Рішення

від 27.04.2020 по справі 680/428/18

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/428/18

№2/680/39/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І.,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області, Новоушицької селищної ради Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),

установив:

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП ім.Ілліча с.Косиківці, розміром 2,54 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Новоушицької селищної ради.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Косиковецької сільської ради від 04 квітня 1995 року №3 було безоплатно передано у колективну власність КСП ім.Ілліча землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1504,6 гектарів.

30 серпня 1995 року КСП ім.Ілліча було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №0013.

Позивачку не було включено до списку громадян - членів КСП ім.Ілліча та їй не видано сертифікат на право на земельну частку (пай).

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2019 року справу розподілено головуючому судді Яцині О.І.

Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за даним позовом, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено розгляд справи по суті.

15 листопада 2019 року, за клопотанням представника позивача, ухвалою суду було залучено у якості співвідповідача Новоушицьку селищну раду Хмельницької області.

23 жовтня 2019 року від відповідача - Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи без участі представника та відсутність заперечень проти позову.

10 лютого 2020 року від відповідача - Новоушицької селищної ради Хмельницької області надійшла заява про розгляд справи без участі представника та покладення на думку суду при вирішенні даної справи.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав викладених у заяві.

Суд, заслухавши позивачку, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини та відповідні спірні правовідносини.

20 серпня 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім.Ілліча с.Косиківці, Новоушицького району, Хмельницької області видано Державний акт на право колективної власності на землю, а саме 1339,1 гектарів землі для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вільховецької сільської ради від 04 квітня 1995 року № 3 /а.с.10/.

З відповідей відділу Держгеокадастру у Новоушицькому районі від 29 березня 2018 року та 10 травня 2018 року суд встановив, що на ім`я ОСОБА_1 сертифікат на право на земельну частку (пай) не видавався. ОСОБА_1 не включена до списку громадян-членів додатку до Державного акту на право колективної власності бувшого КСП ім.Ілліча с.Косиківці, Новоушицького району, Хмельницької області. Грошова оцінка земельної частки (паю) 2,54 умовних кадастрових гектарів станом на 01 січня 2018 року складає 58572,26 грн /а.с.11, 12/.

Із трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що у 1992 році позивачка прийнята до членів КСП ім.Ілліча с.Косиківці. 01 квітня 1997 року ОСОБА_1 виведена з членів КСП ім. Ілліча с.Косиківці /а.с.8, 9/.

Позивачка ОСОБА_1 не була включена до списку осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю) КСП ім.Ілліча с.Косиківці, Новоушицького району, Хмельницької області, який додається до Державного акту на право колективної власності на землі серія ХМ №0013 від 20 серпня 1995 року, тому сертифікат на право на земельну частку (пай) їй не видавався.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частиною дев`ятою статті 5 Земельного Кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 Земельного Кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з вимогами статей 22, 23 Земельного Кодексу України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3, 4 ст.12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч.1, 2 ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст.77, 79, 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст.81 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає, що позивачка довела своє право на земельну частку (пай) та отримання в подальшому сертифіката на земельну частку (пай), тобто право позивача було порушено в 1995 році.

В той же час, відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і переривання перебігу строків позовної давності встановлюються і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до статті 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Оскільки право позивачки на захист свого порушеного права виникло з моменту видачі Державного акту на право колективної власності на землі, то трирічний строк, встановлений ст.71 ЦК УРСР минув ще до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд зобов`язаний самостійно застосувати наслідки його спливу без подання відповідної заяви іншими сторонами спору.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду: від 26 листопада 2018 року у справі № 395/1324/16-ц, від 20 грудня 2018 року у справі № 467/1712/16-ц, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, розпаювання земель колишніх колгоспів та конкретно КСП ім. Ілліча, було проведено в 1995 році, є загальновідомим фактом, а тому позивачка, як член КСП ім. Ілліча, повинна була б дізнатись про порушення свого права на земельну частку (пай) з часу видачі Державного акту на право колективної власності на землі серія ХМ 0013 з доданими до нього списками осіб, які мали право на отримання земельної частки (паю).

Наведені вище обставини справи свідчать про те, що позивачка з моменту видачі КСП ім. Ілліча у 1995 році Державного акта про право колективної власності на землю з долученим до нього списком осіб - членів колективного сільськогосподарського підприємства до 2019 року не вчиняла будь-яких дій для встановлення її права на земельну частку (пай), тобто пропустила строк позовної давності для звернення до суду, доказів в підтвердження наявності поважних причин пропуску такого строку не навела, що є підставою для відмови в позові.

Більше того, із поданих до суду заяв відповідачів вбачається те, що Новоушицька районна державна адміністрація Хмельницької області заперечень проти позову не має, а Новоушицької селищної ради Хмельницької області покладається на думку суду при вирішенні даної справи, тобто пряме та беззаперечне визнання відповідачами позову відсутнє.

За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного позову з огляду на сплив позовної давності.

Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першою, другою статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачкою, на останню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 до Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області, Новоушицької селищної ради Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В силу вимог п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлено 29 квітня 2020 року.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач: Новоушицька селищна рада Хмельницької області, місцезнаходження смт.Нова Ушиця, вул.Українська, 18, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04407388.

Відповідач: Новоушицька районна державна адміністрація Хмельницької області, місцезнаходження смт.Нова Ушиця, вул.Подільська, 17, Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 21318746.

Суддя О. І. Яцина