Ухвала

від 29.04.2020 по справі 331/5289/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

29.04.2020

Провадження № 1-кс/331/846/2020

ЄУН 331/5289/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.04.2020року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 22019080000000068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 333, ч.3 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий-криміналіст СВ УСБУ в Запорізькій області старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, по кримінальному провадженню № 22019080000000068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 333, ч.3 ст.191 КК України.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання зазначено, що у невстановлений органом досудового розслідування час, але не раніше 27.05.2019 на адресу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» код ЄДРПОУ 14313317 (100% акцій належить Державному концерну «Укроборонпром», м. Запоріжжя, пр. Соборний 3, далі - ЗДП «Радіоприлад») від ТОВ Зовнішньоторговельна фірма Запорізького підприємства «Радіоприлад» код ЄДРПОУ 36276869 ( АДРЕСА_1 далі за текстом ТОВ ЗТФ ЗП «Радіоприлад») поступила комерційна пропозиція на закупівлю та експорт радіостанцій типу Р-134, Р-159, Р-171м, Р-163-50К, щоглових веж та інших комплектуючих.

Відповідно до посвідчення про реєстрацію №100/20/2019 виданого Державною службою експортного контролю України підприємству ЗДП «Радіоприлад», радіостанції

Р-134, Р-159, Р-171м, Р-163-50К, відносяться до товарів військового призначення допущені до цивільного використання згідно із п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003, тобто, міжнародна передача експорт зазначених вище радіостанцій підлягає державному експортному контролю.

Далі, з метою заволодіння чужим майном - коштами ЗДП «Радіоприлад» та організацією подальшого експорту вказаних радіостанцій в порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягає експортному контролю, службові особи ЗДП «Радіоприлад» вступилиу злочиннузмову зслужбовими особамиТОВ ЗТФ ЗП«Радіоприлад», шляхом залучення ТОВ ЗТФ ЗП «Радіоприлад» у фінансово-господарську схему, як посередника, оскільки саме ТОВ ЗТФ ЗП «Радіоприлад» узяло на себе зобов`язання на поставку - експорт радіостанцій типуР-134,Р-159,Р-171м,Р-163-50К,щоглових вежта іншихкомплектуючихдо Республіки Болгарія, які у подальшому, будуть реекспортовано до Республіки Алжиру (останній замовник Міністерство оборони Алжиру) без дозвільних документів Державної служби експортного контролю України.

27.05.2019 між ЗДП «Радіоприлад» в особі директора ОСОБА_5 , та ТОВ ЗТФ ЗП «Радіоприлад» в особі директора ОСОБА_6 укладено правочин - договір №399 на поставку радіостанцій типу Р-134, Р-159, Р-171м, Р-163-50К, щоглових веж та інших комплектуючих, на загальну суму 972 719, 80 доларів США.

Реалізуючи злочинний намір, з метою формального дотримання вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, службові особи ЗДП«Радіоприлад»,

ТОВ ЗТФ ЗП «Радіоприлад» вступили у злочинну змову з ТОВ «О 3», код ЄДРПОУ 41921112, ( АДРЕСА_2 ), за результатами якої проведено 12 тендерів на закупівлю радіостанцій та комплектуючих до них, переможцем яких, шляхом узгодження дій, під час проведення тендерних процедур визнано ТОВ «О 3».

Виконуючи свою частину злочинного плану ТОВ «О3», на адресу підприємства за фінансово-господарськими документами поставило нібито нові радіостанції та комплектуючі до них, при цьому службові особи ЗДП«Радіоприлад» використовуючи стійкі зв`язки у сфері радіоринку України раніше здійснили закупівлю радіостанцій та комплектуючих до них у інших фізичних та юридичних осіб (які не були учасниками тендерних закупівель) без належного документального оформлення, без визначення маркування та виробника.

Після чого службові особи ЗДП «Радіоприлад», використовуючи потужності заводу, здійснили поточний ремонт радіостанцій видавши їх як нові, тобто грошові кошти, виділені на закупівлю нових радіостанцій та комплектуючих до них були незаконно обернуто на користь службових осіб ЗДП«Радіоприлад», ТОВ ЗТФ ЗП «Радіоприлад» та ТОВ «О 3».

16.04.2020 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2020, було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було вилучено мобільний телефон «Iphone» 7, модель MN 8622P/A сер.номер. НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператору мобільного зв`язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 .

Так встановлено, що під час проведення обшуку виявлено та вилучено речі, які мають вагоме значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, а також необхідні для встановлення об`єктивної істини, як передбачено ст.2 КПК України, а також необхідні для проведення комп`ютерно-технічних та інших експертиз, а також висвітлюють фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.333 та ч.3 ст.191 КК України.

У зв`язку з викладеним, 16.04.2020 постановою слідчого наведені вище предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином вилучені в ході обшуку предмети відповідають положенням ст. 98 КПК України, адже могли зберегти на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зазначені вилученіоб`єкти маютьдоказове значеннядля доведенняобставин,що підлягаютьдоказуванню уході досудовогорозслідування,у зв`язкуіз чимнеобхідно забезпечитиїх збереження,та є підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні у подальшому для проведення слідчих та інших процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного просить суд накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме мобільний телефон «Iphone» 7, модель MN 8622P/A сер.номер. НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператору мобільного зв`язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 .

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, заслухавши думку слідчого, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, прийшов до наступного.

Згідно зч.ч.1,2ст.170КПК арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданнямарешту майнає запобіганняможливості йогоприховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі,відчуження.Слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшукумайна,на якеможе бутинакладено арешту кримінальномупровадженні,зокрема шляхомвитребування необхідноїінформації уНаціонального агентстваУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,інших державнихорганів таорганів місцевогосамоврядування,фізичних іюридичних осіб. Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-її). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А « 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування арешту майна, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 21, 93, 98-100, 117, 131, 132, 167, 170-174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №22019080000000068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2019 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 333, ч.3 ст.191 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 16.04.2020 року під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , а саме на мобільний телефон «Iphone» 7, модель MN 8622P/A сер.номер. НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-картка оператору мобільного зв`язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Слідчий суддя: ОСОБА_1