Рішення

від 29.04.2020 по справі 169/237/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/237/20

Провадження № 2/169/326/20

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , спадщину після смерті якого прийняв брат позивача ОСОБА_3 . Спадкових прав останній не оформив та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту на вказане майно не складав. Спадкоємців першої черги за законом після смерті останнього немає. Спадкоємцем за законом також був брат спадкодавця ОСОБА_4 , який заяву про прийняття спадщини після смерті брата не подавав, на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказуючи, що вона у встановленому законом порядку подала заяву про прийняття спадщини після смерті брата, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім`я спадкодавця, просила визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 .

У підготовче засідання позивач не з`явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 86). Представник позивача ОСОБА_5 28 квітня 2020 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без його участі та за відсутності позивача (а.с. 87).

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності (а.с. 92).

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною першою статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Належність вищевказаного будинку (ПГО № 03 _0088_1) спадкодавцеві ОСОБА_2 підтверджується витягом з погосподарської книги Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області № 1 за 2019 рік (а.с. 26).

Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 27).

До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок А-1 з прибудовою а1 , загальною площею 66,6 кв. м, житловою площею 37,8 кв. м (а.с. 23-25).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11), є батьком позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 16, 17).

ОСОБА_2 на день смерті постійно проживав разом із сином ОСОБА_3 у селі Літин Турійського району Волинської області (а.с. 12).

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зі спадкодавцем не проживали і заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк після його смерті нотаріусу не подавали.

Аналіз наведених обставин дає підстави для висновку, що ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги за законом в контексті положень статей 1268, 1270 ЦК України прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13), на день смерті проживав один (а.с. 14).

Спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Частиною першою статті 1258 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до положень статті 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15), із заявою про прийняття спадщини після смерті брата не звертався.

23 листопада 2018 року позивач подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 (а.с. 37 на звороті).

Заповіту за життя ОСОБА_3 не складав, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а.с. 45 на звороті, 46).

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як рідна сестра спадкодавця, є єдиною спадкоємницею другої черги за законом, яка в контексті положень статей 1269, 1270 Цивільного кодексу України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті брата ОСОБА_3

Постановою приватного нотаріуса від 6 грудня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а.с. 22).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 198/2018 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 37-85), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 немає, свідоцтва про право на спадщину за законом на належні спадкодавцю земельні ділянки видані позивачу.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 426 грн 25 коп.; стягнути з відповідача в користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, - 426 грн 25 коп.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1258, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А-1 з прибудовою а1 , загальною площею 66,6 кв. м, житловою площею 37,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Турійському районі Волинської області повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 426 (чотириста двадцять шість) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок, сплачений відповідно до квитанції ТВБВ 10002/0131 філії Волинського обласного управління АТ Ощадбанк № 42 від 3 березня 2020 року на рахунок № НОМЕР_4, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37834092, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів УК у Турійському районі/Турійський рн/22030101.

Стягнути з Туличівської сільської ради Турійського району Волинської області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 426 (чотириста двадцять шість) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Туличівська сільська рада Турійського району Волинської області, адреса місця знаходження: вулиця Центральна, 12, село Туличів, Турійський район, Волинська область, код в ЄДРПОУ 04333039.

Повне рішення складено 29 квітня 2020 року.

Головуючий