Рішення

від 28.04.2020 по справі 640/18084/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року м. Київ № 640/18084/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К (далі - ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К , позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2019 №1225804/38947041, та рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2019 №1225803/38947041;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К від 02.05.2019 №1 від 19.04.2019 №36, за датою (операційним днем) та часом коли вони були направлені до Державної фіскальної служби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на виконання вимог господарського договору складено та відправлено через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів податкові накладні. Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних документи прийнято, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, невідповідність постачання товару/послуги за кодом 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено на адресу контролюючого органу пояснення та копії відповідних документів на виконання умов договорів. Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації не зазначено конкретного переліку документів для підтвердження реальності господарських операцій із контрагентами, а також не зазначено чіткого критерію ризикованості платника податку, у зв`язку з чим, в останнього відсутні підстави для відмови в реєстрації таких накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана повноважним представником Державної фіскальної служби України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, однак відзиву на адміністративний позов представник відповідача 1 не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 в порядку статті 47 КАС України відмовлено представнику позивача у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2020 до участі у вирішенні справи в процесуальному статусі співвідповідача залучено Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач 2).

Слід зауважити, що вимоги ухвали суду відповідачами не виконано, не надано відзиву на позовну заяву та доказів в спростування заявленого адміністративного позову.

Згідно з частиною шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К (Постачальник) та ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія (Покупець) укладений договір поставки №14-2019 від 11.04.2019, згідно умов якого ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К зобов`язується передати Покупцю у власність, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити щебеневу продукцію (далі по тексту - товар) у асортименті згідно погоджених сторонами Специфікацій.

ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К за наслідками господарської діяльності по операціях з ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія на виконання вимог п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №1 від 02.05.2019, податкову накладну №36 від 19.04.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН).

Згідно із квитанцією від 30.05.2019 №9112990458 ДФС України повідомила про те, що податкова накладна №1 прийнята, але її реєстрація зупинена. У даній квитанції орган ДФС повідомив наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 02.05.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.1.2 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із квитанцією від 16.05.2019 №9102303585 ДФС України повідомила про те, що податкова накладна №36 прийнята, але її реєстрація зупинена. У даній квитанції орган ДФС повідомив наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 19.04.2019 №36 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.1.2 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податковому органу направлено повідомлення про подання пояснень з відповідними копіями первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення від 17.07.2019 №1225804/38947041 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2019 №1, від 17.07.2019 №1225803/38947041 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Підставою прийняття таких рішень стало ненадання платником податку: копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

За наслідками процедури адміністративного оскарження позивачем рішення від 17.07.2019 №1225804/38947041 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 30.07.2019 №34302/38947041/2 , яким скаргу позивача від 24.07.2019 залишено без задоволення.

Також за наслідками процедури адміністративного оскарження позивачем рішення від 17.07.2019 №1225803/38947041 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 30.07.2019 №34362/38947041/2 , яким скаргу позивача від 24.07.2019 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Згідно із п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), згідно із п.5 якого податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку №117).

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкових накладних, наданих позивачем, зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податків .

Натомість, Критерії ризиковості платника податку не містять пункт 2.

Підпункт 2.1. пункту 2 містять в собі Критерії ризиковості здійснення операцій (а не Критерії ризиковості платника податку). Так, відповідно до вказаного підпункту Критеріїв ризиковості здійснення операцій, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, а саме: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У той же час, згідно із п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених правових норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 02.05.2019, №36 від 16.05.2019 не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення податкового органу не містить в собі визначення конкретного критерію ризиковості, а містить лише посилання на підпункт 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податків.

Проте, по-перше, Критерії ризиковості платника податків не містять в своїй структурі п.2.

По-друге, підпункт 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (який ймовірно фіскальний орган мав на увазі) є доволі змістовним.

До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Тим не менше, ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К подані до контролюючого органу пояснення і первинні документи для підтвердження реальності вчинення господарської операції, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження реальності господарської операцій із контрагентом ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія , повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №120205 від 15.07.2019 позивач подав пояснення на рішення від 15.07.2019 №9112990458 ДФС України, яким податкова накладна №1 прийнята, але її реєстрація зупинена.

Відтак по першій події: відвантаження товару згідно видаткової накладної №78 від 02.05.2019 та товарно-транспортна накладна №1736 від 02.05.2019, які підтверджують відвантаження товару покупцю, що стало підставою для виникнення податкових зобов`язань, що стало підставою для виникнення податкових зобов`язань відповідно до п.п.2 ст.187 ПК України та складання вищевказаної податкової накладної відповідно до вимог п.п.201.1 ст.201 ПК України.

Також надано договір поставки №14-2019 від 11.04.2019 укладений з покупцем товару, специфікацію від 11.04.2019 (Додаток №1 до Договору), де вказано об`єм поставки та ціну товару.

Крім того, надано акт звірки з ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія за період з 11.04.2019 по 24.07.2019 на підтвердження реалізації за договором поставки №14-2019 від 11.04.2019.

Факт оплати за надані послуги підтверджується платіжним дорученням №2461 від 31.05.2019.

Також надано копію договору №04/04/16-2 від 04.07.2016 на придбання товару (щебенева продукція) з ТОВ Бехівський гранітний кар`єр , яке є виробником даної продукції, Додаткову угоду №1 від 03.01.2017 на пролонгацію даного Договору, видаткову накладну №526 від 02.05.2019, товарно-транспортну накладну №10918 від 02.05.2019 на придбання товару.

Крім того, надано акт звірки з ТОВ Бехівський гранітний кар`єр за період січень 2019 року - липень 2019 року на підтвердження реалізації по даному договору та сертифікат відповідності.

Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжним дорученням №315 від 19.04.2019.

Перевезення даного товару здійснювалось орендованим транспортом, на підтвердження чого позивачем надано Договір оренди спецтехнік з вантажем №02-2016 від 01.06.2016 та №03-2016 від 01.06.2016.

На підтвердження реальності господарської операцій із контрагентом ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія , повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №11 від 15.07.2019 позивач подав пояснення на рішення від 15.07.2019 №9102303585 ДФС України, яким податкова накладна №36 прийнята, але її реєстрація зупинена.

Відтак по першій події: відвантаження товару згідно видаткової накладної №67 від 19.04.2019 та товарно-транспортні накладні №№1670-1683 від 19.04.2019, які підтверджують відвантаження товару покупцю, що стало підставою для виникнення податкових зобов`язань відповідно до п.п.2 ст.187 ПК України та складання вищевказаної податкової накладної відповідно до вимог п.п.201.1 ст.201 ПК України.

Також надано договір поставки №14-2019 від 11.04.2019 укладений з покупцем товару, специфікацію від 11.04.2019 (Додаток №1 до Договору), у якому визначено об`єм поставки та ціна товару.

Факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжним дорученням №24191 від 27.05.2019.

Крім того, надано акти звірки з ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія за період з 11.04.2019 - 24.07.2019, які підтверджують неодноразову реалізацію та оплату товару частинами згідно умов даного договору.

Копію договору поставки №08/12-10 від 08.12.2018, з якого вбачається, що ТОВ ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К реалізований товар придбавало у ТОВ ТДТ СТОУН .

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано копії видаткових накладних №31 від 12.02.2019, №32 від 13.02.2019, №33 від 13.02.2019, №34 від 14.02.2019, №35 від 14.02.2019, копії товарно-транспортних накладних №Р-31 від 12.02.2019, №Р32 від 13.02.2019, №Р33 від 13.02.2019, №Р34 від 14.02.2019, №Р35 від 14.02.2019, а також сертифікат відповідності та радіаційний сертифікат виробника.

Факт оплати за поставлений товар не здійснено, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 по 05.04.2019 з постачальником.

Відтак, пунктом 21 Порядку №117 встановлено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та податкових накладних.

Суд звертає увагу, що при зупиненні податкової накладної №1 від 02.05.2019 та №36 від 19.04.2019 позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваних рішеннях від 17.07.2019 №1225804/38947041, від 17.07.2019 №1225803/38947041, хоча і вказано, втім не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено.

У той же час, суд звертає увагу, що конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувалися.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

В той же час, у квитанціях також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на незазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Українська холдингова лісопильна компанія контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №1 від 02.05.2019 та №36 від 19.04.2019.

Суд зазначає, що рішення відповідача 2 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкової накладної та надання копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зворотного відповідачами в процесі розгляду даної адміністративної справи не доведено.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі покладений на них приписами ст.77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконали та не надали суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних №1 від 02.05.2019 та №36 від 19.04.2019.

Отже, оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними, внаслідок чого позовні вимоги про скасування таких рішень підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію податкових накладних №1 від 02.05.2019, №36 від 19.04.2019 датами її фактичного подання, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Аналогічні за змістом норми містяться і в пункті 28 Порядку №117, відповідно до якого податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі "Суомінен проти Фінляндії", відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 02.05.2019, №36 від 19.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Втім, вирішуючи питання про дату реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що податкова накладна №1 від 02.05.2019 отримана податковим органом - 02.05.2019, податкова накладна №36 від 19.04.2019 отримана податковим органом - 19.04.2019.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати спірні податкові накладні датою їх фактичного подання.

У відповідності до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачами, покладений на них приписами статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень не виконано та не надано суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2019 №1225804/38947041 та рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2019 №1225803/38947041.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К (11501, Житомирська область, Коростень, Головпоштамт-1, а/с 31, код ЄДРПОУ 38947041) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.07.2019 №1225804/38947041 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.05.2019 №1.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.05.2019 №1, подану товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К , датою її фактичного подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.07.2019 №1225803/38947041 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.04.2019 №36.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19.04.2019 №36, подану товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К , датою її фактичного подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К (11501, Житомирська область, Коростень, Головпоштамт-1, а/с 31, код ЄДРПОУ 38947041) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОБУД-ІНВЕСТ.К (11501, Житомирська область, Коростень, Головпоштамт-1, а/с 31, код ЄДРПОУ 38947041) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко