Рішення

від 28.04.2020 по справі 280/6043/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Справа № 280/6043/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства ГСТ-Груп (вул. Покровська, буд. 105, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, поштова адреса: вул. Університетська, 231/8, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 41251673) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. М. Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства ГСТ-Груп (далі - позивач) до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2019 №6, що винесена Відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, провадження у справі закрити.

Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у його діях відсутні подія та склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також, позивач у позові зауважив, що Припис від 03.09.2019 № 17 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (далі - Припис від 03.09.2019 № 17), за невиконання якого на позивача був накладений штраф у сумі 30105,00 грн., йому не вручався та не направлявся. Крім того, 05.11.2019 ним на адресу відповідача було направлено клопотання про закриття справи про адміністративне провадження та лист щодо роз`яснення фактів, які були підставою для складання припису, однак дане поштове відправлення не було вручено адресату у зв`язку з закінченням строку його зберігання. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 10.12.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

23.12.2019 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову, до якої доданий уточнений позов. Згідно уточненого позову позивач в якості відповідача визначив Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), позовні вимоги лишились незмінними.

Ухвалою від 26.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 21.01.2020.

15.01.2020 судом отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки проектна документація на об`єкт Будівництво індивідуального 2-х квартирного житлового будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брів-ла-Гайард, буд. 16/12 була розроблена та затверджена позивачем як замовником будівництва та передана йому для будівництва з порушенням вимог ст.ст. 29-30 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме - без отримання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва. Відповідно до п.п. 3 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідач виніс щодо позивача Припис від 03.09.2019 № 17 з вимогою в термін до 03.10.2019 отримати технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва. Даний припис, як стверджує представник відповідача, був отриманий директором позивача як юридичної особи Кулімагою С.І. 03.09.2019, однак протиправно не був виконаний. Зокрема, зазначає, що позивачем не були отримані технічні умови на приєднання до мереж (об`єктів) електроенергетики об`єкта будівництва, та не надав проектної документації зі змінами у зв`язку з отриманням відповідних технічних умов. За таких обставин, оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2019 № 6, на переконання представника відповідача, є правомірною, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2020 розгляд справи було відкладено на 11.02.2020.

07.02.2020 судом було отримано клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.

11.02.2020 судом було отримано клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: 1) листа Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТ від 29.01.2020 № 01/02.20; 2) листа позивача від 24.01.2020 № 24/01-01; 3) службової записки Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж ПАТ Запоріжжяобленерго .

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 03.04.2017. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган місцевого самоврядування 21.05.1997.

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: оброблення металів та нанесення покриття на метали (25.61); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (46.61); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування (33.19); організація будівництва будівель (основний) (41.10); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

У порядку провадження власної господарської діяльності позивач здійснює будівництво індивідуального двоквартирного житлового будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брів-ла-Гайард, буд. 16/12 (а.с.2).

У період з 20.08.2019 по 03.09.2019 уповноважені особи відповідача на підставі Наказу від 19.08.2019 № 11-07-26 та плану перевірок ДАБК провели планову перевірку об`єкта Будівництво індивідуального двоквартирного житлового будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь , вул. Брів - ла - Гайард , буд. 16/12 . Зокрема, інспекторами було встановлено, що проектна документація на даний об`єкт була розроблена та передана замовнику будівництва з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, а саме: без отримання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, що є порушенням ст.ст. 29-30 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI) (а.с.10).

За результатами перевірки уповноваженою особою відповідача було винесено Припис від 03.09.2019 № 17, яким від позивача вимагалось до 03.10.2019 привести проектну документацію по об`єкту Індивідуальний двоквартирний житловий будинок у відповідність згідно з діючим містобудівним законодавством, а саме отримати технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва (а.с.10-11). Також, Приписом від 03.09.2019 № 17 позивача було зобов`язано повідомити відповідача до 03.10.2019 повідомити про його виконання.

Далі, у період з 24.10.2019 (11 год. 00 хв.) по 25.10.2019 (11 год. 00 хв.) уповноважені особи відповідача здійснили плановий захід державного нагляду (контролю), під час якого перевірили дотримання позивачем як суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво індивідуального двоквартирного житлового будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брів-ла-Гайард, буд. 16/12 та, відповідно, склали Акт від 25.10.2019 № 26 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт від 25.10.2019 № 26, а.с.90-97).

Із Розділу VIII Акту від 25.10.2019 № 26 вбачається, що позивачем були допущені такі порушення:

1) всупереч пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI та пп. 3 п. 11 Порядку позивач не виконав умови Припису від 03.09.2019 № 17;

2) всупереч пп. б п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI позивач не виконав умови Припису від 03.09.2019 № 18 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.96).

З приводу виявлених порушень директор позивача як юридичної особи письмово у Розділі VIII Акту від 25.10.2019 № 26 пояснив, що жодних приписів він не отримував (а.с.97).

Також, уповноваженими особами за результатами проведеної перевірки відносно позивача був складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2019 № 27, згідно з яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 14.11.2019 о 14 год. 00 хв. у приміщенні Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (а.с.103-104).

05.11.2019 позивач надіслав відповідачу лист № 05/11-2, яким повідомив, що технічні умови до інженерного забезпечення були отриманні позивачем у 2018 році та надавались уповноваженим особам контролюючого органу під час проведення перевірки з повним пакетом документів до перевірки (а.с.30).

В якості додатків до листа від 05.11.2019 № 05/11-2 відповідач долучив такі документи:

1) технічні умови від 12.03.2018 № 2530 на приєднання об`єкта будівництва Багатоквартирний житловий будинок до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Мелітополь Запорізької області;

2) технічні умови від 12.03.2018 № 2531 на приєднання об`єкта будівництва Багатоквартирний житловий будинок до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Мелітополь Запорізької області;

3) технічні умови приєднання до газорозподільної системи від 27.07.2017 № 42/1;

4) технічні умови приєднання до газорозподільної системи від 27.07.2017 № 42/2;

5) копії листа проекту (а.с.31-39).

Крім того, 05.11.2019 позивач надіслав відповідачу клопотання № 05/11-01 про закриття справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та адміністративні правопорушення. Обґрунтування даного клопотання є тотожним тому, що викладено у позовній заяві (а.с.29).

14.11.2019 уповноваженою особою відповідачу було винесено постанову № 6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова від 14.11.2019 № 6), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон України від 14.10.1994 № 208/94-ВР), та накладено штраф у розмірі 30 105,00 грн. Підставою для її прийняття стало невиконання позивачем на час проведення перевірки Припису від 03.09.2019 № 17 (а.с.6-8).

Супровідним листом від 18.11.2019 № 11-18/333 відповідач надіслав позивачу постанову від 14.11.2019 № 6 для виконання (а.с.47). У свою чергу, позивач у відповідності до ст. 5 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР направив відповідачу лист від 02.12.2019 № 02/12-02, яким повідомив останнього про оскарження постанови від 14.11.2019 № 6 до суду (а.с.26).

Оцінюючи правомірність постанови відповідача від 14.11.2019 № 6, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 30105,00 грн., суд виходить із такого.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні відносини на момент їх виникнення регулювалися, зокрема Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI, Законом України від 14.10.1994 № 208/94-ВР та Порядком.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регламентуються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI.

Відповідно до ст. 26 даного нормативно-правового акту забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування (частини перша, п`ята зазначеної статті).

Основними ж складовими вихідних даних у розумінні ч. 1 ст. 29 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені ст. 6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, ч.ч. 1-2 якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон України від 20.05.1999 №687-XIV). Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ч. 3 ст.13).

В свою чергу, за змістом ст. 13 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV, до якої відсилає ст.6 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Приписами частин 2-3 статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI визначено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Поряд із цим, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регламентується Порядком.

Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу (п. 6 Порядку). Поряд із цим, як зазначено у п. 7 Порядку, Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога посадової особи ДІМ Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з п. 12 Порядку 12 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

- у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;

- за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;

- розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

За приписами п.п. 16-17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

У свою чергу, п. 22 Порядку визначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Необхідно зазначити, що правові аспекти визначення міри відповідальності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності регулюються Законом України від 14.10.1994 № 208/94-ВР.

Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 2 даного нормативно-правового акту невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судом встановлено, що уповноваженими особами відповідача у період з 20.08.2019 по 03.09.2019 була проведена планова перевірка об`єкта Будівництво індивідуального двоквартирного житлового будинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брів-ла-Гайард, буд. 16/12 , під час якої з`ясувалось, що проектна документація на даний об`єкт була розроблена та передана замовнику будівництва без отримання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, як того вимагають положення ст.ст. 29-30 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI (а.с.10). Як наслідок, уповноважені особи відповідача винесли щодо позивача Припис від 03.09.2019 № 17, яким зобов`язали останнього у строк до 03.10.2019 отримати технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва (а.с.10-11). Факт отримання 03.09.2019 директором позивача Кулімагою С.І. як юридичної особи Припису від 03.09.2019 №17 підтверджується датою та підписом останнього на зворотному боці Припису від 03.09.2019 № 17 (а.с.102).

24.10.2019-25.10.2019 уповноваженими особами відповідача була здійснена перевірка дотримання позивачем як суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Будівництво індивідуального двоквартирного житлового будинку , результати якої були оформлені Актом від 25.10.2019 № 26 (а.с.90-97). Під час даного заходу було з`ясовано, що позивач не виконав умови Припису від 03.09.2019 № 17 (а.с.96), у зв`язку з чим відносно нього був складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.10.2019 №27 (а.с.103-104).

Листом від 05.11.2019 № 05/11-2 позивач повідомив відповідача, що технічні умови до інженерного забезпечення ним отримувались ще у 2018 році та надавались уповноваженим особам контролюючого органу під час проведення перевірки з повним пакетом документів до перевірки (а.с.30). На підтвердження даної тези були надані копії Технічних умов від 12.03.2018 № 2530 та від 12.03.2018 № 2531 на приєднання об`єкта будівництва Багатоквартирний житловий будинок до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Мелітополь Запорізької області, Технічних умов приєднання до газорозподільної системи від 27.07.2017 № 42/1 та від 27.07.2017 № 42/2, а також копії листа проекту (а.с.31-39).

14.11.2019 відповідач виніс постанову № 6, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 30105,00 грн (а.с.6-8).

У контексті оцінки спірних правовідносин суд критично оцінює доводи позивача щодо невручення відповідачем Припису від 03.09.2019 № 17, оскільки на даному документі у графі Примірник припису одержав… міститься підпис Кулімаги С.І. як директора позивача (а.с.102).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем 05.11.2019 технічні умови на приєднання об`єкта будівництва Багатоквартирний житловий будинок до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Мелітополь Запорізької області та технічні умови приєднання до газорозподільної системи (а.с.31-39) за своєю природою є технічними умовами до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, проте, як вбачається з відзиву відповідача, відповідачем вимагались технічні умови на приєднання до мереж (об`єктів) електроенергетики об`єкта будівництва. При цьому суд зазначає, що зі змісту жодного документа складеного під час заходів державного архітектурно-будівельного контролю не можливо встановити яких саме технічних умов позивачем не було надано до перевірки.

За таких обставин, оскільки єдиною підставою для винесення оскаржуваної постанови від 14.11.2019 № 17 є висновок відповідача про невиконання позивачем Припису від 03.09.2019 № 17, суд, виходячи з принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, вважає за необхідне проаналізувати зміст даного документу, зокрема на предмет можливості його практичного виконання та відповідності останнього положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Як суд попередньо з`ясував, Припис від 03.09.2019 № 17 був винесений відповідачем у зв`язку з неотриманням позивачем обов`язкового документа для розроблення проектної документації - технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва.

Поряд із цим, як вбачається з долученого судом за клопотанням представника позивача листа ТОВ ФОРТ від 29.01.2020 № 01/02.20, проектною документацією в частині електротехнічного розділу, шифр 07.17-07-ЕО не передбачено підключення до міських мереж енергопостачання. Також, у досліджуваному листі зазначено, що проектна документація в частині підключення до міських мереж оформлюється окремим розділом проекту, де обов`язково розробляється однолінійна схема підключення об`єкта. В даному проекті розділ підключення до міських мереж не розроблявся, однолінійної схеми підключення немає, що видно за складом розділу проекту, шифр 07.17-07.ЕО. Електротехнічний розділ проектної документації виконаний відповідно до ДСТУ Б А.2.4-24:2008 Внутрішнє електричне освітлення. Робочі креслення , ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд , ПУЕ.

У свою чергу, згідно зі службовою запискою Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж ПАТ Запоріжжяобленерго від 06.02.2020 № 35, станом на дату складання даного документу (як і в 2017 році) на балансі ММРЕМ немає електричних мереж в районі вул. Брив-ла-Гайард, 16/10 і 16/12, від яких була б можливість підключити дані об`єкти.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV) передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Отже, оскільки проектною документацією в частині електротехнічного розділу, шифр 07.17-07-ЕО не передбачалось підключення об`єкта позивача до міських мереж енергопостачання, враховуючи фактичну відсутність однолінійної схеми підключення та електричних мереж в районі вул. Брив-ла-Гайард, 16/10 і 16/12, від яких була б можливість підключити дані об`єкти, суд вважає, що резолютивна частина винесеного відповідачем Припису від 03.09.2019 № 17 не могла бути виконана відповідачем в принципі.

За таких обставин, притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення штрафу у розмірі 30105,00 грн. є невиправданим як з урахуванням правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, так і з позиції завдання та принципів адміністративного судочинства. Належних та достатніх доказів зворотнього представником відповідача не було надано. Таким чином, суд оцінює постанову відповідача від 14.11.2019 № 6 про накладення штрафу у розмірі 30105,00 грн. як необґрунтовану, непропорційну та, відповідно, протиправну.

Щодо вимоги позивача про закриття провадження у справі про накладення на позивача адміністративно-господарських санкцій суд зазначає, що позивач помилково ототожнює адміністративно-господарські санкції із справою про адміністративне правопорушення. На відміну від справ про адміністративне правопорушення у цій категорії справ не передбачено можливість закриття провадження у справі. А тому в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, доведено протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2019 № 6 у розмірі 30105,00 грн.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав достатніх та переконливих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією від 29.11.2019 № 43 (а.с. 3) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1921,00 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства ГСТ-Груп (вул. Покровська, буд. 105, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, поштова адреса: вул. Університетська, 231/8, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 41251673) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. М. Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14.11.2019 № 6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) присудити на користь Приватного підприємства ГСТ-Груп (вул. Покровська, буд. 105, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, поштова адреса: вул. Університетська, 231/8, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, код ЄДРПОУ 41251673) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. М. Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 02140811).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль