Рішення

від 13.04.2020 по справі 910/1961/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2020Справа № 910/1961/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. , розглянувши без виклику сторін матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНВУД" (вул.Гната Юри, буд. 9, к. 414, м.Київ, 03148, код ЄДРПОУ 31023578)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК АПТЕКА" (вул.Андрія Малишка, буд.1, м.Київ, 02192, код ЄДРПОУ 39808956)

про стягнення 3772,79 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНВУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК АПТЕКА" про стягнення суми 2029,98 грн основного боргу, 121,00 грн 3% річних, 254,54 грн інфляційних, 1 367,27 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №31/1-10-16 від 31.10.2016 щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою від 12.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву на позов, у т.ч. у встановлений строк, не подав. Ухвала суду від 12.02.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та на адресу, вказану у позовній заяві, проте повернена із зазначенням причини повернення "інші причини, що не дали змоги виконати обв`язки щодо процесу пересилання поштового відправлення".

Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.

У зв`язку з перебуванням судді Господарського суду міста Києва Ягічевої Н.І. у відпустці, розгляд даної справи здійснюється після виходу судді з відпустки.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2016 між ТОВ Грінвуд (постачальник, позивач) та ТОВ Парк Аптека (покупець, відповідач) був укладений договір поставки товару №31/1-10-16 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого постачальник протягом строку дії даного договору передає у власність покупцю товар, а покупець на умовах та в порядку, визначених даним договором, оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами, вказаними в накладних, і приймає товар на їх підставі.

Згідно з п. 2.2 Договору покупець зобов`язаний оплачувати кожну замовлену партію товару на умовах: оплатити всю суму, яка вказана у відповідній накладній поступово, шляхом щомісячного перерахування постачальнику грошових коштів по мірі реалізації товару з моменту підписання уповноваженим представником покупця накладної на партію товару.

Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі в безготівковому порядку. Звіт про реалізацію товару покупець надає в письмовому вигляді наприкінці кожного місяця на електронну адресу постачальника у відсканованому вигляді за підписом уповноваженої особи та печаткою покупця. У випадку відсутності реалізації товару покупець надсилає пустий звіт про реалізований товар в ті самі строки та в такому ж порядку, який зазначено вище, за підписом уповноваженої особи. Покупець зобов`язаний оплатити вартість реалізованого товару протягом 10 ти днів днів з моменту надання звіту.

Відповідно до п. 3.1. договору, покупець зобов`язується щомісячно надавати звіт про реалізований товар та оплачувати вартість реалізованого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №00000046 від 03.01.2018, № 00003566 від 18.11.2016, які підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із оплати поставленого на підставі Договору товару, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 2029,98 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи, що перша партія товару була поставлена 18.11.2016, а остання 03.01.2018, доказів покупця про не реалізацію товару не надано (звітності про реалізацію товару наприкінці кожного місяця), строк оплати за поставлений товар настав 10.02.2018. Проте, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, звітність щодо реалізації товару не надіслав, існуючу заборгованість у розмір 2029, 98 грн не сплатив.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів оплати суми у розмірі 2029,98 грн суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині основної заборгованості у розмірі 2029,98 грн. є обгрунтованими та підлягають заборгованості.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 367,27 грн. за період з 10.02.2018 по 03.02.2020, 3% річних у розмірі 121,00 грн. та інфляційних у розмірі 254,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність:

- за невиконання умов розділу 2 даного договору сплачує пеню від суми боргу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла на момент виникнення прострочення оплати за поставлений товар;

- за невиконання або порушення інших умов цього договору, відповідальність покупця встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Водночас, наданий Позивачем розрахунок пені здійснений без урахування ч. 6 ст. 232 ГК України, яка каже, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на наведене суд робить власний розрахунок заявленої до стягнення суми пені, з застосуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якого підлягає стягненню сума пені у розмірі 343,71 грн.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 121,00 грн. та інфляційні у розмірі 254,54 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК АПТЕКА" (вул.Андрія Малишка, буд.1, м.Київ, 02192, код ЄДРПОУ 39808956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвуд (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, будинок 9, кімната 414; ідентифікаційний код 31023578) заборгованість у розмірі 2029 (дві тисячі двадцять дев`ять) грн. 98 коп., пеню у розмірі 343 (триста сорок три) грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 121 (сто двадцять одну) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 254 (двісті п`ятдесят чотири) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 531 (одну тисячу п`ятсот тридцять одну) грн. 73 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 17.04.2020

Суддя Н.І. Ягічева