Постанова

від 29.04.2020 по справі 640/14675/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14675/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1225862/4219008 від 17.07.2019 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.06.2019, датою її фактичного подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2020 року задоволено заяву позивача про відмову від позову та, на підставі ч. 3 ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі закрито.

Водночас, у задоволенні заяви в частині повернення 50% судового збору, сплаченого при подані позову, відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить змінити ухвалу суду шляхом її доповнення в частині, що стосується повернення частини сплаченого судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом помилково застосовано п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , оскільки в даному випадку підлягали до застосування положення ч. 3 цієї ж статті, які кореспондуються із приписами ч. 1 ст. 142 КАС України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 02 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у м. Києві.

27 січня 2020 року, скориставшись своїм правом, відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України позивачем до суду заяву про відмову від позову, в якій заявник також просив повернути 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Звертаючись до суду з позовом, Товариством з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС було сплачено судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн, відповідно до платіжного доручення № 70 від 02 серпня 2019 року, виходячи із ставки судового збору за однією вимого немайнового характеру.

Відмовляючи у повернення 50% судового збору, сплаченого за подання позову, суд першої інстанції виходив із того, що приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір подання заяви про відмову від позову віднесено до випадків, у яких сплачена сума судового збору не повертається.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не згодна з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 47, частин 1-3 ст. 189 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (ч. 6 ст. 143 КАС України).

Кодекс адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору (стаття 142 КАС України).

Так, за приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України Про судовий збір , у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічно, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв`язку з його відмовою від позову.

При цьому, КАС України в даному випадку містить загальні норми, а спеціальною нормою, якою унормовано повернення судового збору у випадку подання заяви про відмову від позову, є саме ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , а не як помилково вважав суд першої інстанції - п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

Варто також зазначити, що ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір є чинною у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, в той час як ст. 7 Закону України Про судовий збір була доповнена частинами 3 та 4 Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, отже, саме цей закон прийнятий пізніше у часі, тому при подоланні колізії положень нормативно-правового акта слід надавати перевагу нормі, що прийнята пізніше.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14.10.2010 (справа Щокін проти України ) зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу якості закону . В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Отже, повернення судового збору можливе у разі коли позивач відмовляється від позову і суд закриває провадження у справі з цієї підстави, у разі коли така відмова від частин позовних вимог відбулась до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що позивачем подано заяву про відмову від позову і така відмова прийнята судом шляхом постановлення ухвали про закриття провадження у справі, поверненню позивачеві підлягає 960, 50 грн, тобто 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому вона підлягає скасуванню в частині відмови в поверненні судового збору та постановленням нової ухвали про задоволення вимог в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на задоволення вимог апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання у розмірі 2 102, 00 грн, відповідно до платіжного доручення № 47817859 від 14 лютого 2020 року підлягають відшкодуванню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2020 року - скасувати в частині вирішення питання про повернення судового збору та в цій частині прийняти нову ухвалу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 8; ідентифікаційний код 42129008) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 960, 50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.).

Стягнути з Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код: 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 8; ідентифікаційний код 42129008) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 051, 00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.).

Стягнути з Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код: 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НОВАТРАНС (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 41, офіс 8; ідентифікаційний код 42129008) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 051, 00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

А.Г. Степанюк