Рішення

від 28.04.2020 по справі 742/4282/19

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/295/20

Єдиний унікальний № 742/4282/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки в порядку загального провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В. в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування запису про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

27.12.2019 заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури В.Дятел звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 7424189400:03:000:1071, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради, Прилуцького району, Чернігівської області. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1071 за громадянином ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 31813226.

Аргументує свої вимоги тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.11.2018 №25-8875/14-18-сг, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1071) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Удайцівської сільської ради, Прилуцького району, Чернігівської області.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.12.2018 №9205 -сг ОСОБА_1 отримав у власність ( право зареєстровано 17.12.2018) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6320280400:01:000:0664) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 13.12.2018 №9205-сг).

При цьому, земельну ділянку з кадастровим номером 6320280400:01:000:0664 відчужено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №2651 від 22.12.2018), що свідчить про прагнення ОСОБА_1 приховати відомості про повторне використання права на безоплатне отримання земельної ділянки.

Відтак земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1071), що знаходиться на території Прилуцького району, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

22 січня 2020 року від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, при цьому зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області перевірялася інформація, чи передавалась земельна ділянка безоплатно у власність ОСОБА_1 у межах норм визначених ст.121 ЗК України, для ведення особистого селянського господарства. У наданій заяві про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, ОСОБА_1 зазначив, що рішення про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки за вищевказаним цільовим призначенням він не отримував. Також від міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління надійшла інформація про те, що земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_1 не обліковуються. Державний реєстратор під час проведення дій щодо державної реєстрації, повинен здійснити перевірку поданих документів для здійснення державної реєстрації речових прав на відповідність законодавству , зокрема ч.4 ст.116 ЗК України, та у разі невідповідності даній нормі державний реєстратор зобов`язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Таким чином, на момент реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320280400:01:000:0664 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже була внесена інформація про раніше безпідставно набуте право власності останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1071, державний реєстратор за доступними для нього даними бачив, що право власності на обидві земельні ділянки набуто внаслідок безоплатної передачі у власність, що суперечить ч.4 ст.116 ЗК України, а тому державний реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації права власності. Отже саме з моменту реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400 :03:000 :1071 за ОСОБА_1 відбулося порушення ч.4 ст.116 ЗК України.

Щодо скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400 :03:000 : 1071 за ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 31813226, зазначає, що відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав державним реєстратором вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, тобто про скасування запису про право власності. Тому додаткове рішення про зобов`язання державного реєстратора скасувати запис про державну реєстрацію відповідного права власності не потрібне, в даному випадку відсутній будь-який спір щодо підстав чи порядку вчинення реєстраційних дій, які прямо визначені ст..ст. 26,31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

22 січня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області через прийняття спірного наказу, яким порушено вимоги ч.4 ст.116 ЗК України, надало можливість ОСОБА_1 використати повторно право на безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Відповідно до ст.15-1 ЗК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, міг знати про повторне використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Державний реєстратор вчинив лише формальні дії щодо проведення реєстрації права власності на земельну ділянку з земель державної власності, що розташовані на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району, а спірний наказ, що надав право ОСОБА_1 повторно скористатись правом на безоплатну приватизацію прийнято саме відповідачем у справі ГУ Держгеокадастром у Чернігівській області.

28 січня 2020 року ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області, надало пояснення в якому він не заперечує, що повторне безоплатне набуття ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності відбулося з порушенням ч.4 ст.116 ЗК України внаслідок неправомірних дій останнього. Земельні ділянки зазначені в позовній заяві, знаходяться на території різних областей. Держгеокадастр та його територіальні органи не мають доступу до спільного узагальнення реєстру осіб, які використали своє право на безоплатне надання їм земельної ділянки по кожному виду використання, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами України.

22 квітня 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що позовні вимоги він визнає, оскільки він з заявою про отримання земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області не звертався.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду в порядку загального провадження на 09 год. 00 хвилин 22 січня 2020 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.01.2020 року відкладено підготовчий розгляд справи до 09 год. 00 хв. 26 лютого 2020 року.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладено до 09 год. 00 хв. 18 березня 2020 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 08 год.00 хв. 10 квітня 2020 року.

У зв"язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладено до 10 год. 00 хв. 28 квітня 2020 року.

ІІІ .Позиції сторін викладені судовому засіданні, під час вступної промови.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не з"явились, але надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання не з`явився, але надав письмове пояснення в якому зазначає, що Держгеокадастр не заперечує, що повторне безоплатне набуття ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності відбулося з порушенням ч.4 ст.116 ЗК України внаслідок неправомірних дій останнього.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, але у відзиві на позовну заяву просить справу розглядати за його відсутності.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою, в якій просить надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га із земель державної власності (землі запасу) на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району, Чернігівської області. Рішення про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки за вищезазначеним цільовим призначенням не отримував(а.с.16).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.11.2018 №25-8875/14-18-сг, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність, земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області(а.с.21).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1071) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Удайцівської сільської ради, Прилуцького району, Чернігівської області. Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7424189400:03:000:1071) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.22).

