А-16/51
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 р. Справа № А-16/51
Позивач: Калуська ОДПІ.
вул. В.Стуса, 2, м.Калуш, 77300.
Відповідач: ТзОВ "ЛУКВА".
с.Боднарів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77350.
Третя особа: Головне управління державного казначейства в Івано-Франківській області.
м. Івано-Франківськ, вул.Дністровська, 14.
Cуддя Калашник Володимир Олександрович
При секретарі Мисак Руслан Зіновійович
Представники:
Від позивача: Коржинська Н.М. - головний ревізор - нспектор відділу,
(довіреність №781/10/100 від 22.01.2007р. ).
Від відповідача: не з"явився.
Від третьої особи: Маланюк О.В. - гол. спец. юрист, (довіреність № 4-07/351 від 02.02.2007р.).
(довіреність №4-07/328 від 02.02.2007 р.).
CУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом по фінансовій допомозі, наданій за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з”ясувавши її фактичні обставини, суд -
Встановив:
Протягом 1997-1999 років, за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, сільськогосподарським товаровиробникам була надана фінансова допомога на умовах її повернення.
Так, відповідно до Постанови КМ України № 1003 від 11 вересня 1997р. “Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо –зимовий період 1997/98 року”, ТзОВ "ЛУКВА", була надана фінансова допомога в сумі 4035,00 грн.; відповідно до Постанови КМ України за № 220 від 26.02.1998р. “Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році” - 1000,00 грн.
Відповідно до умов використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги, особи які її отримали, зобов”язані були повернути її у строки, визначені вказаною Урядовою Постановою.
Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених законодавством.
В порушення зазначених умов , Відповідач, ТзОВ "ЛУКВА" не повернув у визначені строки надані йому кошти, а тому, йому було нарахована, пеня, яка згідно розрахунків Позивача склала
10 286,00 грн., а саме: Відповідно до Постанови КМ України № 220 від 26.07.1998р.- 2696,00 грн.; до Постанови КМ України № 1003 від 29.09.1997р.- 7590,00 грн.
В зв"язку з неповерненням коштів до резервного фонду утворилась заборгованість в сумі 15321,00 грн., з яких: 5035,00 грн.- сума основного боргу та 10286,00 грн. - пеня.
Згідно ст. 21 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік “, органи державної податкової служби України визначено органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Враховуючи наведену норму Закону, Позивач звернувся до господарського суду в порядку адміністративного судочинства про стягнення з Відповідача в примусовому порядку отриманої ним фінансової допомоги та пені за прострочення її повернення.
Представник Позивача та третьої особи в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просять суд позов задоволити та стягнути з Відповідача , ТзОВ "ЛУКВА" борг в сумі
15321,00 грн., включаючи пеню за прострочення виконання грошового зобов”язання.
Представник Відповідача в судове засідання не з"явився, проте Відповідачем надіслано суду відзив на позов, в якому заперечив позовні вимоги Позивача.
Відповідач у відзиві на позов вказує, що засновниками ТзОВ "ЛУКВА", 13.05.2003р. було прийнято рішення про ліквідацію товариства. В зв"язку з цим, у газеті "Калуське віче" від 24.05.2003р. було розміщено відповідне оголошення.
В процесі ліквідаці товариства, була погашена заборгованість тих кредиторів, які вчасно звернулись з майновими вимогами.
Оскільки, Позивач не подав вимогу про оплату Урядової позички, Відповідач вважає, що вона стягненню не підлягає, а тому просить суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представника Позивача, дослідивши обставини у справі і подані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, із слідуючих підстав:
Вимоги Позивача про стягнення суми фінансової допомоги, яка складає 5035,00 грн. є обгрунтованим, оскільки порядок її повернення визначено вказаними вище Постановами Кабінету Міністрів України.
Статтею 161 ЦК УРСР (1963р.) визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,
договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до наведеної норми закону, Відповідач, ТзОВ "ЛУКВА", зобов”язаний був повернути до Резервного фонду Кабінету Міністрів фінансову допомогу у визначений постановами термін.
Однак, в порушення вимог закону, Відповідач кошти не повернув, а тому заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку на підставі судового рішення.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки, Відповідач не провів повернення коштів у строки визначені Постановами Кабінету Міністрів України , то зобов”язання по їх поверненню не припинились у зв”язку із набранням чинності Цивільного кодексу України, введеного в дію з 1 січня 2004р., а продовжують існувати.
Умовами використання та повернення коштів, виділених для надання фінансової допомоги передбачено, що несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою, в розумінні ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов”язання за кожень день прострочення виконання.
Позивачем нараховано Відповідачу пеню за несвоєчасне повернення фінансової допомоги в сумі 10 286,00 грн., починаючи з моменту виникнення зобов"язання по поверненню коштів.
Однак, ст. 258 ЦК України, встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).
Враховуючи наведену норму закону, суд вважає необхідним застосувати позовну давність до вимог Позивача щодо стягнення пені, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 565,49 грн., розрахованих в межах строку позовної давності.
Що стосується суми основного боргу, то відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, бюджетна заборгованість в сумі 5035,00 грн. підлягає стягненню, оскільки позовна давність до вказаних відносин не застосовується.
В задоволенні решти суми позовних вимог, слід відмовити.
Таким чином, сума боргу складає 5600,49 грн, з яких: 5035,00 грн.- сума основного боргу та 565,49 грн. - пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача ТзОВ "ЛУКВА".
Твердження Відповідача про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКВА" на підставі рішення засновників не може бути прийняте судом, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Доказів про внесення до ЄДРПО запису про припинення ТзОВ "ЛУКВА", як юридичної особи, Відповідачем суду не надано.
Згідно ст. 94 КАС України, у справах, в яких Позивачем є суб”єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.2, 161 ЦК УРСР (1963р.), ст. 256, 258, 546, 548, 549, п.4 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України, керуючись ст. 94, 157 , 158, 160-163, 186 КАС України, суд-
Постановив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКВА" (с.Боднарів, Калуський район, Івано-Франківська область, код 00853642) на користь Позивача, Калуська об”єднана державна податкова інспекція (м.Калуш, вул.Стуса,2) кошти в сумі
5600,49 грн., з яких: 5035,00 грн.- сума основного боргу; 565,49 грн. - пеня.
Зазначені кошти слід перерахувати до державного бюджету:
Банк –УДК в Івано-Франківській області, код ЗКПО –20568961 МФО –836014 ;
рахунок –31138404500187 код 00263100 по постанові № 1003 –4488,46 грн.;
рахунок –31137405500187 код 00263200 по постанові № 220 –1112,03 грн.
В задоволенні решта суми позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 258 КАС України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Суддя Калашник В.О.
Рішення підписано: 06.08.07р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 889990 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Калашник В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні