Рішення

від 27.04.2020 по справі 910/1349/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.04.2020Справа № 910/1349/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. , розглянувши без виклику сторін матеріали господарської справи

За позовом Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (вул.Б.Хмельницького, буд. 61, смт. Попільня, Житомирська область, 13501, код ЄДРПОУ 13549845)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ-2002" (вул. Рилєєва, буд. 12А, м.Київ, 04073, код ЄДРПОУ 32041844)

про стягнення 36 393,92 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Попільнянське лісове господарство" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ-2002" про стягнення суми 28 400,85 грн основного боргу, 427,00 грн 3% річних, 4 726,07 грн пені, 2 840,00 штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу лісопродукції №85/19-ПЛГ від 03.06.2019 щодо оплати поставленої продукції.

Ухвалою від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

13.03.20 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому повідомив про сплату суми основного боргу, та вказав на безпідставність нарахування позивачем штрафних санкцій.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2019 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір № 85/19-ПЛГ (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець приймає на себе зобов`язання передати у власність покупця лісопродукцію, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вказаний Товар згідно рахунка.

Згідно п. 3.1. договору оплата одержаного товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом 100 % перерахування коштів на рахунок продавця протягом 5 (п`яти) банківських днів після отримання рахунку.

Згідно п. 4.3. договору у разі ненадходження коштів за товар на розрахунковий рахунок продавця у термін. оговорений в п.3.1 договору, покупець, за вимогою продавця, повинен сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення оплати.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 7.1. договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та діє до 30 червня 2019 року (п. 7.2. договору).

На виконання умов договору, відповідачем було поставлено лісопродукцію на загальну суму 34 044, 55 грн в кількості 34, 990 м.кв., що підтверджується товарно-транспортною накладною серія ЖТЕ №060636 від 10.06.2019.

За результатами аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі першого кварталу 2018, який відбувся 04.12.2017 між позивачем та відповідачем 04.12.2017 було укладено договір №714/04-12-2017 від 04.12.2017 купівлі-продажу необробленої деревини. Відповідно до п.2.6 вказаного договору сума гарантійного внеску, перераховуються відповідачем на рахунок біржі для участі в аукціоні із продажу необробленої деревини, перераховується позивачу, в якості частини оплати за поставлений товар. Згідно виписки банку товарна біржа перерахувала на рахунок позивача гарантійний внесок відповідача у розмірі 5 688, 00 грн. Згідно акту звірки взаємних розрахунків за 2017 р за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 0,04 грн. Тому залишок коштів які були перераховані становить 5 687, 96 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 28 400,85 грн.

Крім того, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані, пеня у сумі 4 726,07 грн, 3% річних у сумі 427,00 грн, інфляційні втрати в сумі 4 241,67 грн та штраф в сумі 2 840,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що ним 12.03.2020 було здійснено оплату за договором № 85/19-ПЛГ від 03.06.19 у загальному розмірі 28 400,85 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки, позивач звернувся до суду 29.01.2020 з даним позовом, про що свідчить поштовий конверт, а оплата була здійснена відповідачем 12.03.2019 тобто після звернення позивача до суду, враховуючи надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині 28 400,85 грн. основного боргу, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо заявлених позивачем штрафних санкцій у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані, пеня у сумі 4 726,07 грн, 3% річних у сумі 427,00 грн, інфляційні втрати в сумі 4 241,67 грн та штраф в сумі 2 840,00 грн, слід зазначити наступне.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що у відповідності до п.3.1. договору, рахунку на оплату не отримував. Суд погоджується з доводами відповідача, що запис в журналі поштових відправлень позивача не є належним доказом направлення відповідачеві рахунка №118 від 03.06.2019. Інших доказів отримання рахунку відповідачем суду не надано. Крім того, належних доказів надсилання претензій до матеріалів справи не додано, з фіскальних чеків від 02.08.2019 та від 20.11.2019 не можливо встановити направлення саме претензій на адресу відповідача. Таким чином, суд прийшов до висновку про неможливість встановлення строків прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 4 726,07 грн, 3% річних у сумі 427,00 грн, інфляційних втрат в сумі 4 241,67 грн та штрафу в сумі 2 840,00 грн задоволенню не підлягають.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, та приймаючи до уваги те, що відповідачем погашено суму основного боргу після відкриття провадження по справі, судовий збір в цій частині покладається на останнього.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 28 400 (двадцять вісім тисяч чотириста) грн. 85 коп у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ-2002" (вул. Рилєєва, буд. 12А, м.Київ, 04073, код ЄДРПОУ 32041844) на користь Державного підприємства "Попільнянське лісове господарство" (вул.Б.Хмельницького, буд. 61, смт. Попільня, Житомирська область, 13501, код ЄДРПОУ 13549845) 1 640 (одну тисячу шістсот сорок) грн 35 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 27.04.2020

Суддя Н.І. Ягічева