Рішення

від 27.04.2020 по справі 922/504/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/504/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лото Кураж", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 36338,31 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лото Кураж", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором № КБР-81/01/19-А від 01.01.2019 в розмірі 36338,31 грн., з яких: 20000,00 грн. - сума основної заборгованості, 109,65 грн. - втрати від інфляції, 228,66 грн. - 3% річних, 12000,00 грн. - штраф, 4000,00 грн. - сума дострокової сплати винагороди (роялті). Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 01.01.2019 № КБР-81/01/19-А в частині повної та своєчасної сплати винагороди (роялті) за використання наданих йому невиключних прав на музичні твори. В якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 612, 625 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2020 у справі № 922/504/20 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

10 березня 2020 позивачем скеровано до матеріалів справи додаткові пояснення про окремі питання, на яких ґрунтуються позовні вимоги (вх. № 6184).

З приводу наданих пояснень, суд зазначає, що у відповідності до ст. 162 ГПК України позов є різновидом заяви по суті справи, який подається до суду у загальному (остаточному) вигляді, а не частинами або доповненнями. Окрім того, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена така форма заяви, як додаткові пояснення до позову.

Ч. 1 ст. 166 ГПК України надає право позивачеві формувати свою правову позицію по справі шляхом подання відповіді на відзив у строк, встановлений судом. Однак, в матеріалах справи відсутній відзив на позов, щодо якого позивач в заяві по суті справи (відповіді на відзив) може навести свої пояснення, міркування та аргументи на обґрунтування своєї позиції щодо доводів, викладених у відзиві відповідача.

Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що процесуальним законодавством в повному обсязі врегульовано питання щодо видів та змісту заяв по суті справи, що подаються, черговість та строки їх подання.

Єдиною можливістю та правовою підставою надання додаткових пояснень учасником судового розгляду (в даному випадку позивачем) є положення ч. 5 ст. 161 Кодексу, за змістом якої суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Однак, суд не здійснював жодних процесуальних дії, пов`язаних із застосуванням правового механізму, визначеного ч. 5 ст. 161 ГПК України. Більш того, застосування ч. 5 ст. 161 кодексу є можливим виключно у разі виникнення окремого питання при розгляді справи, а не щодо поданої стороною заяви по суті справи (як-то призначення експертизи тощо). Тобто, якщо стороною сформовано у заяві по суті справи позицію, інша сторона має реалізувати своє право шляхом подання саме заяви по суті справи.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Враховуючи, що позивач не отримував від суду дозвіл на надання пояснень із окремого питання, а подання пояснень про окремі питання, на яких ґрунтуються позовні вимоги без дозволу суду не узгоджується із нормами господарського процесуального законодавства, надані позивачем додаткові пояснення про окремі питання, на яких ґрунтуються позовні вимоги (вх. № 6184) залишається без розгляду, із залученням до матеріалів справи.

Відповідач, у строки встановлені ухвалою суду від 25.02.2020, відзив на позов не надав, заборгованість, з вимогою про стягнення якої звернувся до господарського суду позивач, не спростував. Про розгляд справи господарським судом, відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі, адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду, із зазначенням: "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи господарським судом Харківської області, на офіційному сайті господарського суду Харківської області 16.03.2020 було розміщено відповідне повідомлення до уваги ТОВ "Лото Кураж", докази розміщення якого долучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому процесі не скористався, відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, без поважних причин, не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацією колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011 №19/2011.

Між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лото Кураж" (користувач, відповідач) було укладено договір від 01.01.2019 № КБР-81/01/19-А (надалі - договір), за умовами якого користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов договору та Закону (пункт 3.1 договору).

У відповідності до пункту 3.3. договору користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно з пунктом 3.4. договору користувач зобов`язується не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітнім кварталом, надавати УЛАСП звіт про використані твори за формою, наведеною у додатку № 3 до даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2019, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 6.1 договору).

Додатком № 1 до договору визначено перелік закладів, в яких користувач здійснює використання творів. Таким закладом визначено Клуб спортивного покеру Full House Kyiv за адресою: м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3.

Додатком № 2 до договору сторонами погоджено, що розмір паушального платежу за квартал має складати 6000,00 грн. за заклад користувача, зазначений у у Додатку № 1 до договору. Починаючи з 01.01.2019 користувач здійснюватиме платежі наступним чином: перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше 3 календарних днів після підписання цього договору. Наступний платіж здійснюється раз на квартал, шляхом перерахування користувачем на поточний рахунок УЛАСП 6000,00 грн. не пізніше 25 числа місяця, що передує кварталу, за який здійснюється платіж. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що за весь час з моменту підписання договору і до дати підписання позовної заяви відповідач мав право легально здійснювати комерційне використання музичних творів. Однак, відповідач не дотримувався належним чином зустрічного обов`язку - обов`язку сплачувати винагороду позивачу.

Оскільки жодна з сторін не повідомляла іншу сторону про припинення дії договору в порядку пункту 6.2., то станом на дату звернення до суду з позовною заявою строк дії договору визначається періодом з 01.01.2019 по 30.04.2020.

Позивач стверджує, що відповідачем мали бути здійснені платежі за використання наданих йому невиключних прав за 5 кварталів по 6000,00 грн. за кожен квартал, але, відповідачем було сплачено лише за 1 квартал та 1 місяць, в розмірі 8000,00 грн., тому заборгованість відповідача за договором складає 20000,00 грн., у зв`язку з чим позивач і звернувся до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, а також просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 109,65 грн., 3% річних у розмірі 228,66 грн., штраф у розмірі 12000,00 грн. та суму дострокової сплати винагороди (роялті) у розмірі 4000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд з додержанням при цьому прав інших осіб.

Ч. 3 ст. 426 ЦК України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

З матеріалів справи вбачається, що жодна з сторін письмово не повідомляла іншу сторону про припинення дії договору від 01.01.2019 № КБР-81/01/19-А в порядку пункту 6.2., а тому строк дії договору визначається періодом з 01.01.2019 по 30.04.2020, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

За встановлених обставин, в спірний період з травня 2019 року по лютий 2020 року договір був чинним, недійсним не визнавався, а тому був обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті щомісячних платежів за період з травня 2019 року по лютий 2020 року, в розмірі 20000,00 грн.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч вимог ст. 13 та ст. 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин суду не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення основного боргу за договором від 01.01.2019 № КБР-81/01/19-А у розмірі 20000,00грн.

В силу ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до пункту 3.6. договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за строк в повному обсязі.

Судом встановлено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору стосовно строків оплати винагороди (роялті). При цьому оплата щомісячних платежів з травня 2018 по жовтень 2019 року прострочена на строк, більший ніж 4 місяці. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 12000,00 грн. штрафу та 4000,00 грн. суми дострокової сплати винагороди (роялті), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 228,66 грн. та інфляційних втрат у розмірі 109,65 грн. підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем заявлена вимога щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., які підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

В ч. 3 статті 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надані такі докази:

- договір про надання професійної правничої допомоги від 31.01.2020 № 8.196-А, укладений між позивачем (клієнтом) та адвокатським об`єднанням "Інтелкрафтс", за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавити клієнту професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану його правову допомогу.

- наказ адвокатського об`єднанням "Інтелкрафтс" від 31.01.2020 № 8.196 про здійснення судового представництва адвокатом Хлєбніковим С.Г. та адвокатом Сербуль О.Ю.;

- довіреність позивача від 31.01.2020 на представництво його інтересів адвокатами Хлєбніковим С. Г. та Сербуль О. Ю.;

- свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 11.12.2017 серія КВ №000083, від 28.02.2008 №17-19-17;

- акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом, підписаний представниками клієнта та адвокатського об`єднання "Інтелкрафтс", скріплений печатками сторін від 23.03.2020 в розмірі 6000,00 грн.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 6000,00 грн.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від відповідача не надходило. Враховуючи наведене, витрати на послуг адвоката покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи задоволення заявлених позивачем позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лото Кураж" (61022, м. Харків, пр. Незалежності, 10-А, код ЄДРПОУ 40322360) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233) суму основного боргу, що складає 20000,00 грн., втрати від інфляції в сумі 109,65 грн., 3% річних, що складають 228,66 грн., штраф в сумі 12000,00 грн., суму дострокової сплати винагороди (роялті) в сумі 4000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 27.04.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/504/20