26 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Харківській області з заявою в якій просить надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га із земель державної власності (землі запасу) на території Асіївської сільської ради на території Балаклійського району Харківської області. Своє правом на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм, визначених ст.121 Земельного кодексу України земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використовував(а.с.79)

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №7203 -сг від 03 жовтня 2018, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Асіївської сільської ради на території Балаклійського району Харківської області. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.(а.с. 78)

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №9205 -сг від 13 грудня 2018, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Асіївської сільської ради на території Балаклійського району Харківської області, передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6320280400:01:000:0664) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Асіївської сільської ради на території Балаклійського району Харківської області. Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6320280400:01:000:0664) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.25).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.12.2019 року, на ім`я ОСОБА_1 17.12.2018 року державним реєстратором Половинка А.А. відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Балаклійської районної державної адміністрації, Харківська обл. зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6320280400:01:000:0664, площею 2,0000 га. 22 грудня 2018 року право власності ОСОБА_1 припинено на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.12.2018 року. З вказаної дати власником земельної ділянки є ОСОБА_2 (а.с.10-12).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.12.2019 року, на ім`я ОСОБА_1 28.05.2019 року державним реєстратором Походя С.М. відділу Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7424189400:03:000:1071, площею 2 га, розташованої на території Удайцівської сільської ради Чернігівської області(а.с.9)

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 № 25-1397/14-19 -сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 7424189400:03:000:1071, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Згідно з ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин другої та третьої статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з п. б, ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області , затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.12.2018 року №9205-сг, ОСОБА_1 , отримав у приватну власність (право зареєстровано 17.12.2018) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6320280400:01:000:0664) для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2651 від 22.12.2018 року, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6320280400:01:000:0664, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області .

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, ОСОБА_1 повторно використав право на приватизацію земельної ділянки та набув у власність земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 7424189400:03:000:1071, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

За наведених обставин, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , за наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, повторно скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, а тому даний наказ підлягає визнанню недійсним, оскільки останній порушує права власника земельної ділянки щодо володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами Так, предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Судом встановлено, що передачу у власність земельної ділянки відповідачу відбулася з порушенням закону, а отже,повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося в рамках закону.

Крім того, враховуючи, що відповідач скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки , яку реалізував на підставі договору-купівлі продажу, то суд вважає, що протиправність набуття у власність повторно земельної ділянки та відсутність у ОСОБА_1 інтересу у збереженні земельної ділянки у власності, відсутність у нього заперечень проти позову та небажання брати участь у судових засіданнях характеризує певним чином ставлення ОСОБА_1 до результату розгляду спору та свідчить про те, що позбавлення його земельної ділянки не становитиме надмірний тягар.

З огляду на все викладене вище загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки у цій справі переважає приватний інтерес ОСОБА_1 у збереженні права на земельну ділянку. А отже, суд вважає, що позбавлення права на земельну ділянку ОСОБА_1 не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача, який вважає себе власником земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності на земельну ділянку. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Якщо встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Тому за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди відповідачем є не суб`єкт держаної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 04 вересня 2018 року (Справа № 915/127/18,провадження № 12-184гс18).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , за наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, повторно скористався своїм правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що є недійсним, оскільки останній порушує права власника земельної ділянки щодо володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою, то державна реєстрація права власності на земельну ділянку, яка здійснена на підставі даного наказу, порушує права власника земельної ділянки, а матеріали справи не містять доказів, що на момент даної реєстрації реєстратор володів інформацією про недійсність даного наказу, то позовні вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400 :03:000:1071 за громадянином ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 31813226 підлягають задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за правилами ч.1 ст.141 ЦПК України.

Суд вважає, безпідставними твердження ОСОБА_1 про відсутність підстав для стягнення з нього судового збору, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження доводів ОСОБА_1 про те, що він не звертався з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою про надання йому у власність земельної ділянки, натомість матеріали справи містять заяву, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду та копію посвідчення учасника бойових дій на його ім"я.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача по 1921 грн.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В. в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування запису про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1397/14-19-сг, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 7424189400:03:000:1071, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області - недійсним.

Скасувати запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400 :03:000:1071 за громадянином ОСОБА_1 , що внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером 31813226.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 39764881, юридична адреса: м.Чернігів, проспект Миру, 14, на користь прокуратури Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114, юридична адреса: м.Чернігів, вул.Князя Чорного, 9, на р/р 35215093006008 , МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. в рахунок повернення коштів сплачених за судовий збір сплачених при подачі позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь прокуратури Чернігівської області, код ЄДРПОУ 02910114, юридична адреса: м.Чернігів, вул.Князя Чорного, 9, на р/р 35215093006008 , МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. в рахунок повернення коштів сплачених за судовий збір сплачених при подачі позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Коваленко А.В.