ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.2020 Справа № 917/289/20
м. Полтава
Суддя Паламарчук В.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермагро", 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 2а
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячбудмонтаж", 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Тельмана, буд, 28
про стягнення 46991,59 грн. заборгованості
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермагро" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячбудмонтаж" про стягнення 46991,59 грн. заборгованості за договором про відступлення права вимоги, з яких: 45524,93 грн. - пені, 1128,66 грн. - 3% річних, 338,00 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.
25.03.2020р. до господарського суду Полтавської області надійшов відзив на позов (вхід. № 3438), в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що Договір про відступлення права вимоги №1 від 10.01.2020 р. за своєю природою є договором факторингу, а відсутність ТОВ ФермАгро у Державному реєстрі фінансових установ виключає можливість укладення ним договорів про надання фінансових послуг та порушує вимоги законодавства щодо форми, змісту і суб`єктивного складу договору факторингу, що підтверджує відсутність переходу права вимоги за договором поставки.
Крім того, разом з відзивом на позовну заяву, відповідачем подано заяву про поновлення строку, в якій відповідач просить суд поновити строк У вказаному клопотанні представник відповідача повідомляє, що у зв`язку з основною щорічною відпусткою директора, у відповідача не було можливості відреагувати на ухвалу суду у встановлений строк.
Відповідно до частини 2 та частини 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
За таких обставин, з метою об`єктивного та повного розгляду справи, встановивши, що строк порушення є незначним, причини пропуску строку поважними, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та поновити процесуальний строк для надання відзиву.
Відповідь на відзив позивач у встановлений судом строк не надав.
За викладеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
02 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД САНФЛОРОМАШ та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАДЯЧБУДМОНТАЖ (надалі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір №087 (надалі - Договір, а.с -12).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується виготовити, а Покупець прийняти й оплатити, згідно виставленого рахунку й видаткової накладної наступну продукцію:
Жниварка для збирання соняшнику ЖСБ-7,4 ДВ у кількості 1 шт. Вартість складає 315 000,00 грн. з ПДВ за одиницю.
Візок двовісний універсальний ВДУ-7,6 у кількості 1 шт. Вартість складає 100 000,00 грн. з ПДВ за одиницю.
Відповідно до п.1.2. Договору сума договору складає 415 000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п.1.3. Договору ціна на продукцію вказується з урахуванням ПДВ (20%) і формується шляхом домовленості між сторонами даного Договору згідно рахунку №086 від 02.08.2019р.
Згідно з Рахунком на оплату №086 від 02.08.2019р. загальна сума товару за Договором становить - 415 000,00 грн. разом з ПДВ.
Відповідно до п.2.1. Договору оплата за продукцію здійснюється безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок Постачальника у розмірі:
- 80% передоплати не пізніше 05.08.2019р. (включно)
- 20% (двадцять відсотків) до 15.10.2019р.
Згідно з п.2.2. Договору датою відвантаження вважається дата зазначена на видатковій накладній Постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця.
Відповідно до п.2.4. Договору виготовлення продукції здійснюється до 16.08.2019р. включно, що є фактом виготовлення, а відвантаження транспортом та за рахунок Постачальника, за адресою виробника.
Як зазначає позивач, постачальник виконав взяті на себе зобов`язання належним чином, виготовив продукцію у терміни визначені п.2.4. Договору та поставив товар Відповідачу, на загальну суму 415 000,00 грн.
Факт поставки товару постачальником Відповідачу підтверджується видатковою накладною №88 від 30 серпня 2019 року та товарно-транспортною накладною №Р88 від 30.08.2019р., засвідчений підписом представника Відповідача - Петько В.І., який діяв на підставі довіреності №29 від 30 серпня 2019 р (а.с. -14-16).
Позивач вважає, що відповідно до п.2.1. Договору Відповідач повинен був сплатити Позивачу кошти - 332 000,00 грн. (80% від основної суми) до 05.08.2019р. (включно) та 83 000,00 грн. до 15.10.2019р.
Відповідачем на рахунок постачальника було здійснено часткову сплату коштів за Договором №087 від 02.08.2019р. на суму - 315 000,00 грн., а саме:
08.08.2019р. платіжне доручення №783 на суму 25 000,00 грн.;
30.08.2019р. платіжне доручення №869 на суму 290 000,00 грн.
З матеріалів справи слідує, що останній платіж за Договором Відповідач здійснив 06 грудня 2019 року на суму - 100 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення №1165 від 06.12.2019р. Таким чином, Відповідач повністю здійснив оплату за Договором, однак всі платежі були здійснені з порушенням строків оплати.
10 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД САНФЛОРОМАШ та Товариством з обмеженою відповідальністю ФЕРМАГРО (надалі - Постачальник, Позивач) було укладено Договір про відступлення права вимоги №1, відповідно до якого:
Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором № 087 від "02" серпня 2019 р. (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Гадячбудмонтаж , код ЄДРПОУ 41406509.
За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором .
Позивач вказує, що вищевказаний договір разом з Повідомленням про відступлення права вимоги №1 від 10.01.2020р. був направлений Відповідачу поштовим зв`язком.
Таким чином позивач з посиланням на Договір №087 від 02.08.2019р. та Договір про відступлення права вимоги №1 від 10.01.2020р. нарахував та просить стягнути з відповідача 46991,59 грн. заборгованості з яких: 45524,93 грн. - пені, 1128,66 грн. - 3% річних, 338,00 грн. - інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов Договору №087.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини 1 статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (стаття 513 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотнимиумовами цього договору .
Як встановлено судом на підставі власної оцінки доказів, відповідно до п.1.1., договору відступлення права вимоги №1 від 10.01.2020 первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги за Договором №087 від 02.08.2019 р., (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю Гадячбудмонтаж , код ЄДРПОУ 41406509.
За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Основним договором .
Разом з тим, сам термін "право вимоги" та "всі зобов`язання" у договорі про відступлення права вимоги не визначили.
Отже в договорі про відступлення права вимоги не міститься інформація саме про заборгованість боржника за договором №087 від 02.08.2019 станом на дату укладення цього договору, а лише вказується на реквізити укладеного договору №087 від 02.08.2019р. Тобто, даний Договір про відступлення права вимоги не містить таких умов як обсяг та зміст прав, які існували на момент переходу, як того вимагає ст.514 ЦК України.
Вказана правова позиція викладене в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2019 р. по справі № 909/1411/16.
Крім того, підставою стягнення з ТОВ Гадячбудмонтаж на користь ТОВ ФермАгро вищевказаного боргу слугувало невчасне виконання ТОВ Гадячбудмонтаж зобов`язання за договором № 087 від 02.08.2019 р.
Відповідно до п.4.2. договору № 087 від 02.08.2019 р. цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань обома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Машинобудівний завод Санфлормаш поставив товар Відповідачу, на загальну суму 415 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 88 від 30 серпня 2019 року. Відповідач товар оплатив в повному обсязі. Останній платіж за Договором Відповідач здійснив 06 грудня 2019 року на суму - 100 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення №1165 від 06.12.19р. Доказів того, що ТОВ Машинобудівний завод Санфлормаш зверталося до відповідача з вимогою про сплату пені, 3% річних та інфляційних втрат чи того, що між сторонами лишилися невиконанні зобов`язання, суду не надано.
Таким чином, слід вважати, що станом на 10.01.2020р. (дату підписання договору про відступлення права вимоги) договір № 087 від 02.08.2019р. припинив свою дія
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів того, що стягнення 46991,59 грн. заборгованості з яких: 45524,93 грн. - пені, 1128,66 грн. - 3% річних, 338,00 грн. - інфляційних втрат є правом вимоги згідно договору про відступлення права вимоги №1 від 10.01.2020р у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, а судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статями 73, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Паламарчук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2020 |
Оприлюднено | 30.04.2020 |
Номер документу | 88982014 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Паламарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні