Постанова

від 29.04.2020 по справі 400/3664/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3664/19 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року, ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві, по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну за датою її фактичного подання, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив визнати протиправним та скасувати повністю рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1306818/33368160 від 15.10.2019 р., прийняте Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 23 від 07.09.2019 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" датою її фактичного подання; присудити на користь . Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України судові витрати (судовий збір у сумі 1921 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі-Комісія), було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач - Державна податкова служба України надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що враховуючи той факт, що ТОВ Приватмашстрой знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області попереднє рішення про реєстрацію податкової накладної прийнято комісією регіонального рівня ДПС - ГУ ДПС у Миколаївській області, в свою чергу остаточне рішення від 15.10.19 р. № 1306818/33368160 про відову в реєстрації податкової накладної від 07.09.19 р. № 23 було прийнято Комісією Центрального рівня. У зв`язку із зазначеним, апелянт зазначає, що ГУ ДПС у Миколаївській області жодним рішенням чи діями не порушили права ТОВ Приватмашстрой , а відтак є неналежним відповідачем по даній справі, та, як наслідок, стягнення з ГУ ДПС у Миколаївській області судових витрат, в т. ч. витрат на правничу допомогу є протиправним. Також, апелянт зазначає, що відповідно до рішення комісії ДПС центрального рівня 15.10.19 № 1306818/33368160 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної позивача було не надання платником податку письмових пояснень стосовно інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Згідно наданого повідомлення позивача з копіями документів для реєстрації податкової накладної 07.09.19 №23 вбачається відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, завірених належним чином, платіжних доручень щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Відзиву на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватмашстрой" та Головним управлінням ДПС у Миколаївській області до суду не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Приватмашстрой" зареєстроване, як юридична особа 23.02.2005 р. та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

01.09.2019 року між позивачем та ТОВ "МГТ БЛЕСК СІ" було укладено договір поставки №МГТ-483/19, яким позивач повинен поставити ТОВ "МГТ БЛЕСК СІ" партію товару, а саме: пшеницю 2,3,4 класу, врожаю 2019 року.

Згідно видаткової накладної №РН-0000615 від 07.09.2019 року було поставлено ТОВ "МГТ БЛЕСК СІ" пшеницю на загальну суму 185233,85 грн., у тому числі 30872,31 грн. ПДВ.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем було складено податкову накладну №23 від 07.09.2019 року на суму 185233,85 грн., у тому числі 30872,31 грн. та направлено позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі - ЄРПН).

24.09.2019 року відповідачем було направлено позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - квитанція), в результаті обробки якої зазначено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, та позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

04.10.2019 року позивачем надіслано відповідачу повідомлення №5 про подання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена. Зокрема надсилались: копія штатного розпису, копія договору оренди приміщення (під склад) №1 від 02.07.2018 р., копія акту №00000008 від 31.08.2019р., копія рахунку №37 від 16.07.2018 р., копія платіжного доручення №90 від 16.07.2018р. , копія договору №1 оренди нежитлового приміщення від 01.03.2017 р. з актом приймання-передачі від 15.03.2017 р., копія акту надання послуг №НІК00001280 від 31.08.2019р., копію рахунку від 01.09.2019 р., копію платіжного доручення №471 від 03.09.2019 р., копії журналів ордерів по рахунку 631 за 21.08.2019р. - 30.08.2019р. та №361 за вересень 2019р., копія договору купівлі-продажу №11031 від 11.03.2019 р., копія рахунку на оплату №67 від 21.08.2019 р., копія видаткової накладної №71 від 22.08.2019р., копія платіжного доручення №459 та №463 від 21.08.2019р.

Однак, Комісією прийнято рішення від 15.10.2019 року №1306818/33368160, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 07.09.2019 року у ЄРПН з причин начебто ненадання позивачам копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із вказаними рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації вказаної податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Відповідно до пункту сьомого Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону №2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згвідно з п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Відповідно до п. 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Так, відповідно до пункту 1.6. вказаних вище Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Тобто, вказаний пункт містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків. Тому, колегія суддів зазначає, що посилання на пункт 1.6 не достатньо для визначення критерію ризиковості. Податковий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію.

Як вбачається з квитанції від 24 вересня 2019 р. № 9219181296 відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.09.2019 № 23 в ЄХдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиеовості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 20).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановити із наявної в матеріалах справи копії квитанції від 24.09.2019, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. "Критеріїв ризиковості платника податку" стосуються позивача не можливо, відповідачами не було надано жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Позивач на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "МГТ БЛЕСК СІ" 04.10.2019 надав письмові пояснення та копії первинних документів.

Як вбачається з рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2019 р. № 1306818/33368160 підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (а.с. 21-22).

Разом з тим, будь-яких підкреслень для конкретизації, які саме документи із вказаного переліку платником податків не надано оскаржуване рішення не містить, у пункті "Додаткова інформація" також нічого не зазначено.

Враховуючи викладене, колегія суддів пгоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган, обмежився лише загальним формулюванням наданих позивачем документів, не зазначивши конкретно, які саме документи не надано позивачем.

З матеріалів справи вачається, що ТОВ Приватмашстрой при направленні пояснень були також направлені: акт виконаних робіт №1280 від 31.08.2019 р., акт виконаних робіт №8 від 31.08.2019 р., платіжне доручення №471 від 03.09.2019 р., договір оренди №1 від 01.03.2017 р., договіо оренди складу №1 від 02.07.2018 р., платіжне доручення №90 від 16.07.2018 р., рахунок №1118 від 01.09.2019 р., рахунок №37 від 16.07.2018 р., штатний розпис б/н від 18.02.2019 р., договір МГТ-483/19 від 01.09.2019 р., рахунок №632 від 07.09.2019 р.. видаткова накладна №615 від 07.09.2019 р., товарно-транспортна накладна №45377 від 06.09.2019 р., сертифікат якості б/н від 06.09.2019 р., виписка банку б/н від 13.09.2019 р., договір №11031 від 11.03.2019 р., рахунок №67 від 21.08.2019 р., видаткова накладна №67 від 21.08.2019 р., платіжне доручення №459 від 21.08.2019 р., платіжне доручення №463 від 21.08.2019 р., журнал-облік б/н від 04.10.2019 р., довіреність №327 від 01.09.2019 р., договір №06-05-19-1 від 06.05.2019 р., рахунок №26 від 08.09.2019 р., акт виконаних робіт №26 від 08.09.2019 р. (а.с. 24-50).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при направленні пояснень долучено в додатках розрахункові документи: копії журналів ордерів по рахунку 631 за 21.08.2019р. - 30.08.2019р. та №361 за вересень 2019р., копія договору купівлі-продажу №11031 від 11.03.2019 р., копія рахунку на оплату №67 від 21.08.2019 р., копія видаткової накладної №71 від 22.08.2019р., копія платіжного доручення №459 та №463 від 21.08.2019р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зважаючи на наявність у Товариства передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій та на те, що такі документи надані Товариством контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Пунктом 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова комісії ГУ ДПС у Миколаївській області в реєстрації податкової накладної, вчинено відповідачами без наявних на це законних підстав та всупереч нормам Конституції України та Податкового кодексу України, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області № 1306818/33368160 від 15.10.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 07.09.2019 р. є протиправним та підлягає скасуванню, також наявні правові підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 07.09.2019 р.

Щодо стягнення судових витрат, а саме судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст.. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно акту № 1 від 03.12.2019 здачі-прийняття наданих послуг до договору про надання правової допомоги №78 від 19.10.2019 загальна вартість послуг адвоката Глущаниці А.Л. за надання послуг за договором у справі № 400/3664/19 складає 3000,00 грн.

Детальним описом робіт по справі підтверджується виконання адвокатом Глущаницею А.Л. послуг за вказаним договором у сумі 3000,00 грн., з яких: складання позовної заяви (3.5 год.); клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача (0.20 год.); клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (1 год.).

Також згідно платіжного доручення № 563 від 22.11.2018 позивачем сплачено на користь адвоката Глущаниці А.Л. 3000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши аргументи заявника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторони, та вважає достатнім і співмірним для компенсації розмір витрат правничої допомоги за послугу "складання та організація подання позову" в сумі 1000 грн.

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з кожного відповідача судового збору у сумі 1921,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2020 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик