сумі 40000,04грн суду не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 40000,00грн основного боргу (в межах заявлених вимог) є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №10 від 29.01.2020, просить стягнути з відповідача 6129,20грн пені та 4980,80грн 25% річних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 25% річних, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.14 договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник платить перевізникові пеню, що обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, а також 25% річних за кожний день затримки оплати. При цьому штрафні санкції нараховуються з моменту коли грошове зобов`язання мало бути виконане по день фактичної оплати або стягнення в примусовому порядку, без застосування спеціальної позовної давності по нарахуванню та стягненню.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 6129,20грн (розрахунок а.с.18).

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми пені, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6129,20грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до зазначеної норми та умов п.5.14 договору, згідно з якими замовник зобов`язаний сплатити 25% річних від вартості неоплачених послуг за кожен день такої затримки оплати, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 25% річних від суми заборгованості у загальній сумі 4980,80грн (розрахунок а.с.18).

Перевіривши проведені позивачем нарахування 25% річних, господарський суд вважає їх обґрунтованими, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 25% річних в сумі 4980,80грн правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 40000,00грн основного боргу, 6129,20грн пені та 4980,80грн 25% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка Агро" (11633, Житомирська область, Малинський район, с.Українка, вулиця Садова, буд.5; ідентифікаційний код 38770700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокар-777" (01042, м.Київ, вулиця Івана Кудрі, буд.12, офіс 5; ідентифікаційний код 36303499):

- 40000,00грн основного боргу,

- 6129,20грн пені,

- 4980,80грн 25% річних,

- 1921,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.04.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.),

на електронну адресу представника відповідача Гордійчуку М.І.: АДРЕСА_1