Рішення

від 29.04.2020 по справі 559/2923/19

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2923/19

2/559/498/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до Озерянської сільської ради Дубенського району Рівненської області, Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Озерянської сільської ради Дубенського району Рівненської області, Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права на спадкове майно. Просить суд встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 2, 80 в умовних кадастрових гектарах , яка розташована на території Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області, згідно сертифіката на право земельну частку (пай) серії РВ в„– 0101872 реєстраційний №5872 від 23.09.1996, який видано ОСОБА_3 на підставі рішення Дубенської районної державної адміністрації 10.06.1996.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_2 , який на день смерті проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 , а був зареєстрований в АДРЕСА_2 . На момент смерті батька вона проживала разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька, згідно ст. 1268 ЦК України, вона вчасно прийняла спадщину шляхом володіння спадковим майном, оскільки проживала разом із спадкодавцем на день його смерті і є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Ще за життя її батько ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті своєї тітки ОСОБА_3 , яка на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 , шляхом фактичного володіння та управління майном померлої. Інших спадкоємців крім нього не було. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла все своє майно її батькові ОСОБА_2 . Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась. До маси спадкового майна ввійшла земельна ділянка, яка обліковується за спадкодавцем ОСОБА_3 згідно сертифіката на земельну частку (пай) серії РВ №0101872 від 23.09.1996 реєстраційний № 5872 , яка розташована на території Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області. Про те, що за померлою обліковується сертифікат на земельну частку (пай) їй повідомили в Сатиївській сільській раді Дубенського району Рівненської області, де проводилась перевірка по не витребуваних державних актах та сертифікатах на земельну частку (пай). Своїх спадкових прав після смерті тітки ОСОБА_3 , батько нотаріально не оформив, хоча фактично і прийняв спадщину. Вона не має змоги отримати свідоцтво про прийняття спадщини, оскільки на день смерті (час відкриття спадщини) батько, хоча і проживав з нею однією сім`єю, проте не був зареєстрований за однією адресою, окрім того, відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Тому змушена звернутись до суду.

Позивачка просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, про що зазначила у позовній заяві.

Відповідачі: представники Озерянської та Сатиївської сільських рад Дубенського району Рівненської області, належно повідомлені про день та час слухання справи, в судове засідання не з`явились, попередньо подавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 08.11.2007 Сатиївською сільською радою Дубенського району Рівненської області (а.с. 7).

Усвідоцтві про народження позивачки НОМЕР_4 батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 12).

Як зазначено у довідці № 03-15/884 виданій виконкомом Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області 01.10.2019 року, ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті своєї тітки ОСОБА_3 , яка на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 , шляхом фактичного володіння та управління майном померлої. Інших спадкоємців крім нього не було (а.с. 8).

За життя, 16.08.1983 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла все своє майно своєму племіннику ОСОБА_2 (а.с. 10).

Згідно довідки управління Держгеокадастру Дубенського району Рівненської області від 10 вересня 2019 року за № 191/106-19, за ОСОБА_3 обліковується сертифікат на земельну частку (пай) серії РВ №0101872 від 23.09.1996 реєстраційний № 5872, яка розташована на території Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області (а.с. 12, 13).

Як свідчить довідка № 804 видана виконкомом Озерянської сільської ради Дубенського району 21.10.2019, на момент смерті ОСОБА_2 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 . Разом з ним проживали за цією ж адресою та були зареєстровані: ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_4 - співмешканка, та онуки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 9).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Із роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах спадкування №7 від 30.05.2008 року, слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, у силу вимог ч.1 ст.1299 ЦК України спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявника відсутні, то вона звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину. Окрім того, відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, позбавляють можливості заявника реалізувати свої спадкові права.

Відповідно до п.п. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

Задовольняючи заяву про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, суд бере до уваги, що згідно довідки Озерянської сільської ради Дубенського району на момент смерті ОСОБА_2 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 , разом з дочкою ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом фактичного володіння майном померлого; визнання факту заінтересованою особою; те, що метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтями 328, 392 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_3 при житті неправомірно набула або володіла земельною часткою (пай) розміром 2, 80 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області, згідно сертифіката на право земельну частку (пай) серії РВ в„– 0101872, в суді не встановлено, натомість зазначений сертифікат за нею обліковується. Своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , батько позивачки ОСОБА_2 нотаріально не оформив, хоча фактично і прийняв спадщину, отже право на земельну частку (пай) переходить до позивачки в порядку спадкової трансмісії. Враховуючи, що спадщину після його смерті прийняла ОСОБА_1 , проте нотаріально не має змоги оформити своїх спадкових прав, відповідачі позов визнали, суд вважає, що за позивачкою необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

Керуючись: ст. 346, 328, 1217, 1261, 1297 ЦК України ст.10, 60, 212, 213, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Озерянської сільської ради Дубенського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04386367, місцезнаходження: вул. Шевченка, 71, с. Озеряни Дубенського району Рівненської області), Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04385356, місцезнаходження: вул. Млинівська, 17, с. Сатиїв Дубенського району Рівненської області) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права на спадкове майно, - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 2, 80 в умовних кадастрових гектарах , яка розташована на території Сатиївської сільської ради Дубенського району Рівненської області, згідно сертифіката на право земельну частку (пай) серії РВ в„– 0101872 реєстраційний №5872 від 23.09.1996, який видано ОСОБА_3 на підставі рішення Дубенської районної державної адміністрації 10.06.1996 № 245.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не булу вручену у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Р.В. Ралець