Рішення

від 15.04.2020 по справі 911/3000/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2020Справа № 911/3000/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин , Автономна Республіка Крим, м. Севастополь

про стягнення 2 414 938,77 доларів США та 17 418 460,12 грн,

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин про стягнення кредитної заборгованості за договором про надання кредитної лінії від 07.03.2013, у тому числі - 2414938,77 доларів США заборгованості за процентами, 19 716 119,47 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 22 388 712,63 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині строків оплати процентів та строку повернення кредитних коштів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2020.

09.01.2020 Господарським судом Київської області постановлено ухвалу про передачу справи № 911/3000/19 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва. Вказана ухвала суду мотивована тим, що згідно витягу № 1006155070 від 03.01.2020 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкерманський завод марочних вин" (код ЄДРПОУ 32367281) є: 99703, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вул. Маліновського 20, отже у відповідності до приписів ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України та ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" справа підсудна Господарському суду міста Києва.

31.01.2020 матеріали справи № 911/3000/19 отримано Господарським судом міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 31.01.2020 справу передано для розгляду судді Князькову В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 прийнято до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 04.03.2020.

04.03.2020 зобов`язано позивача у строк до 16.03.2020 надати суду уточнений розрахунок суми пені, відповідно до умов договору та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, підготовче засідання відкладено на 18.03.2020.

У судовому засіданні 18.03.2020 за результатами розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд на місці, без виходу до нарадчої кімнати, постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є стягнення кредитної заборгованості за договором про надання кредитної лінії від 07.03.2013, у тому числі - 2 414 938,77 доларів США заборгованості за процентами, 16 793 746,62 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 624 713,50 грн - пені за несвоєчасне погашення процентів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, судове засідання, призначене на 01.04.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 розгляд справи по суті призначено на 15.04.2020.

14.04.2020 через відділ діловодства суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання підтверджується розміщеними на офіційному сайті судової влади (anec.court.gov.ua) повідомленнями про час та місце розгляду справи в Господарському суді міста Києва 15.04.2020 об 11:20 годин. У встановлений статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку представників сторін та приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

07.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", правонаступником якого є Акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин (позичальник) укладено договір про надання кредитної лінії (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію для фінансування потреби в обігових коштах в загальному розмірі 6 000 000,00 доларів США або їх еквівалент у Євро чи Гривнях з терміном дії 31.10.2013 або до її скасування банком, залежно від того, що настане раніше, який може складатися з двох ліній (сублімітів):

- Лінія (субліміт) (А) у розмірі, що не перевищує 6 000 000,00 (шість мільйонів) доларів США або їх еквівалент у Євро чи Гривнях, для випуску гарантій та/або акредитивів;

- Лінія (субліміт) (Б) у розмірі, що не перевищує 6 000 000,00 (шість мільйонів) доларів США або їх еквівалент у Євро чи Гривнях, для кредитів та овердрафтів.

Сукупний розмір Лінії (А) та лінії (Б) у будь-який час протягом терміну дії цього договору не перевищуватиме загальний розмір кредитної лінії, вказаний вище.

Згідно розділу 2 договору, кредитна лінія чинна до 31.10.2013, або до її скасування банком, залежно від того, що настане раніше.

Пунктом (і) розділу 2 договору визначено, що кредити у вільноконвертованій валюті(ах) можуть бути надані з фіксованим терміном повернення. Мінімальний розмір такого кредиту є еквівалентом 100 000,00 (сто тисяч) гривень у вільноконвертованій валюті. Строк такого кредиту не може перевищувати 6 місяців. Ці кредити повинні бути повернені однією сумою наприкінці зазначеного терміну повернення.

Відповідно до п. 1 розділу 5 договору процентна ставка за кредитами в гривнях з фіксованим терміном повернення повинна узгоджуватися з банком та зазначатися клієнтом в кожній його заявці.

Розділом 13 договору сторонами погоджено відповідальність за недотримання зобов`язань за договором. Зокрема, відповідно до п. 5 п.п. (б), якщо клієнт не виконає зобов`язання, то він сплачує за простроченою заборгованістю банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується за кожний день невиконання на суму невиконаного зобов`язання.

Сторони також домовляються, що у випадку невиконання, будь-яка сума отримана банком від клієнта та/або його гаранта на погашення зобов`язання клієнта; буде погашати заборгованість таким чином: (а) в першу чергу, сплата будь-яких сум, належних до сплати на користь банку, інших ніж пеня, відсотки та належна до сплати частина загального розміру кредитної лінії; (б) в другу чергу, сплата пені; (в) в третю чергу, сплата відсотків; (г) в четверту чергу, погашення належної до сплати частини загального розміру кредитної лінії.

У розділі 20 договору сторони визначили, що цей договір є рамковим договором, тобто договором, що встановлює загальні засади правовідносин між сторонами та у рамках якого укладаються окремі правочини шляхом подання клієнтом заявок (прохань) та їх акцептування банком, що разом є підставою для виникнення прав та зобов`язань сторін щодо кредиту овердрафту, гарантії/акредитиву.

Доповненням № 1 до договору від 28.10.2013 сторонами погоджено, що кредитна лінія чинна до 30.12.2013, або до її скасування банком, залежно від того, що настане раніше.

Доповненням № 2 до договору від 27.12.2013 сторонами визначено, що кредитна лінія чинна до 30.04.2015, або до її скасування банком, залежно від того, що настане раніше.

08.12.2014 сторонами укладено Доповнення № 3 до договору відповідно до умов якої: п. 5 розділу 5 договору викладено такого змісту:

Відсотки за будь-яким кредитом та овердрафтом нараховуються на неповернену основну суму кредиту та овердрафту на основі фактичної кількості днів, яка закінчилася, і рік вважається таким, що складається із 365 днів (для гривні) та 360 (для іноземної валюти).

Клієнт сплачує відсотки за кожним кредитом з фіксованим терміном повернення або за овердрафтом не пізніше 5-го робочого дня кожного місяця, наступного за місяцем, в якому існувала заборгованість або в день повного погашення заборгованості, в залежності від того, що настане раніше, шляхом перерахування коштів на рахунок банку № НОМЕР_1 (для доларів США).

Клієнт в розрахунковому документі вказує призначення платежу наступним чином: сплата відсотків за користування кредитом (або овердрафтом). Клієнт зобов`язується невідкладно повідомити банк про здійснення оплати відсотків.

У разі несплати/неповної сплати клієнтом відсотків у зазначений вище строк, банк набуває право на договірне списання відповідної суми з поточного рахунку клієнта в банку.

Максимальний розмір збільшення змінюваної процентної ставки обмежується 100% річних (сто відсотків річних) .

Доповнено розділ 5 договору новим пунктом 8 наступного змісту: Всі відсотки нараховані та несплачені за період з 01.11.2014 по 31.12.2014 повинні бути повністю погашені не пізніше 31.01.2015 .

Доповненням № 3 до договору доповнено розділ 10 договору новим пунктом 9) такого змісту: Клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату відсотків за кожним кредитом з фіксованим терміном повернення або за овердрафтом, а також інші оплати, згідно умов цього договору .

На виконання умов кредитного договору позивачем надавались відповідачу кредитні кошти, відповідач користувався кредитним коштами, сплачував проценти та повертав суми позики.

Як вказує позивач та підтверджується наявним у матеріалах справи Заявкою -Проханням про надання кредиту № 88 від 31.10.2014, про надання кредиту з фіксованим терміном повернення, відповідач просив банк надати кредит у розмірі 5 420 000,00 доларів США для поповнення обігових коштів під 13% річних на строк з 31.10.2014 по 07.11.2014.

В подальшому, на виконання умов договору банком було надано відповідачу (позичальнику) в користування кредитні кошти у розмірі 5 420 000,00 доларів США.

З наданих позивачем виписок по особовому рахунку позичальника за період з 31.10.214 по 11.12.2017 та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем прострочено термін повернення кредитних коштів (у строк до 07.11.2014) та порушено строки оплати процентів за договором, станом на 12.11.2019 за відповідачем за кредитним договором обліковуються прострочені проценти за кредитом в сумі 2 414 938,77 доларів США , пеня за несвоєчасне погашення кредиту станом на 19.07.2019 в сумі 19 716 119,47 грн та пеня за несвоєчасне погашення процентів станом на 12.11.2019 в сумі 22 388 713,63 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним, як вказує позивач, виконанням відповідачем свого обов`язку з повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення прострочених процентів за кредитом в сумі 2 414 938,77 доларів США , пені за несвоєчасне погашення кредиту нарахованої за період з 01.05.2015 по 01.11.2015 в сумі 16 793 746,62 грн та пені за несвоєчасне погашення процентів нарахованої за період з 01.05.2015 по 01.11.2015 в сумі 624 713,50 грн.

Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтується позовна заява, господарський суд зазначає таке.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає кредитний договір від 07.03.2013 (змінами та доповненнями) як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору від 07.03.2013, визначалось, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Матеріалами справи (виписками з поточного рахунку відповідача (за період з 31.10.2014 по 11.12.2017) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за кредитним договором надати позичальнику кредитні кошти для фінансування потреби в обігових коштах в загальному розмірі 5 420 000,00 доларів США (в межах, що не перевищує 6 000 000,00 (шість мільйонів) доларів США або їх еквівалент у Євро чи Гривнях), внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проханням про надання кредиту № 88 від 31.10.2014 сторони погодили, що датою погашення кредиту є 07.11.2014.

З урахуванням ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи розділу 20 договору та умови Прохання про надання кредиту № 88 від 31.10.2014, відповідач повинен був повернути кредитні кошти до 07.11.2014 та сплатити проценти за користування кредитними коштами до 31.01.2015. Отже, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Однак, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 12.11.2019 у останнього виникла прострочена заборгованість зі сплати процентів за кредитом 2 414 938,77 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем.

При цьому судом враховуються висновки про застосування норм права, які викладені у п. п. 53, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Разом з тим, у постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду, частково задовольняючи позов про стягнення 3% річних, нарахованих згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, дійшла правового висновку про те, що положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Згідно з пунктом 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому у пункті 6.20 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином у справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", при цьому, останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Отже, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає, що банк не позбавляється права на отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом, нарахованих на підставі розділу 20 кредитного договору та Проханням про надання кредиту № 88 від 31.10.2014, у зв`язку з простроченням виконання позичальником грошового зобов`язання, оскільки ці проценти охоплюються диспозицією норми частини 2 статті 625 ЦК України. (правова позиція Верховного Суду від 05.03.2019 по справі № 5017/1987/2012).

Враховуючи викладене вище, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до Інкерманський завод марочних вин про стягнення 2 414 938,77 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом.

Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором, позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів на підставі п. 5 п.п. (б) розділу 13 договору, а саме: пеня за несвоєчасне погашення кредиту нарахована за період з 01.05.2015 по 01.11.2015 в сумі 16 793 746,62 грн та пеня за несвоєчасне погашення процентів нарахована за період з 01.05.2015 по 01.11.2015 в сумі 624 713,50 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідальність у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором встановлена у розділі 13 договору, а саме: відповідно до п. 5 п.п. (б), якщо клієнт не виконає зобов`язання, то він сплачує за простроченою заборгованістю банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується за кожний день невиконання на суму невиконаного зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Встановлений наведеною нормою строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не є строком позовної давності, в межах якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права або інтересу, а тривалість цього може бути встановлена договором за домовленістю сторін.

Разом із тим, главою 19 Цивільного кодексу України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. ч.1 ст. 549 ЦК України, застосовується спеціальний строк позовної давності тривалістю у один рік (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені заявлені лише 31.05.2020, тобто за межами річного строку позовної давності, проте, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин не заявлялось про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені, то в силу приписів ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

Відтак, враховуючи межі позовних вимог та відсутність заяви відповідача про застосування строків позовної давності, вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту нарахованої за період з 01.05.2015 по 01.11.2015 в сумі 16 793 746,62 грн та пені за несвоєчасне погашення процентів нарахованої за період з 01.05.2015 по 01.11.2015 в сумі 624 713,50 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов`язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин заборгованості за процентами в сумі 2 414 938,77 доларів США, 16 793 746,62 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 624 713,50 грн - пені за несвоєчасне погашення процентів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 672 350,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, Акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" при зверненні до суду із позовною заявою не доплачено судовий збір у розмірі 63 350,00 грн, а отже, відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України, з ТОВ Інкерманський завод марочних вин підлягає стягненню судовий збір в сумі 63 350,00 грн в дохід державного бюджету.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин про стягнення 2 414 938,77 доларів США та 1 418 460,12 грн - задовольнити.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин (99703, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вул. Маліновського, буд. 20; ідентифікаційний код 32367281) на користь Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4; ідентифікаційний код 14361575) заборгованість за процентами по договору про надання кредитної лінії у сумі 2 414 938, 77 дол. США, пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією у сумі 624 713 (шістсот двадцять чотири тисячі сімсот тринадцять) грн 50 коп; пеню за прострочення сплати загальної заборгованості за кредитною лінією у сумі 16 793 746 (шістнадцять мільйонів сімсот дев`яносто три тисячі сімсот сорок шість) грн 62 коп. та судовий збір в розмірі 672 350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкерманський завод марочних вин (99703, Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, вул. Маліновського, буд. 20; ідентифікаційний код 32367281) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA918999980313191206083026001, класифікація доходів бюджету 22030101) 63 350 (шістдесят три тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп. недоплаченої суми судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.04.2020.

Суддя В.В. Князьков